NV Преміум

«Слава Україні!» на бюлетенях. Як Росія на окупованих територіях проводить декоративні вибори — інтерв'ю NV з Гармашем

Події

9 вересня 2023, 14:37

Головний редактор видання Остров Сергій Гармаш в інтерв'ю Radio NV розповів, як на окупованих українських територіях проводять так звані вибори.

 — Ви дуже давно стежите за окупованими територіями. Чим сьогоднішні псевдовибори відрізняються від тих, які були у попередні роки?

— По-перше, «вибори» відбуваються з 31 серпня, тобто сьогодні і завтра так зване основне голосування буде відбуватися. У них ще є дострокове голосування. Тобто вже дев’ять днів відбуваються ці вибори, вже є статистика цих виборів.

Відрізняються тим, що вони вперше проходять в умовах анексії РФ цих територій. І тим, що вони вперше проходять за законодавством РФ.

І можна сказати, що це будуть безправні вибори якраз для адептів «руського миру», бо на минулих виборах вони таємним голосуванням обирали глав так званих республік, вони обирали депутатів, була хоча б процедура самовисування. Зараз виключно партійні списки, немає республіканських партій, виключно загальноросійські. Причому п’ять у «ДНР», наприклад, хоча в Росії їх більше, тобто основні зареєструвалися.

І глав так званих «ДНР» обиратимуть не люди, не місцеві мешканці, а так звані народні ради — умовно, парламенти. Дуже цікаво: в «ЛНР» кандидатів на главу республіки буде представляти [диктатор Володимир] Путін. Тобто він пропонує місцевому парламенту трьох кандидатів, з яких одного має обрати цей так званий парламент.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

У «ДНР» трохи інша процедура. Там також буде обирати народна рада, але не з представників, яких пропонує Путін, а з представників, які будуть зареєстровані. Знову ж таки дуже цікаво, що різні процедури голосування в так званих «ДНР» і «ЛНР». Є відмінності.

Але основне те, що Росія цими виборами фактично вписує, легітимізує ці анексовані території в своє правове поле. Це дасть їй можливість пізніше казати про те, що там відбуваються демократичні процеси (це я про гіпотетичні можливі перемовини), що ми маємо зважати на вибір народу. Тобто це такий інструмент.

Тому, дійсно, цікаві є відмінності. Але різниця не на користь цих регіонів.

— А чи приїздили на ці так звані вибори так звані іноземні наглядачі?

— Ні, оскільки це місцеві вибори. Російським законодавством не передбачаються іноземні спостерігачі на місцевих виборах.

Але в «ДНР», наприклад, начебто зареєстрували представників іноземних ЗМІ. Я нарахував близько восьми. Спадає на думку Куба і Катар. Я не знаю, чим Катар зацікавили вибори в Донецьку, але вони звітують, що є іноземні журналісти.

А спостерігачів там не спостерігається. Чесно кажучи, я не уявляю, як там можуть спрацювати спостерігачі, бо ці так звані попередні вибори тягнулися практично вісім днів. Як вони відбувалися? Йдуть по вулиці тітки з озброєними людьми, несуть цю урну, і людей змушують фактично голосувати. Спостерігачі будуть ходити за цими тітками, за цими військовими з автоматами? Це буде делегітимізувати взагалі сам інститут спостерігачів.

— А воно саме так відбувається? Немає загальних місць для голосування?

— Ні. В цьому ж і особливість. «Вибори» відбуваються одразу, так би мовити, в трьох площинах. Перше — це голосування на екс-територіальних дільницях, тобто в Росії. Наприклад, щоб люди з Луганська, які живуть десь на Далекому Сході, мали змогу проголосувати протягом п’яти днів на таких виборах.

Потім це так зване попереднє голосування, яке відбувалося з [8 вересня]. Це коли ходять по хатах, по підприємствах. Частіше просто підходять до під'їзду і чекають, коли людина вийде, щоб проголосувати. І кричать, агітують. І сьогодні, завтра так зване основне голосування, офіційне, коли люди зможуть прийти на виборчу дільницю і віддати свої голоси там.

— Я бачила деякі шматки відео, як відбувається так зване голосування. Я так розумію, вони взяли списки українською мовою. Прийшли до однієї родини, в жінки було прізвище Пригода. Вони переклали, і вона стала «Приключение». І вона почала голосувати, каже: «Ви там хоч виправте». А вони кажуть: «Ви голосуйте, а ми поправимо». Мені здається, дуже яскрава замальовка.

— Так, це цікава ілюстрація. Хоча вони вже мають списки виборців. Вони вже зараз використовують більше списки, які складаються, коли люди приходять за будь-якими виплатами гуманітарної допомоги, яких стимулюють отримувати російські паспорти. Тому що всі матеріальні виплати, навіть пенсії, зараз без російського паспорта вже людина не отримає.

І цікаво, що при цьому фактично паспортному тиску все одно вони змушені були дати згоду на те, щоб люди голосували і за українськими паспортами, і за паспортами так званих «ЛНР», «ДНР». Бо все одно кампанія паспортизації російськими паспортами провалилася.

Вони ставили собі за мету (і це офіційно декларувалося МВС РФ), що до вересня вони паспортизують 100% населення окупованих територій. Цього не відбулося, люди не беруть російські паспорти. І Росія змушена була дати згоду, щоб навіть люди голосували за українськими паспортами.

Тому, звичайно, коли людина приходить з українським паспортом на російські вибори — це такий нонсенс. Але не було іншого виходу, тому що треба робити явку.

До речі, я проаналізував статистику цієї явки. Це офіційні дані, можна подивитися на сайтах інформаційних агенцій так званих «ДНР», «ЛНР». Зараз про «ДНР». За вісім днів у них явка склала 45%. 45 на 8 — маємо [трохи] більше 5%. А у п’ятницю, [8 вересня], явка вже складала майже 60%. Тобто 14% в день. Ми бачимо, як втричі зросла явка. І можна робити [припущення], що буде оголошена явка більше 90%. Тому що ми бачимо цю динаміку, яку вони хочуть показати.

Їм важливо показати таку динаміку, таку явку. Тому що це так звані нові території, і їм важливо показати підтримку населення. Тому я думаю, що вони будуть малювати явку більше 90%.

— Скільки людей з українськими паспортами пішли голосувати? А який сенс, якщо ти вже принципово не взяв російський паспорт, навіщо йти голосувати?

— По-перше, не завжди це принципова позиція. Це було б нам приємно чути, але насправді це різні бюрократичні проблеми. Наприклад, пенсіонери, які не можуть просто піти фізично, людина лежача. Хоча були виїзні комісії, коли представники «міграційної служби» на дому оформлювали документи, вручали паспорти. Але вони не встигли технічно вирішити це питання, не змогли.

По-друге, коли людина виходить по хліб просто, а її ловлять люди з автоматами і з урною, кажуть, що «ти маєш виконати свій громадянський обов’язок», то в неї немає вибору практично, вона голосує. А як вона голосує, це вже інше питання.

Але вже є в місцевих телеграм-каналах фото бюлетенів, де «Слава Україні!» пишуть, псують ці бюлетені. Можливо, вони роблять це і з російськими паспортами. Ми ж розуміємо, що отримання російського паспорту — це вимушений захід, у людей немає вибору. Тому ми можемо казати про те, що не всі, хто йдуть на ці вибори, підтримують дійсно РФ і те, що відбувається на окупованих територіях.

Але треба, знову ж, казати про те, що вибори фактично є декоративними. Тобто від того, як люди голосують, нічого не залежить. Ми ніколи не дізнаємося про те, як справді люди голосували, скільки їх справді прийшло на ці вибори. Тобто там все намалюють. Формальність цих виборів потрібна Росії для того, щоб легітимізувати свою присутність, свою анексію цих територій.

Насправді всі вибори відбуваються в Москві. Там будуть призначатися «народні обранці», яких «обирають» зараз на Донбасі.

Інші новини

Всі новини