Що читають співачки. Олександра Кольцова, лідерка гурту Крихітка, називає книжки, які справили на неї враження
Книги18 листопада 2025, 19:22
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
1. Кассандра помиляється раз, Оксана Щур
Оксана давно в літературному середовищі і відома як редакторка і культурна менеджерка, що працює з промоцією українських авторів та синхронізацією української мистецької спільноти з світовим культурним процесом. Я вперше читаю її, як авторку есеїв і приємно вражена.
Також це один з небагатьох наших голосів за кордоном, що свідчить про те, як під російською культурною і агітаційною машиною опиняються не лише європейці, але й наші не дуже свідомі громадяни, змішуючись з «хорошими рускімі». І я слідкую за її дотепними спостереженнями в соцмережах. Зберігати власну ідентичність у еміграції, знаходити нове власне я, проживати й спостерігати за кризами світу та бачити героїв, багато яких здаються знайомими, це й портрет покоління і водночас промовисті та яскраві історії.
Ця книжка в мене вмістилась між Марсіанами на Хрещатику Віри Агеєвої та новим романом Тані Малярчук Згори вниз, який вже їде до мене.
2. З країни рижу та опію, Софія Яблонська
Я взяла цю книжку у коротку поїздку до літнього табору пластунок (Пласт — українська скаутська організація) і вона виявилась дуже хорошою «компаньйонкою». З одного боку, мені було цікаво приміряти досвід подорожей сучасних жінок на описану в книжці самостійну подорож до Китаю сто років тому. Стиль викладання, те, як героїня описує свої пригоди й спостереження, наводить на думки про те, як багато у біографії людини визначає цікавість до світу, і про те, що авантюрна вдача — поза часом, і як багато й водночас мало змінився цей світ, якщо йдеться про місце жінки в ньому, якщо вона не хоче відповідати нав’язаним про нас уявленням і стереотипам. Софія Яблонська, поза сумнівом, цікавий і протиречивий персонаж у пантеоні жіночих рольових моделей українського культурного світу. Я була рада познайомитись з її спогадами, аби відчути її як-то кажуть vibe [настрій].
3. Зовсім не страшна книга. Про життя, смерть і все, що поміж ними, Анастасія Леухіна
Це книжка 2020 року, видана як практичний посібник для тих, хто зіткнувся з онкологічними захворюваннями в сім'ї, у першу чергу, для доглядальників. У спокійній і дружній манері герої розповідають і дають доцільні поради людям, чиї близькі проходять лікування чи перебувають на паліативному лікуванні.
Тут є посилання на законопроєкти, наприклад, про доступ до реанімації, знеболювального чи перелік того, що може знадобитись вдома, але також «нематеріальні цінності» — теплі історії людей, які діляться своїм досвідом догляду, прощання з близькими чи життя поруч з людьми, що проходять лікування. У книжці багато людяності й любові, і я би рекомендувала мати її вдома, як приклад підтримувальної літератури, що зменшує почуття безпорадності й самотності.
4. Експедиція з мурахою Софі. Досліджуємо природу навколо нас (Expedition med myran Sophie. Vi utforskar naturen omkring oss), Стефан Каста, Бу Моссберґ (переклад Ганни Мамчур)
Мені давно бракувало в сімейній бібліотеці україномовних дитячих енциклопедій і книжок про природу: усі мої — застарілі. Тому цей досвід багатьох українських сімей, що також проходять процес дерусифікації й хочуть, аби нове покоління розмовляло українською, ми поступово заміщуємо старі радянські й російські дитячі книжки на актуальніші. Зокрема мало хто з моїх київських однолітків може безпомилково назвати комах, гриби й рослини українською — навіть ті, хто цікавився, ми просто не знали цих слів, послуговуючись або російською або діалектизмами. Тому із задоволенням занурююсь в світ гірчаків, келишків, кам’яниць, смолянок і зозулиних черевичків і переживаю дитинство наново.
5. Дикий Захід Східної Європи, Павло Казарін та Як Україна втрачала Донбас, Марія Воротинцева, Денис Казанський
Час від часу перечитую ці дві книжки, які мали би бути обов’язково перекладені для іноземного читача. Зараз, коли над Європою вже літають російсько-китайсько-іранські дрони, там мають краще усвідомити, що таке пострадянська і російська ідентичність, яка формує переконання, які виливаються в конкретні загрози світовій безпеці.
Ці книжки, як свідчення подій у Криму й на Донбасі, досліджують наративи та історичні процеси останніх 30 років, що привели нас в точку, де ми зупиняємо світову загрозу. І це захопливий екскурс в українську ідентичність та формування нинішнього політичного та економічного ландшафту.
Профайл
Олександра Кольцова
Закінчила Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю французька та англійська мова та література. Протягом восьми років була вокалісткою і авторкою пісень рок-гурту Крихітка Цахес. Від 2007‑го — беззмінна фронтвумен гурту Крихітка. Встигла попрацювати головною редакторкою журналу Молоко, ведучою на радіо ROKS і копірайтеркою міжнародного рекламного агентства Linea 12/McCann Erickson. Очолювала благодійний фонд Фундація Дарини Жолдак, була членкинею правління Національної суспільної телерадіокомпанії України. Ініціаторка низки соціальних проєктів та громадська діячка.
- Що читають ті, хто видає книжки. Директорка Vivat Юлія Орлова рекомендує твори, якими зачитувалась останнім часом
- Що читає Володимир Фесенко. Відомий політолог розповів про книжки, які здалися йому цікавими
- Що читає Оксана Середюк. Співвласниця преміальних ресторанів BAO та NAM називає книжки західних авторів, які її зацікавили
- Що читає Наталія Ворожбит. Українська письменниця й сценаристка серіалу Спіймати Кайдаша називає книжки, які викликали в неї інтерес
- Що читають письменники. Андрій Курков назвав книжки, які здалися йому цікавими