«Олігарх виконує накази Кремля». Який сценарій найстрашніший для Грузії і як прорахувалася РФ — інтерв'ю з лідером Грузинського легіону

— При цьому ми чуємо критику про те, що нема консолідації опозиції, що навіть на вибори опозиція йшла таким чином, що були різні варіанти, за кого голосувати. Можливо, ви зараз це або підтвердите, або спростуєте, що грузинський виборець не до кінця розумів, у чому політика грузинської опозиції. І зараз теж ми чуємо (я тут посилаюся на наших грузинських колег, які були в наших ефірах), що зараз немає лідера у цих протестів. Чи так це?

— На жаль, грузинської опозиції не існує, на мій погляд, тому що є осередки різної опозиції, які не можуть консолідуватися, які не можуть дійти до однієї ідеї, як протистояти путінській владі. І ця опозиція не має жодної репутації серед грузинського народу.

Люди самоорганізувалися, як це було, наприклад, на Майдані в 2013 році, і проводять протестні акції. Я думаю, це правильне рішення, тому що немає чіткого лідера в опозиційних партіях, немає чіткого розуміння, чого вони хочуть, і народ просто протестує проти цієї влади.

— Ми побачили цікаву еволюцію президента Грузії Саломе Зурабішвілі. Після того як її обрали, говорили, що вона креатура Бідзіна Іванішвілі, найбагатшої людини в Грузії. Зараз вона, можливо, за один крок від того, щоб стати лідером протестів. Як ви оцінюєте її дії, її слова та її вплив на те, що зараз відбувається?

— Я можу сказати, що вона не має великої популярності серед грузинського суспільства. Вона від самого початку була членом команди Іванішвілі і залишається практично й досі. На мій погляд, з неї намагалися створити керовану опозицію для Грузії.

Я сподіваюся, вона щиро підтримує ті демократичні цінності, за які бореться грузинське суспільство. Але у мене є величезні сумніви, виходячи з того, що всі 10−12 років вона була членом тієї ж команди, яку створив Іванішвілі.

Чи зможе вона очолити [протести]? Я сумніваюся, тому що у неї немає легітимності [в очах] грузинського народу. Грузинський народ дуже недовірливий стосовно неї. Але може після 12 років вона одумалася і зрозуміла, що шлях Грузії все-таки до Європи і до демократичних цінностей.

Хоча я не можу сказати точно, тому що я не вірю в такі радикальні зміни людини.

— Ми чуємо від грузинських аналітиків, що персональні санкції проти членів Грузинської мрії і безпосередньо Іванішвілі можуть щось змінити. Чи вірите ви в це?

— Я абсолютно впевнений, що ті санкції, які запитував грузинський народ, по-перше, легітимні, а по-друге, змогли б уже багато чого зробити, якщо не чекати моменту, коли Іванішвілі безпосередньо скерує Грузію в російському напрямку і не оголосить про це.

— Якщо поглянути на успішну частину політичної передвиборчої кампанії Грузинської мрії, багато хто сходиться до думки, що меседж про те, що коли ви за нас не проголосуєте, буде війна як в Україні, спрацював. Чи згодні ви з цим?

— Я абсолютно з цим не згоден. По-перше, Грузія не боїться війни, вже не один раз її пройшла з Росією. І була першою, куди вторглася Росія після розвалу СРСР.

Але справа не в тому. Вони хотіли це представити як страх грузинів перед війною. Насправді це була маніпуляція, щоб легітимізувати фальсифікацію виборів. Те, що зробила Грузинська мрія, з позиції маркетингу було дуже чітко і правильно зроблено. Плюс вливання величезних російських фінансів, які зараз вкидаються, щоб утримати Іванішвілі при владі. Це допомогло їм дофальсифікувати все, що було потрібно, і потім оголосити, що Грузія відмовляється від ЄС, обирає російський напрямок.

— Коли говорять про олігарха Бідзіну Іванішвілі, людину з найбільшими активами в Грузії, кажуть, що він не може так просто взяти й відійти від влади, йому потрібні гарантії, що він зберігає за собою свої багатства. Якщо оцінити це з погляду цинічного, прагматичного «реал політик»: які гарантії можуть бути для Іванішвілі, щоб він зараз відійшов від проросійських дій, не застосовував насильства, але водночас зберіг те, що в нього є?

— Як на мене, такого варіанта немає, тому що Іванішвілі обікрав грузинський народ, розбагатів у кілька разів після того, як прийшов до влади в Грузії. Думаю, буде несправедливо його за це не карати.

По-друге, просити якісь пільги зараз не в його інтересах. Усі добре зрозуміли, що це вже російський олігарх, а не проросійський, звісно; він шукатиме осередок, як зійти з цієї політичної плутанини, яку посіяв сам. Шлях у нього один — просто зробити вибори і піти геть від влади мирним шляхом. Я сподіваюся, він досить хороший математик, щоб прокалькулювати це все.

В іншому разі він буде змушений стріляти в протестувальників, чого я найбільше боюся і не хочу. Великої альтернативи у нього немає. З огляду на те як нахабно вони сфальсифікували вибори, вже були зрозумілі його подальші дії.

— Чи можна спрогнозувати, що буде, якщо це протистояння розгорнеться за найстрашнішим сценарієм і грузинські правоохоронні органи, за підтримки Росії чи ні, ми не знаємо, почнуть стріляти в протестувальників?

— Це буде за підтримки Росії, я в цьому впевнений. На жаль, може розвинутися той самий сценарій, який був на Майдані, коли вбили сотні ні в чому не винних людей, але українці відвоювали свою свободу. Я сподіваюся, Грузія, яка вже пройшла через кілька громадянських воєн після розвалу СРСР, не припуститься такої помилки, і в Грузії не буде розвиватися сценарій перестрілок та громадянської війни ще раз. Але я боюся, Іванішвілі готовий і на такий сценарій. Я ще більше боюся того, що він до цього готувався від самого початку.

— Якщо ви кажете, що він хороший математик, бачимо, як послідовно він підвищує ставки, можна ж було не відразу прем'єру Грузії оголошувати, що ми відходимо від євроінтеграційного курсу? Як ви розумієте цей крок, навіщо ще більше загострювати, враховуючи те, що громадяни Грузії незадоволені результатами виборів і вважають їх сфальсифікованими?

— Він не діє самостійно — все, що я можу сказати. Він отримує директиву, яку має виконати. Це не самостійна людина, політик, і з політикою він не має нічого спільного. Це виконавець, який робить те, що йому кажуть.

Росія, своєю чергою, не розраховувала на таку реакцію грузинського народу, вважала, попротестують і розійдуться. Ну поб’ють їх там трохи грузинські правоохоронці. Вони не розраховували на те, що ціле покоління грузинів виросло поза Росією, вони виросли без цього російського пресингу, російських казок, і вони не розуміють, чому повинні якось бути асоційовані з Росією — це одне з перших поколінь, яке стоїть сьогодні на протестних акціях. Тож це був більше прорахунок Росії, ніж Іванішвілі, він тут просто виконує накази.

— При цьому ми бачимо частину провладної грузинської пропаганди, яка говорить, що зараз ті грузинські добровольці, які воюють в Україні, повернуться в Тбілісі, в Батумі, в грузинські міста, і почнуть силове протистояння. Від Грузинського національного легіону була офіційна заява, процитую: «Легіон не має наміру брати участі у процесах у Грузії, де тривають масові протести». Таким чином ви спростовуєте інформацію про те, що грузинських бійців перекинуть на батьківщину. Що вас змусило зробити таку заяву?

— Російська пропаганда від самого початку цих акцій намагалася якось нас ангажувати в ці процеси, якось підштовхнути, щоб ми зробили бодай некоректну заяву, щоб це розцінювалося як держпереворот. Тому що група озброєних людей, яких можна звинуватити в держперевороті… Студентів вони в цьому звинуватити не можуть, тож ми були хорошою кандидатурою. Оскільки в нас величезний досвід роботи з російською пропагандою, військовим протистоянням із ними, ми прекрасно розуміли, чого від нас хочуть і куди підштовхують не тільки російські ЗМІ, на жаль, і грузинські провладні ЗМІ.

Ми зробили заяву, що підтримуємо протестні акції, є частиною того самого суспільства, яке сьогодні стоїть на вулиці, але ми не закликаємо когось брати зброю, все має вирішитися мирним шляхом. Мають бути призначені вибори, відбутися політичні зміни, без кровопролиття. Це наша принципова позиція.

Російські ЗМІ розганяли, що ми вже готові, що вони бачили грузинських легіонерів зі зброєю в руках на протестних акціях. Я розумію, первинний інтерес російських спецслужб сьогодні — громадянська війна в Грузії. Вони хотіли підштовхнути у такий спосіб, в Іванішвілі були б розв’язані руки почати протистояння. Хтось у когось міг би вистрілити, сказали б, що це були військові, які приїхали з України, бо народ лякали практично під час усієї передвиборчої кампанії такою ж війною, як в Україні. І могли б легітимізувати держпереворот.

Тож ми не дали їм цього зробити, президент відгукнулася теж коректно, сказала, що це все розганяли російські ЗМІ, і Грузинський легіон не збирається приїжджати, брати зброю в руки. Те, чого хотіла російська влада.

На даному етапі ми змогли заморозити російську пропаганду, але вони намагатимуться далі вести таку риторику, продовжуватимуть нагнітати громадянську війну в Грузії.