Одна з найбільших загроз людству широко обговорюється науковою спільнотою, але слабко усвідомлюється суспільством. На жаль, в Україні ця проблема стоїть особливо гостро. Держава нарешті почала профілактичні заходи у цьому напрямку, але чи достатньо цього?
Суть проблеми
Антибіотикорезистентність — стійкості бактерій до ліків — офіційно визнана ВООЗ як одна з найбільших загроз глобальному здоров’ю. Виникає все більше бактерій, які неможливо вбити наявними антибіотиками, натомість вони швидко можуть вбити людину. За даними звіту Global Antimicrobial Resistance and Use Surveillance System — глобальної системи епіднагляду за антимікробною резистентністю та її використанням — кожна шоста бактеріальна інфекція у світі вже є стійкою до стандартних антибіотиків.
GLASS — флагманська ініціатива моніторингу ВООЗ — зафіксувала загрозливий стрибок антибіотикорезистентності на 40% у період з 2018 по 2023 рік. Втрата чутливості до лікування антибіотиками вже забирає понад 1,2 мільйона життів щороку, і цей показник продовжує рости.
Якщо тенденція збережеться, то до 2050 року від інфекцій, які раніше легко лікувалися, може помирати до 10 мільйонів людей щороку — це більше, ніж від раку.
Кожна шоста бактеріальна інфекція у світі вже є стійкою до стандартних антибіотиків
Особливо лякають «супербактерії», які стають стійкими навіть до найсильніших з сучасних препаратів — карбапенемів, так званих «антибіотиків останньої надії», які призначають в останню чергу.
Найбільші проблеми виникли у країнах Південно-Східної Азії (Індії, Таїланді, Індонезії) та Східного Середземномор’я (Пакистані, Єгипті) де антибіотики часто можна купити в аптеці без рецепта. У цьому регіоні зафіксовано найвищі рівні стійкості: майже кожна третя інфекція спричинена резистентними бактеріями.
Найбільш проблематичною зоною Європи є Україна.
Людство саме створило цю проблему, порушуючи правила безпеки використання антибіотиків.
У ряді країн, до яких до недавнього часу належала й Україна, антибіотики можна купити в аптеці без рецепта.
Їх часто вживають «про всяк випадок», причому при небактеріальних, вірусних інфекціях, на які вони взагалі не діють, але вбивають корисну мікрофлору, створюючи умови для розвитку найсильніших патогенів.
У багатьох країнах, зокрема в Україні, антибіотики додають у корм худобі не у разі лікування, а для швидкого росту. Відповідно, люди їх отримують через їжу.
Також існує хибна практика, коли пацієнт припиняє пити ліки, щойно йому стало краще. Так частина бактерій, яка все ще не загинула внаслідок перерваного курсу лікування, отримує стійкість перед антибіотиком.
Загрозливе для України лідерство
Якщо в Європі резистентність — це проблема майбутнього, то в Україні — це реальність сьогодення.
Є таке поняття: рівень поширеності антибіотикорезистентності. Він визначає стійкість госпітальних інфекцій (внутрішньолікарняних штамів) до антибіотиків.
Цей показник в Україні становить 87% — проти 15−30% в Європі.
Це означає, що в Україні стандартні антибіотики (цефалоспорини, фторхінолони) не спрацюють у 9 із 10 пацієнтів. А сильніші антибіотики в десятки разів дорожчі та значно токсичніші для нирок і печінки.
Критичність нашої ситуації в тому, що бактерії вже навчилися «їсти» навіть «ліки останньої надії». В Україні розповсюджується XDR (екстремальна резистентність) проти якої безсилий будь-який антибіотик.
Базовою причиною того, що наша ситуація є найбільш загрозливою в Європі, була доступність антибіотиків без рецепта до 2022 року. Ще більше навантаження додала активна фаза війни. Умови життя, та, особливо, поранення створюють додаткові шляхи поширення та посилення бактерій.
Як вирішується проблема?
У серпні 2022 року в Україні нарешті було запроваджено електронний рецепт на антибіотики для людей. Це був перший крок для подолання масового самолікування.
З 2024 року відбулося обмеження реклами понад 350 безрецептурних ліків.
А з 1 березня 2026 року Законом № 1206-IX запроваджено обов’язковий електронний ветеринарний рецепт, що обмежить використання антибіотиків у тваринництві.
З урахуванням наших проблем, 6 травня поточного року Уряд України офіційно звернувся до міжнародних виробників із проханням зареєструвати в Україні найсучасніші антибіотики необхідні для боротьби з «супербактеріями» у госпіталях.
Серед низки інших заходів українські медзаклади зобов’язали запровадити автоматизовані системи моніторингу резистентності, щоб швидше виявляти спалахи стійких бактерій усередині лікарень.
Це не означає, що ситуація одномоментно покращиться. Більше того, можна стверджувати, що для досягнення безпечного рівня антибіотикорезистентності нам знадобляться десятиліття. Але рух у фарватері міжнародних зусиль з подолання антибіотикорезистентності — жорсткий контроль, відповідальність виробників та просвітництво серед населення щодо небезпеки антибіотиків — є нашою єдиною можливістю уникнути спалахів невразливих до антибіотиків бактерій.