Коли фінансові ринки зможуть видихнути з полегшенням
Російська війна в Україні залишається джерелом глибокої глобальної нестабільності
У січні я оптимістично писав, що рецесія у західному світі (і за його межами) стає менш імовірною, і відтоді високочастотні індикатори справді підтверджують цей сприятливий прогноз. Це стосується насамперед США та Китаю, що відкрився після пандемії, але застосовується також і до континентальної Європи, Великої Британії (набагато помірніше) і багатьох країн, що розвиваються.
Однак, незважаючи на недавні позитивні сигнали, з’явилося також кілька нових джерел невизначеності. По-перше, свідчення стійкої тенденції зниження інфляції стали менш явними як у США, так і в Європі, що змусило центральні банки виступити з попередженням, що, можливо, їм доведеться відновити швидку жорсткість монетарної політики. Голова ФРС США Джером Пауелл щойно заявив Конгресу, що хоча під час останнього підвищення ставок розмір підвищення був знижений з 50 базисних пунктів до 25 пунктів, Федеральному резерву, можливо, доведеться повернутися до вищих темпів підвищення. А враховуючи центральне значення американської монетарної політики для глобальної економіки, подібні зміни є дуже важливими.
Фінансові ринки, звісно, зомліли: очікування щодо короткострокових відсоткових ставок різко спрямувалися вгору. Тепер на ринках очікують, що ФРС підвищить ставки вище за 5%, а деякі спостерігачі навіть прогнозують зростання до 6%. У будь-якому разі інвесторам доведеться долати набагато більше перешкод ще протягом багатьох років, зокрема на фондовому ринку.
Є безліч інших проблем, які можуть скаламутити воду
Ще один важливий сигнал ми побачимо 10 березня, коли Федеральне бюро статистики праці США (скорочено BLS) опублікує дані про зайнятість за лютий. Учасники ринку старанно вивчатимуть звіт BLS у пошуках свідчень серйозного дефіциту пропозиції на ринку праці, адже це говорить про потенційну наявність додаткових інфляційних сил. А незабаром після звіту про робочі місця ми отримаємо черговий щомісячний звіт про споживчі ціни. І якщо він вкаже на збереження «прилипливості» до інфляції, не можна виключати початку ширшої істерики на фінансових ринках.
Обидва звіти можуть відродити страхи щодо жорсткого приземлення (тобто рецесії з різким зростанням безробіття), яке всі обговорювали у другій половині 2022 року. Свідчення збереження високої інфляції посилять вимоги до ФРС не стримувати жорсткість монетарної політики задля демонстрації свого авторитету в питаннях цінової стабільності. А куди б не попрямував Федеральний резерв, багато інших центральних банків підуть за ним.
Я не заздрю сьогоднішньому керівництву центральних банків та професійним упорядникам прогнозів. Їхня робота стає дедалі більш каверзною. Адже інші ключові інфляції індикатори залишаються цілком обнадійливими. Хоча Китай відкрився після пандемії, багато світових цін на сировину не стали стрімко зростати, а деякі навіть продовжили зниження. Провідні індекси цін на сировину знизилися майже на 20% (рік до року), а деякі, особливо критично важливі, наприклад, ціни на європейський природний газ, упали навіть сильніше.
Ці індикатори не слід ігнорувати, оскільки саме ціни на сировину першими штовхнули інфляцію вгору. Крім того, монетаристи можуть зауважити, що темпи зростання грошової маси у США сповільнилися. У колишні часи лише цих цифр було б достатньо, щоб утримати ФРС від будь-якого подальшого підвищення ставок. І є ще вишенька на торті: низка індикаторів ринку житла (наприклад, загальний спад цін на житлові будинки) також почала вказувати на охолодження економіки.
Якщо на тлі цих обнадійливих сигналів майбутні щомісячні звіти про зайнятість та споживчі ціни виявляться більш позитивними, ніж очікують, тоді ФРС та фінансові ринки зможуть видихнути з полегшенням. М’яка посадка або навіть взагалі «відсутність посадки» — залишиться цілком можливою.
Звичайно, є ще безліч інших проблем, які все ж таки можуть скаламутити воду. Почну з того, що російська війна в Україні залишається джерелом глибокої глобальної нестабільності. Натепер ні в кого немає жодного уявлення про те, коли чи як може завершитися цей конфлікт, не кажучи вже про його можливий вплив на економіку, особливо на сировинні ціни.
Друге джерело невизначеності — відновлення економіки Китаю після пандемії. Китайська влада нещодавно оголосила цільові темпи зростання реального (з урахуванням інфляції) ВВП цього року — близько 5%. Це нижче, ніж спрогнозували б багато експертів з огляду на сильний постковідний відскок, який спостерігався в інших країнах. Крім того, ще треба побачити, чи не заважатимуть відновленню китайської економіки деякі інші структурні проблеми, особливо пов’язані з ринком нерухомості країни. Є маса проблем, за якими в місяці, що залишилися, доведеться стежити і над якими доведеться замислюватися експертам з Китаю.
Нарешті, є ще Японія, де Харухіко Курода залишає посаду керівника Банку Японії, яку обіймає вже десять років. Чи призведе така зміна варти до прискорення відмови Банку Японії від своєї надм’якої монетарної та облігаційної політики, яку проводив Курода? Враховуючи тривалість політики кількісного пом’якшення, яку проводить Банк Японії, та вплив цієї політики на фінансові ринки всередині країни та за кордоном, будь-які відходи від неї, безсумнівно, матимуть далекосяжні наслідки.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Copyright: Project Syndicate 2023
Приєднуйтесь до нашому телеграм-каналу Погляди NV