Поки Трамп звинувачує Україну, хусити відкрили новий фронт у війні на Близькому Сході: що відбувається і як це б'є по нафтових шляхах

Протока Баб-ель-Мандеб розташована між Аденською затокою, Червоним морем та Суецьким каналом і є ключовою для світових поставок нафти. З протокою межують Джибуті, Еритрея, Сомалі та Ємен.

Її довжина — 100 км, ширина — близько 30 км.

Раніше через Баб-ель-Мандеб транспортувалося близько 5% світових обсягів сирої нафти та нафтопродуктів (4,1 млрд барелів) та до 15% морської торгівлі. Цим шляхом йшли контейнеровози з Китаю, Індії та інших азійських країн до Європи. Одночасне закриття Ормузької протоки та протоки Баб-ель-Мандеб заблокувало б до чверті світових поставок нафти й газу (25%).

Це також ключовий шлях не лише сировинних, але й контейнерних перевезень у Європу. «До 30% всього контейнерного трафіку світу, […] це достатньо багато. Умовно кажучи, для нас, європейців (українці - це ж європейці) це дуже важливо, оскільки, умовно кажучи, все Temu, яке купують в Україні, воно так чи інакше йде через цю протоку. Увесь китайський ширпотреб. Тому це для нас надважлива протока», — підкреслив Данилов у коментарі Radio NV.

Головними експортерами нафти через Баб-ель-Мандеб до початку війни США проти Ірану були:

• Саудівська Аравія — 11,6 млн барелів на день
• ОАЕ — 3,2 млн барелів на день
• Єгипет — 2,5 млн барелів на день

Саме протока Баб-ель-Мандеб є частиною найкоротшого маршруту руху танкерів з нафтою з Перської затоки до Європи. Раніше танкери могли проходити з країн Перської затоки через Ормузьку протоку та протоку Баб-ель-Мандеб далі у Червоне море, а потім через Суецький канал — у Середземне море (або через трубопровід SUMED на узбережжі Червоного моря в Єгипті, що транспортує нафту в термінал Александрія на березі Середземного моря).

Крім того, протока Баб-ель-Мандеб є життєво важливим маршрутом і в інший бік: через неї Саудівська Аравія відправляє свою нафту до Азії.

За останні роки рух суден через Баб-ель-Мандеб вже був суттєво ускладнений після того, як Ізраїль в 2023 році розпочав операцію в Секторі Гази. Тоді хусити з Ємену — країни, що межує з протокою — почали завдавати ударів по кораблях, які вони вважали пов’язаними з Ізраїлем або США, що частково паралізувало рух через протоку. Лише в 2024 році напади хуситів на судна біля протоки Баб-ель-Мандеб значно скоротили контейнерні перевезення через Суецький канал і завдали близько $200 млрд збитків. Судноплавство через протоку скоротилося приблизно на 60%.

У травні 2025 року США та єменські хусити домовилися про припинення вогню, і відтоді єменське судноплавство через Баб-ель-Мандеб було відкрито.

Цей шлях став критично значущим після того, як Іран після початку війни зі США заблокував Ормузьку протоку, а відповідно і можливості експорту саудівської нафти з Перської затоки.

Після цього Саудівська Аравія задіяла на повну потужність свій наземний трубопровід Схід-Захід, збудований у 1980-х роках. Ця труба через Аравійську пустелю довжиною 1200 км перекачує нафту зі сходу на захід країни. Потім її експортують з тамтешнього порту і нафтопереробного центру Янбу, тобто з узбережжя Червоного моря далі через протоку Баб-ель-Мандеб, зокрема в Азію. Якщо на початку 2026 року цей нафтопровід транспортував у середньому 770 тис. барелів на добу на захід Саудівської Аравії, то після закриття Ормузької протоки країна наростила його потужність до 5 млн барелів на добу — більше, ніж будь-коли раніше.

Що відбувається зараз довкола цих ключових шляхів нафтового експорту

Конфлікт в Ємені триває з 2014 року, відколи хусити — підтримуваний Іраном воєнізований шиїтський рух Ансар Аллах — захопили столицю країни Сану. Після цього коаліція на чолі із Саудівською Аравією почала військову кампанію проти бойовиків, що призвело до багаторічної війни. Перемир’я, досягнуте за посередництва ООН у 2022 році, значною мірою знизило інтенсивність бойових дій, однак не призвело до остаточного врегулювання.

Зараз у цій війні відбувається нова ескалація на тлі загострення протистояння між Іраном і США, яке вже поставило під загрозу глобальні поставки енергоносіїв.

10 вересня 2026 року стало відомо, що єменські хусити встановили контроль над стратегічним портовим містом Моха на узбережжі Червоного моря у Ємені, неподалік від протоки Баб-ель-Мандеб. За даними співрозмовників Reuters і The New York Times, бойовики-хусити захопили місто та його порт після кількох днів запеклих боїв із проурядовими силами, союзними міжнародно визнаному уряду Ємену, який підтримує Саудівська Аравія.

Відтак порт Моха став центром масштабного наземного наступу хуситів, які паралельно розгорнули атаки на стратегічний архіпелаг островів Ханіш у Червоному морі, який розташований північніше протоки Баб-ель-Мандеб. Крім того, за даними АР, хусити вже захопили ще один надважливий острів Маюн (також відомий як Перім) — невеликий вулканічний острів, розташований посередині протоки Баб-ель-Мандеб.

Контроль над цими районами має ключове значення для впливу на морський шлях і може значно посилити вплив хуситів на нафтовий експорт через Баб-ель-Мандеб, підкреслюють оглядачі. Раніше міжнародні аналітики висловлювали побоювання, що в такому випадку хусити зможуть обстрілювати комерційні судна, що проходять через протоку, і відтак повністю заблокують рух нею.

Крім того, 11 вересня стало відомо про удари дронів по насосних станціях поблизу трубопроводу Схід-Захід у Саудівській Аравії, після чого країна призупинила його роботу. Супутникові знімки зафіксували значні пошкодження внаслідок пожежі на одному з об'єктів, повідомив CNN.

Міністерство закордонних справ Саудівської Аравії поклало відповідальність за цей удар на безпілотники, що атакували нафтопровід з боку Іраку. Королівство заявило, що не реагуватиме, щоб дати іракському уряду «можливість вжити необхідних заходів». Раніше в липні Саудівська Аравія та США вже звинувачували підтримувані Іраном воєнізовані формування, що дислокуються в Іраку, у дронових атаках на саудівські нафтові об'єкти. Регіональні джерела повідомили агентству АР, що хусити допомагали цим іракським силам планувати та здійснювати атаки.

Прем'єр-міністр Іраку Алі Аз-Зейді, який також є головнокомандувачем збройних сил країни, наказав звільнити командувача військ у провінції Майсан на заході Іраку, звідки ймовірно було здійснено запуски, та провести розслідкування.

Тим часом після ракетної та дронової атаки хуситів на військову базу Шарура на півдні Саудівської Аравії країна оголосила екстрене попередження для чотирьох міст регіону — Хаміс-Мушайт, Абху, Джизан і Неджран.

14 вересня стало відомо, що після нових ударів хуситів по Саудівській Аравії, їх просування в Ємені та атак Ірану на судна в Перській затоці ціни на нафту підскочили більш ніж на 3% і знову піднялися вище $100 за барель. Це посилило побоювання щодо перебоїв із постачанням після зупинки ключового саудівського нафтопроводу, повідомило агентство Reuters. Збройні сили хуситів наразі заявляють, що «морське судноплавство безпечне для всіх компаній, окрім саудівських суден». Однак, як пише АР, «ринки нервують, а експерти називають хуситів дуже непередбачуваними». На тлі нового зростання цін на нафту Тегеран отримує більше важелів впливу в будь-яких переговорах.

Наразі незрозуміло, наскільки значними можуть бути потенційні пошкодження ключового трубопроводу в Саудівській Аравії та як довго він залишатиметься непрацездатним.

За даними трьох галузевих джерел агентства, через зупинку трубопроводу запасів нафти у саудівському порту Янбу — на західному кінці труби — вистачить лише на п’ять-сім днів експорту.

Неназваний високопоставлений військовий чиновник міжнародно визнаного уряду Ємену заявив агентству AP, що урядові сили були приголомшені тим, що саудівські військово-повітряні сили не спробували запобігти захопленню порту Моха хуситами. Він припустив, що Саудівська Аравія не отримала «зеленого світла» від США на початок масштабної повітряної кампанії проти хуситів.

Водночас міністр закордонних справ Оману Бадр Альбусаїді заявив, що заплановану на 14 вересня зустріч між країнами Перської затоки та Іраном для обговорення ситуації навколо Ормузької протоки було перенесено.

У попередні місяці війни зі США офіційний Тегеран, який є союзником єменських хуситів, вже озвучував погрози одночасно заблокувати Ормузьку протоку та Баб-ель-Мандеб.

5 квітня Алі Акбар Велаяті, колишній міністр закордонних справ Ірану та впливовий дипломат, якого Тегеран називає радником нового Верховного лідера Моджтаби Хаменеї, заявив, що хусити можуть перекрити Баб-ель-Мандеб. За словами Велаяті, бачення іранського командування щодо протоки Баб-ель-Мандеб є «таким самим, як і щодо Ормузької».

«Якщо Білий дім наважиться повторити свої безглузді помилки, то незабаром він зрозуміє, що світові потоки енергоносіїв та торгівлі можуть бути порушені одним кроком», — написав Велаяті в Х навесні на тлі тодішніх погроз Трампа завдати ударів по іранських електростанціях та мостах через закриття Ормузької протоки.

Елізабет Кендалл, відома дослідниця Близького Сходу з Кембриджського університету, у коментарі Al Jazeera тоді назвала такий розвиток подій «кошмарним сценарієм».

«Бо якщо будуть обмеження в Ормузькій протоці одночасно з ескалацією таких самих обмежень у протоці Баб-ель-Мандеб, то торгівлю з Європою буде дійсно підірвано, якщо не паралізовано. Тож це справді [ситуація] на лезі ножа, залежно від того, що станеться далі», — підкреслювала Кендалл ще в квітні 2026 року.