Гонорова неквапливість Середземномор’я. Чотири речі, яких варто повчитися в іспанців

Два роки я в Іспанії. «І що, Лєн, люди там щасливіші?» Перша відповідь, яка злітає з язика: «Так!»

Але замислившись, розумієш, що люди в Іспанії — це просто люди. Їм теж розбивають серця, їх звільняють з роботи, у них хворіють батьки, їх не слухають діти, в них пригоряє рис.

Інша річ — як вони до цього ставляться.

Іспанці не щасливіші, але вони щасливіше живуть. У іспанців, як у більшості середземноморських країн, в пріоритеті - насолода від соціальних контактів, передбачуваний та неквапливий ритм життя, відсутність фокуса на кар'єрі та «досягаторстві», безтурботна реакція на більшість життєвих негараздів і вміння спокійно, але із задоволенням проводити час.

Ми не можемо стати іспанцями, і нам не треба ними ставати. У нас свій шлях, свої звички, свої правила та цінності. Втім, я точно знаю, що ми були б щасливішими, якби, надихнувшись іспанцями, зробили у дечому легку корекцію своєї поведінки.

1. Правило сієсти

Оберігати вільний час від роботи — а не навпаки.

Відпочинок такий само важливий, як і робота

Почула недавно від подруги: «Завтра вихідний, син буде на тренуванні, я хоч дороблю спокійно по роботі те, що не встигла за тиждень». Думаю, в Іспанії за такий підхід позбавили б громадянства. Відпочинок такий само важливий, запланований, обовʼязковий, як і робота. Навіть важливіше.

Не пускати нікого у ваші так звані «after hours» — це норма. Це лише ваш час. Він для відпочинку, паузи, перезавантаження, задоволення.

Син поїхав на тренування? Чудово. Налийте собі просеко, увімкніть Гордість та упередження (або що ви давно збиралися подивитись) і проведіть цей час смачно.

2. Спілкуватися, а не просто проводити час разом

Граємо у гру. Забороніть собі, коли зустрічаєтеся з друзями, класти телефон поруч на стіл. Нехай собі десь у сумці лежить. Спочатку буде ніяково. Потім звикнете і забудете про нього взагалі.

Для чого це? Аби спілкуватися так, як задумала дизайнерка Природа. Дивлячись в очі, зчитуючи міміку, чуючи та бачачи всю людину. І реагувати на неї повноцінно. Обмінюватися емоціями. Енергією. Реготати! Голосно перебивати! Обійматися! Це ж такий кайф.

3. Ритуали

Іспанський обід в неділю з усіма родичами — це дуже круто.

Здається, що в обідній час за пересунені столи в іспанські ресторани витягують всіх: прабабусь на каталках, немовлят, вагітних двоюрідних сестер. Так, нам таке навіть раз на 10 років не потягнути. Втім, ритуали можуть бути різними.

У вашої маленької родини — чоловіка, дітей — теж можуть бути ритуали. Це може бути щось кумедне, незвичне — і тільки ваше. Приклад з родини моїх друзів — у пʼятницю сніданок (пластівці або омлет) їсти на вечерю.

Ритуали роблять нас щасливими, тому що наче маленькі якорі поєднують нас із близькими людьми й дають відчуття стабільності.

Що б там не було в новинах і на роботі, щосуботи ми з донькою робимо одна одній манікюр. Або друзі сина приходять до нас пограти в покер. Або я зранку випікаю якусь смакоту до кави. Цього чекають усі, адже усім потрібен якір стабільності.

4. Просто. Повільно. Ходити.

Забуваємо про марафонський біг. Забуваємо про «встигнути все». Ходимо з повагою до власного тіла і з цікавістю дивимося навкруги. Бачимо людей, посміхаємося сонцю, прислухаємося до пташок.

Коли я приїжджаю до Іспанії та забуваю київський ритм пересування — чесне слово, у мене відчуття, що я живу інше життя в іншому тілі.

Якщо ви спробуєте імплементувати хоча б ці чотири речі, якість вашого життя зміниться на краще. Дуже цікаво, як гонорова неквапливість Середземномор’я уживеться з українським темпераментом!

Текст опубліковано з дозволу авторки

Оригінал

Усі Блоги NV