Постійний потік дронів на Київ. Як урятувати економіку «латешечки на кокосовому»

Росія спрямовує на Київ безперервний потік дронів. Цю тактику руйнування можна назвати своєрідним інфернальним «московським повітряним експресом».

Відбувається структурна руйнація логістики в Київському столичному регіоні.

Тут немає алгоритмів швидкого відновлення.

Серед очевидних рішень — децентралізація логістики, що призведе до зростання транспортної та логістичної націнки у вартості товарів щонайменше на 20−30%. Ці витрати ляжуть на плечі споживача.

Потрібно терміново знизити ПДВ на соціально значущі товари. Інакше восени ми отримаємо цінове цунамі на товари, найважливіші для населення.

Нинішню логістичну кризу не можна недооцінювати чи порівнювати із ситуацією 2022 року. Тоді логістичні ланцюги переформатовувалися, а зараз — руйнуються.

Третинний сектор економіки, тобто сфера торгівлі та послуг, — це понад 70% ВВП України. І цей валовий продукт формується в ТРЦ, супермаркетах, кафе тощо, багато з яких не працюють під час повітряної тривоги.

Тобто логістична криза може перерости в рецесію — падіння ВВП протягом більш ніж двох кварталів поспіль.

Є люди, яким не до вподоби економіка у форматі «лате на кокосовому», але саме таку економіку тут хаотично формували до 2022 року, тоді як промисловість — «кенселили» й маргіналізували.

Економіка «лате на кокосовому» — це понад 70% податків.

Тож тепер економіка «лате на кокосовому молоці» — це понад 70% податків, робочих місць і ВВП. Якщо від неї відмовитися, то в нас залишиться не більше третини чинної економіки, а торгівля переміститься на базари і ярмарки — тобто в тінь.

І тоді доведеться просити Європу подвоїти розмір фінансової допомоги й перераховувати нам не 40 млрд доларів на рік, а 80 млрд.

Тобто головне завдання уряду — створити двоконтурну модель економіки, що складається з цивільного та військового секторів. Перший генерує прибуток і фінансує другий через ефективні канали перетоку фінансових ресурсів, тоді як другий забезпечує безпеку для першого.

Порядковий номер тут — це проєкція економічних показників, а не реального значення того чи іншого сектору для країни.

У нас поки що немає моделі перетоку прибутку з цивільного сектору у військовий.

Це призводить до недооцінки значення цивільної економіки і, відповідно, до переоцінки фактора зовнішньої допомоги та ресурсів закритих корпоративних структур у секторі оборонно-промислового комплексу.

І ще один важливий момент.

Популярність ізраїльської системи ППО у світі пояснювана її ефективністю під час застосування в «домашніх умовах».

Тому всі розмови щодо дозволів на експорт зброї з України до інших країн, а також пропозиції захистити Саудівську Аравію від іранських дронів, слід відкласти доти, доки не буде захищено небо над власною столицею.

Адже Саудівська Аравія також аналізує нинішню ситуацію, обираючи партнерів для створення власних нових систем ППО.

Тут не варто поспішати з обіцянками когось захистити.

Потрібно ефективно захистити насамперед самих себе, а не інші країни, які, побачивши таку ефективність, самі «запропонують і все дадуть».

Оригінал

Текст опубліковано з дозволу автора