«Розумів, що мій досвід потрібен на фронті»: історія медика на псевдо Шаман, який рятує життя на полі бою

Роман долучився до лав Волинського прикордонного загону, щоб використати свої знання там, де вони рятують життя кожен день. «Я добре розумів, що мій досвід буде потрібний саме на фронті. Тому рішення йти служити було свідомим", — говорить військовослужбовець.

Службу старший солдат із позивним Шаман розпочав у прикордонній комендатурі швидкого реагування. Згодом через стан здоров'я його перевели до підрозділу, який виконував завдання на українсько-білоруському кордоні. Проте довго залишатися там він не зміг. Уже за два тижні написав рапорт і повернувся до бойового підрозділу.

На передовій Роман не лише надає медичну допомогу. За необхідності чоловік бере до рук зброю та разом із побратимами виконує бойові завдання. Але найбільша відповідальність для нього, за словами самого захисника, — вчасно врятувати тих, хто поруч.

За час служби військовий медик пройшов чотири бойові ротації. Він неодноразово евакуйовував поранених під ворожими обстрілами, коли кожна хвилина могла стати вирішальною.

«Бували моменти, коли за один виїзд доводилося вивозити до дев’яти поранених. Допомогу надавали просто в автомобілі дорогою до стабілізаційного пункту. У таких умовах немає права на помилку — потрібно діяти швидко й максимально зосереджено», — розповідає Шаман.

Особливо добре він пам'ятає одну з евакуацій. Поки група виносила важкопораненого військовослужбовця, противник тричі завдавав повторних ударів. Боєць отримував нові поранення, а дорогою до медиків почав втрачати свідомість.

«Здавалося, рахунок йшов уже не на хвилини, а на секунди. Найважливіше, що ми встигли доставити його до стабілізаційного пункту. Лікарі зробили все можливе й навіть змогли врятувати йому руку. Саме заради таких моментів варто працювати", — згадує військовий.

Роман переконаний, що тим, хто лише замислюється над військовою службою, не варто боятися зробити перший крок. Він говорить, що у підрозділі новачкам допомагають освоїти необхідні навички, навчають і підтримують. Головне — бажання захищати свою країну та готовність відповідально виконувати свою справу.