Десять заповідей. Що необхідно зробити, щоб економіка України злетіла, а середня зарплата за п’ять років була 1,5 тис. євро

1

Верховенство права

Рейтинг Rule of Law Index (Індекс верховенства права), який щороку випускає авторитетна міжнародна організація World Justice Project (WJP), є найвизначнішим у світі показником у сфері правосуддя, справедливого законодавства і підзвітності влади різних країн. У цьому індексі зі 143 країн світу Україна посідає 90‑те місце. Це значно краще, аніж Білорусь (111‑те), Туреччина (118‑те), Росія (119‑те), але принизливо гірше, аніж Грузія (52‑ге), Казахстан (66‑те), Молдова (68‑ме). Залежність судової влади та скорочення громадянського простору підвищують ризики демократії. Тож понад усе Україні слід якомога швидше імплементувати верховенство права, ефективну судову реформу, забезпечити прозорий відбір суддів, обмежити президента в контролі над правоохоронними органами, зокрема СБУ та прокуратурою.

2

Євроінтеграція

Річний ВВП Європейського Союзу у 2025 році добіг 18,8 трлн євро ($22 трлн). Це більше, аніж ВВП Китаю. Тож від цього року не Китай, а ЄС є світовим ринком № 2 після США. Ключова характеристика 27 країн ЄС — відсутність монополії на владу. Це унеможливлює фатальні помилки диктатури. Членство в Євросоюзі, ба навіть прискорений шлях до євроінтеграції відкриває Україні новий світ можливостей і є обов’язковою умовою на шляху до добробуту нації. Торгівля без митних кордонів зробить українських виробників бажаними постачальниками, спільне правове поле — привабливими для інвестицій. Слід прискорити набуття Україною членства в ЄС шляхом наближення національного законодавства у сфері конкуренції, митної справи, охорони здоров’я, захисту прав інтелектуальної власності тощо.

3

Національна безпека

Забезпечити та посилити сили національної безпеки та оборони «у співпраці з міжнародними союзниками», додає до сказаного Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні. Створення коаліції таких союзників та зміцнення обороноздатності власної армії стане важливим сигналом для транснаціональних гравців щодо того, що їхні інвестиції надійно охороняються від зазіхань варварського оточення України на її північно-східному кордоні. Після війни слід дотримуватися Закону Про націо­нальну безпеку, який визначає, що на оборонний сектор призначатиметься не менш як 5 % від ВВП. Зависока ціна безпеки. Але ціна небезпеки ще вища.

4

Детінізація

За даними Держстату, середня зарплата в Україні на початок травня зросла до 30.356 грн (близько 590 євро). Це на 7,2 % більше, ніж на початку року. Водночас, за даними Advanter Group, 38 % обсягів зарплати перебувають у тіні. Якщо її вивести звідти, це збільшить офіційну середню зарплату ще на 10‑15 %. До того ж Ernst&Young Global Shadow Economy Report 2025 оцінив рівень тінізації всієї української економіки у 19,6 % від ВВП. Слід переглянути фіскальну політику, приміром, знизити ставку єдиного соціального внеску і таким чином зробити легальну зайнятість дешевшою за «конверт». Провести амністію тіньових виплат за умови переходу на «білу» схему. Ще одним практичним заходом є обмеження використання готівки в економіці, заохочення електрон­них платежів.

5

Підвищення продуктивності праці

Продуктивність праці в Україні одна з найнижчих у Європі. За даними Євростату та Міжнародної організації праці, вона в чотири — шість разів нижча за німецьку чи австрійську. Це питання технологічного переоснащення виробництва, автоматизації. А також невисокої якості менеджменту та невідповідності освіти потребам сучасного ринку праці. Щоб виправити ситуацію, можна запровадити масштабну ваучерну програму перекваліфікації кадрів. Залучити фінансування з ЄС, держбюджету, донорських організацій. Пріоритет — технічні спеціальності. Україна подужає перенавчання щонайменше 500 тисяч українців на рік. За п’ять років — чверті працюючого населення.

6

Реіндустріалізація

Основу української економіки становлять галузі з низькою доданою вартістю, що не потребують занадто великої кількості висококваліфікованих, високооплачуваних працівників. Натомість перехід від сировинної економіки до економіки доданої вартості збільшить потребу в таких кадрах. Для нової промислової стратегії слід визначити експортний потенціал переробленої продукції — агро, фармацевтика, оборонний хайтек, IT-hardware, тонка хімія — і надати їм пільговий інвестрежим. Знизити, ба навіть обнулити мита на імпорт технологічного обладнання. ОПК — очевидна «точка входу» для спільних підприємств з NATO-партнерами — з правом комерційного експорту.

7

Повернення людського капіталу

За даними Центру економічних стратегій, після закінчення війни за кордоном можуть залишитися до 3 млн українських біженців. Це оптимістичний сценарій. Але й він призведе до щорічних втрат ВВП України в розмірі від 2,3 % до 10,1 %. Заохочення повернення українців додому вплине як на зростання внутрішнього попиту, так і на пропозиції кваліфікованих кадрів. Існує чимало ідей, як заохотити це повернення. Приміром, Андрій Длігач, гендиректор компанії з бізнес-консалтингу Advanter Group, пропонує надати таким людям пільговий п’ятирічний податок на доходи фізичних осіб (10 % замість 18 %), а також гранти до 20 тис. євро для підприємців, що повертаються і створюють від 5 робочих місць. А ще запровадити перехідний мораторій на оподаткування іноземних доходів репатріантів упродовж двох років після повернення.

8

Трудова міграція

Виправити демографічний провал на ринку праці можливо лише за рахунок мігрантів. Це непростий вибір, але альтернатива йому набагато гірша. Тож слід запровадити спрощений дозвільний режим для громадян Південної та Центральної Азії, Грузії, Молдови тощо. Укласти двосторонні угоди про трудову мобільність за зразком польсько-української моделі 2000‑х — з правовим захистом мігрантів і соціальними гарантіями. Здійснювати щорічний аналіз того, чи переходять українці на вищі позиції, — щоб програма не перетворилася на субсидування дешевих робочих рук.

9

Роздержавлення економіки

Приватизація в Україні традиційно супроводжується низкою проблем, які стримують прихід стратегічних інвесторів та наповнення бюджету. Серед 1,5 тис. державних підприємств, що не перебувають у стані ліквідації, левова частка продукує лише збитки. Такі держ­підприємства часто використовуються бюрократією як інструмент політичного впливу і корупції в особливо великих розмірах. Держ­підприємства, які виживають завдяки субсидіям, а не конкурентоспроможності, мають пройти приватизацію, бути передані в концесію або ліквідовані. «Держава має перестати бути одночасно арбітром, диригентом, гравцем і розподілювачем ренти», — підкреслює Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України в МВФ.

10

Дерегуляція і лібералізація тарифів

Лібералізація ринків газу, електро- та теплоенергії. Відхід від адмінрегулювання тарифів. Відкриття кордонів для руху людей, товарів і капіталу. Як каже Роман Корнилюк, фінансовий експерт аналітичної компанії YouControl, «бар'єри обмежують позитивні економічні ефекти від євроінтеграції та свободи підприємництва». Тож слід відновити доступ до публічних даних: без прозорості бізнес-середовища учасники ринку діють наосліп. Також лібералізація валютного ринку стимулюватиме приплив іноземних інвестицій та спростить ведення бізнесу. Це дасть можливість інвестувати за кордон, купувати іноземні акції або нерухомість без складних дозволів, скасує норму обов’язкового продажу валютної виручки експортерами та продовження термінів розрахунків за контрактами.

Цей матеріал опубліковано в журналі NV № 3 за червень 2026 року.