Що було — не минуло. Рівно рік тому ВООЗ оголосила про початок пандемії COVID-19 — згадуємо її ключові моменти

НВ згадує головні віхи розвитку пандемії COVID-19 — від перших хворих в Ухані до початку масової вакцинації і експедиції ВООЗ до Китаю для пошуку остаточних відповідей на питання про джерело інфекції.

Перші хворі

30 грудня 2019 року в один зі шпиталів 12-мільйонного китайського міста Ухань надійшли сім пацієнтів з гострою респіраторною інфекцією. Лікарський огляд показав наявність у них симптомів атипової пневмонії — під цим медичним терміном мають на увазі небезпечне вірусне захворювання SARS, яке вразило країни Азії в 2002—2003 роках.

Того ж дня співробітник шпиталю, 34-річний доктор Лі Веньлянь повідомив своїм колегам, що бачив результати тесту одного з пацієнтів, згідно з яким недугу було спричинено саме коронавірусом, схожим на SARS. Лікар хотів попередити друзів і родину про новий — і тоді ще невивчений — небезпечний вірус, однак скріншоти його листування витекли в Мережу.

Дізнавшись про те, що Веньлянь вдарив на сполох, місцеві правоохоронці викликали його до поліцейської дільниці і звинуватили чоловіка в «поширенні чуток» і «серйозному порушенні громадського порядку».

Кілька днів по тому лікар, працюючи з пацієнтом з COVID-19, і сам заразився новим коронавірусом (SARS-CoV-2). На початку лютого 2020-го він помер від ускладнень, викликаних хворобою.

Точне місце походження коронавірусної інфекції 2019 року ще досі залишається предметом обговорень: у перші дні пандемії з’явилася інформація про те, що джерелом вірусу був ринок тварин і морепродуктів Хуанань в Ухані. Імовірно, нульовий пацієнт заразився коронавірусом від кажана — на підтримку цієї версії свідчать висновки вчених про природне походження інфекції.

Наприкінці березня китайські ЗМІ повідомили, що першою людиною з підтвердженим діагнозом «коронавірусна інфекція» була продавчиня креветок на прізвище Вей, яка працювала на цьому ринку.

Втім, нове дослідження свідчить про те, що коронавірус міг циркулювати ще у вересні 2019 року в Італії — задовго до перших повідомлень про спалах у Китаї.

Замовчування проблеми керівництвом Китаю

Хоча ще в середині січня 2020 року владі Китаю стало зрозуміло, що темпи поширення коронавірусної інфекції загрожують новою пандемією, китайський правитель Сі Цзіньпін попередив світ про цю загрозу лише на сьомий день після того, як дійшов такого висновку. Про це свідчать внутрішні урядові документи з Китаю, які опинилися в руках американських журналістів.

За майже тижневий період мовчання влади в Китаї встигли заразитися 3 тисячі людей, а мільйони людей виїхали з Уханю — епіцентру спалаху COVID-19 — до інших міст і країн для святкування Місячного Нового року, тим самим поширюючи інфекцію світом.

Додатково до цього регіональна влада в країні, ймовірно, боялася повідомляти погані новини керівництву, тому подавала викривлену інформацію щодо ситуації з коронавірусом у ввірених їм регіонах — таким чином, Китайський центр з контролю і профілактики захворювань протягом майже двох тижнів не реєстрував будь-яких випадків заражень, незважаючи на сотні хворих.

Реакція на навислу над світом пандемію і перші заходи щодо її запобігання з’явилися від вищого керівництва Китаю тільки 13 січня 2020-го, коли стало відомо про перший випадок зараження SARS-CoV-2 за межами країни.

До 20 січня в кількох містах Китаю, серед яких Пекін, Ухань, Шанхай і Шеньчжень, зафіксували понад 200 випадків інфікування, темпи захворюваності почали швидко зростати. В епіцентрі коронавірусного спалаху влада розгорнула 16 тимчасових госпіталів через велику кількість хворих.

Перший випадок COVID-19 у США і коронавірусний колапс у Нью-Йорку

21 січня 2020 року коронавірус прийшов до Сполучених Штатів — першим зараженим став 30-річний американський турист, який раніше відвідував китайський Ухань. Того самого дня Національний інститут охорони здоров’я США почав розробку вакцини проти SARS-CoV-2.

Незабаром нова інфекція почала поширюватися територією США — всього за кілька днів COVID-19 виявили в штатах Аризона, Каліфорнія, Іллінойс і Вашингтон.

На Нью-Йорк коронавірусний удар припав на початок весни. 1 березня 2020-го наявність в організмі SARS-CoV-2 підтвердили у 39-річної жінки, яка прилетіла з Ірану, а через місяць на коронавірус хворіли вже майже по 800 нью-йоркців щодня. У місті запровадили режим надзвичайного стану.

Вперше з часів теракту 11 вересня в Нью-Йорку почали розгортати тимчасові морги. Холодильні контейнери встановлювали у дворах лікарень, морги яких не могли впоратися з кількістю померлих. У квітні кількість жертв коронавірусу перевищила кількість жертв терористичних атак 9/11.

«Я пройшов через 11 вересня. І я думав, що за все своє життя більше ніколи не побачу нічого подібного — нічого настільки поганого, нічого настільки трагічного», — заявляв губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо.

У місцевій системі охорони здоров’я почався колапс: Нью-Йорку не вистачало 15 тисяч апаратів ШВЛ, майже пів сотні тисяч медичних кадрів і 85 тисяч лікарняних ліжок.

Побачивши трагічний досвід Нью-Йорка, американські штати почали конкурувати один з одним і закуповувати медичне спорядження, через що на ринку виник дефіцит критично важливих засобів індивідуального захисту. Так, наприкінці березня ціна тільки на захисні маски в США підскочила з 85 центів до $7 за штуку.

За розповідями нью-йоркських медиків, через брак засобів захисту керівництво доручало їм повторно використовувати одну і ту саму медичну маску аж до п’яти разів.

Безпрецедентна смертність в Італії

«Ми приймаємо мертвих з ранку до ночі», — казала наприкінці березня 2020 року героїня репортажу The New York Times італійка Ванда Піччолі, яка керувала на той момент одним з останніх моргів, що працював у регіоні Бергамо.

Коронавірус вдарив по Італії наприкінці зими. Перший випадок зараження там зареєстрували 20 лютого 2020-го у 38-річного чоловіка з провінції Лоді. Незабаром епідемія охопила всю країну й Італія вийшла на перше місце за рівнем смертності від коронавірусу.

Італійська влада почала вводити серйозні карантинні обмеження лише на 22 день спалаху. До того моменту 47 тисяч осіб були заражені, а понад 4 тисячі загинули. Повністю закрилися бари, ресторани, більшість магазинів, парки, а заводи і фабрики перевели на виробництво критично необхідної продукції. Крім цього, було заборонено будь-які вуличні заходи.

Одним з найбільш постраждалих регіонів країни стало Бергамо — до кінця березня 2020-го там загинули 2 тисячі людей, хоча насправді смертність могла бути вчетверо вищою.

Як показало розслідування NYT, до безпрецедентно швидкого поширення країною хвороби, яка до моменту виходу цього матеріалу забрала життя вже 69 тисяч італійців, могла призвести недбалість влади Італії. Наприклад, через тиждень після першого зареєстрованого випадку COVID-19 мер головного північноіталійського міста Мілана опублікував відео з посилом «Мілан не зупиняється», в якому жителі відвідують кафе, парки, кінотеатри і ресторани. На той час жертвами коронавірусу в Італії стали вже 10 осіб.

Страх і ненависть у Нових Санжарах

У середині лютого 2020 року, коли ситуація з коронавірусом у світі почала набувати ознак пандемії, керівництво України ухвалило рішення евакуювати українських громадян з Уханю — першого міста, що зіткнулося з COVID-19.

У МОЗ попередили, що евакуюватимуть тільки здорових людей без ознак гострої респіраторної інфекції, їх помістять в охоронюване місце для 14-денної обсервації.

Напередодні дня евакуації селище Нові Санжари Полтавської області охопили чутки про те, що евакуйованих доправлять в однойменний санаторій Національної гвардії України в цьому населеному пункті (офіційно влада підтвердила цю інформацію тільки після прильоту спецборта). Там і ще в кількох містах у Західній Україні почалися громадські заворушення.

20 лютого 2020 року, в день прибуття літака з Уханю, мешканці Нових Санжар спорудили блокпости, почали палити шини, перекрили дороги і закидали поліцейських й автобус з евакуйованими громадянами України камінням, не бажаючи пускати в своє селище прибулих. Поліція затримала 24 учасників протесту, один з них намагався наїхати на правоохоронців на автомобілі.

Шлях з аеропорту Бориспіль до кінцевого пункту обсервації для евакуйованих тривав практично 11 годин. Останню барикаду, яку спорудили місцеві перед санаторієм Нові Санжари, розібрали о 20:30, і українці змогли заселитися.

Коментуючи сутички з поліцією і протести тих днів, президент України Володимир Зеленський порівняв Україну з Європою епохи Середньовіччя.

Перший випадок COVID-19 у країні зафіксували через 13 днів, 3 березня 2020 року, у чоловіка з Чернівців, який повернувся в Україну з Італії.

Перші успіхи Китаю в боротьбі з пандемією (чи ні?)

Наприкінці березня минулого року з Китаю почала надходити інформація про те, що влада змогла взяти під контроль епідемію, а економіка починає своє відновлення. Влада КНР стверджує, що змогла приборкати поширення інфекції завдяки жорстким карантинним заходам.

Втім, на Заході цю інформацію зустріли з часткою скепсису, а держсекретар США Майк Помпео звинуватив Китай у дезінформації.

«Замовчування, в якому замішана Комуністична партія [Китаю], не дає світу дізнатися інформацію, необхідну для запобігання новим випадкам», — заявив американський чиновник 25 березня 2020-го.

З березня лічильник захворюваності коронавірусом у Китаї де-факто завмер — до сьогодні в 1,4-мільярдній країні, за даними її влади, хворіє всього приблизно десяток осіб щодня.

Скептицизм щодо цих даних викликає приховування інформації про пандемію з боку уряду Китаю на перших її етапах і можливість жорсткого впливу влади на статистичні служби країни. До того ж квітневе дослідження вчених з Гонконгу показало, що в розпал коронавірусного спалаху в лютому в Китаї могли хворіти 232 тис. людей, а не 55,5 тис., як зазначається в офіційній статистиці.

Водночас показники економічного відновлення Китаю можуть бути об'єктивнішими: якщо за січень і лютий 2020 року промислова активність цієї країни впала на 13,5%, що стало найгіршим показником за останні 30 років, а експорт скоротився на 17,2%; то вже в III кварталі 2020-го ВВП Китаю виріс на 4,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2019-го. Отже, Китай може стати єдиною великою економікою, яка демонструвала зростання під час пандемії.

Економісти виділяють кілька можливих причин настільки приголомшливих показників:

— М'яка друга хвиля пандемії (якщо вірити офіційному Пекіну);

— Асинхронність з глобальною пандемією;

— Поліпшення зовнішньоторговельних умов завдяки обвалу цін на сировину;

— Швидке відновлення мобільності населення та бізнесу;

— Стимулювання економіки урядом і Центробанком Китаю.

Локдауни по всьому світу

Через пандемію коронавірусу світ зіткнувся з необхідністю введення жорстких локдаунів для контролю над поширенням інфекції.

Перший карантин в Україні було введено 12 березня 2020 року, через 9 днів після виявлення першого хворого на коронавірус на території країни. 16 березня Україна закрила кордони для іноземців, а з 17 березня було припинено регулярне пасажирське сполучення. Низка міст закрила всі місця масового відвідування, крім аптек, магазинів та АЗС. 22 березня в Україні тимчасово припинили пропуск людей через КПВВ на Донбасі.

Пізніше в країні припинив роботу громадський транспорт: в більшості обласних центрів міські трамваї, тролейбуси й автобуси працювали лише в режимі спеціальних перевезень, доправляючи на роботу фахівців критично важливих сфер за спеціальними перепустками.

Практично одночасно з Україною, 17 березня минулого року, країни — члени Європейського Союзу домовилися про закриття зовнішніх кордонів і кордонів Шенгенської зони. Послаблення щодо режиму в'їзду в ЄС почалися тільки 1 липня, коли Союз відкрив свої кордони для деяких країн із «зеленої» зони (критеріями потрапляння в неї були кількість нових випадків COVID-19, кількість проведених тестів у перерахунку на 100 тис. населення і відсоток позитивних тестів).

У тому чи іншому вигляді карантинні обмеження запровадили у всіх країнах — від м’якого підходу і відмови від заборон на користь рекомендацій у Швеції до «надзвичайних карантинних заходів надвисокого рівня» в КНДР, де, за повідомленнями ЗМІ, навіть розстріляли одного з порушників карантину.

Протягом усього періоду пандемії карантинні заходи по всьому світу періодично послаблялися (наприклад у разі зниження рівня захворюваності) і знову посилювалися (особливо після настання другої хвилі коронавірусу).

Початок масової вакцинації від COVID-19

21 січня 2020 року в США зареєстрували перший випадок зараження коронавірусом. Тоді ж стало відомо, що американські вчені почали роботу над вакциною проти нової хвороби.

Вже 16 березня 2020-го в Сіетлі, штат Вашингтон, стартували клінічні випробування експериментальної вакцини від компанії Moderna, в яких взяли участь 45 добровольців віком від 18 до 55 років.

Станом на початок листопада минулого року в світі активно розроблялися близько 280 різних протикоронавірусних вакцин, але до фінальної фази випробувань увійшли всього 11, орієнтовна вартість найдешевшої з них — $3−4, найдорожчої — $88.

Першою в світі країною, де стартувала масова вакцинація від COVID-19, стала Велика Британія — це відбулося 8 грудня 2020 року. Першими почали прищеплювати громадян з груп ризику: медпрацівників і людей старше 80 років. «Дебютанткою» цієї історичної події стала 90-річна Маргарет Кінан, вона першою отримала щеплення виробництва Pfizer і BioNTech.

В Україні ж вакцинація стартувала 24 лютого 2021 року і поки тільки набирає темпи. Українців прищеплюють препаратом CoviShield виробництва індійського Інституту сироватки крові за ліцензією британських розробників — Оксфордського університету і AstraZeneca. Після надходження в країну інших препаратів їх також будуть використовувати для вакцинації — зокрема, постачання першої партії американсько-німецької вакцини Pfizer/BioNTech очікується в найближчі тижні.

Станом на 10 березня на щеплення від коронавірусу записалися 200 тис. українців, а отримали укол — 23,5 тис. В українському парламенті говорять, що темпи вакцинації недостатні: кампанія, згідно з оцінкою профільного комітету, проходить в три рази повільніше, ніж планувало Міністерство охорони здоров’я України.

Падіння останнього оплоту на шляху інфекції

22 грудня коронавірус захопив всі континенти на Землі. Останнім куточком планети, куди не діставалася хвороба, до цього дня залишалася Антарктида. В середині останнього зимового місяця COVID-19 там виявили у 36 осіб на антарктичній чилійської базі Хенараль-Бернардо-О'Хіггінс.

Ймовірно, вірус потрапив на континент після того, як Антарктиду відвідав військовий десантний корабель ВМС Чилі.

До моменту виходу цього матеріалу лише 7 країн повідомили про відсутність коронавірусу на їхній території: Північна Корея, Туркменістан, Кірібаті, Науру, Тувалу, Палау, Тонга. Водночас уряди перших двох держав з цього списку, найімовірніше, приховують інформацію про реальну ситуацію з COVID-19. З поправкою на це коронавірус відсутній тільки в кількох острівних державах.

Заперечення коронавірусної інфекції окремими авторитарними правителями також стало проблемою на першому етапі пандемії: серед найяскравіших COVID-дисидентів при владі опинилися білоруський диктатор Олександр Лукашенко, президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов, глава Нікарагуа Даніель Ортега, а також президент Бразилії Жаїр Болсонару.

Наприклад, спочатку Лукашенко радив «лікуватися» горілкою, сауною, сметанним маслом, роботою на тракторі і «кізочками», а Бердимухамедов — обкурювати приміщення димом рослини гармала (інші назви — могильник або юзарлік), яку вважають токсичною і в багатьох країнах вона є інвазивним шкідливим бур’яном.

Експедиція ВООЗ до Уханю

В середині січня 2021 року команда з 13 експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) прибула до китайського міста Ухань, з якого почалося поширення коронавірусу, щоб провести власне розслідування про джерело інфекції.

Переговори між ВООЗ і владою Китаю тривали довгі місяці. Пройшовши двотижневу ізоляцію, експерти приступили до польових робіт: вони опитали китайських колег з дослідних інститутів, співробітників уханьских госпіталів і працівників ринку тварин і морепродуктів Хуанань, який, імовірно, і може бути джерелом COVID-19.

Місія працювала в трьох напрямах: розслідувала зв’язок між поширенням вірусу і тваринним середовищем, вивчала характер поширення вірусу в Ухані і аналізувала проби довкілля. Основне запитання, відповідь на яке шукає ВООЗ — чи мало захворювання COVID-19 більш ранню історію, ніж спалах в Ухані, і чи поширювався вірус до грудня 2019 року.

9 лютого співробітники ВООЗ провели з китайськими дослідниками спільну прес-конференцію за підсумками чотиритижневої місії. Вчені дійшли висновку, що Ухань міг бути не першим містом, де коронавірус SARS-CoV-2 передався людям, а популяція тварин, що стала джерелом вірусу, досі не визначена.

Однак пізніше, після повернення з Уханю, керівник експертної групи ВООЗ Петер Бен Ембарек дав нові коментарі щодо експедиції, які контрастують з його заявами на прес-конференції.

Зокрема, він розповів, що вчені виявили ознаки того, що коронавірусний спалах в 2019 році був набагато більшим, ніж вважалося раніше.

Ембарек також заявляв, що команда Всесвітньої організації охорони здоров’я сподівається повернутися в Ухань і продовжити розслідування причин виникнення спалаху коронавірусу. У той же час він не назвав конкретних дат. Під час наступної поїздки дослідники сподіваються отримати доступ до банку донорської крові в Ухані.

Світова наукова спільнота скептично поставилася до інформації, озвученої під час прес-конференції за підсумками поїздки ВООЗ у перший епіцентр пандемії.

На початку березня 2021 року група з двох десятків вчених опублікувала відкритий лист із закликом провести нове — повне і прозоре — розслідування про природу походження коронавірусу, оскільки, за їхніми словами, членам місії ВООЗ в Ухані не надали можливість повноцінно вивчити потенційні джерела виникнення COVID-19, зокрема перевірити версію про витік вірусу з лабораторії.

Сама ж команда Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка працювала в Ухані, відмовилася від ідеї публікації проміжного звіту і представить короткий науковий реліз разом з повною фінальною версією документа.

Букет нових штамів коронавірусу

Про те, що коронавірус SARS-CoV-2 почав мутувати, стало відомо ще навесні минулого року. Як показувало квітневе дослідження американських вчених, один з нових на той момент штамів коронавірусу з’явився в лютому 2020-го в Європі, швидко поширився на східне узбережжя США і вже до середини березня став головним штамом, який призводив до більшості заражень COVID-19 по всьому світу.

Про мутації інфекції знову активно заговорили в кінці грудня 2020 року, коли у Великій Британії виявили ще один штам коронавірусу. Вчені лондонського Імперського коледжу дійшли висновку, що він набагато заразніший, ніж попередня версія вірусу. Згодом нові штами SARS-CoV-2 виявили в ПАР, Бразилії, Німеччині.

«Британський» штам коронавірусу, який потрапив і в Україну, — зараз є однією з найбільш «популярних» мутацій. Як пояснили в українському Міністерстві охорони здоров’я, від «звичайного» він відрізняється:

• коротким інкубаційним періодом, який триває від одного до трьох днів;

• в три рази більшою заразністю;

• зменшенням частки безсимптомних або легких форм хвороби;

• високою смертністю (він смертельніший на 64%);

• ураженням печінки, нирок і центральної нервової системи;

• підвищеною вірогідністю виникнення постковідного синдрому (фіксується у 52%-76% тих, що заразилися «британським» штамом, триває від трьох до шести місяців).

Другий за поширеністю штам — південноафриканський. Він заразніший за попередні мутації вірусу приблизно на 50%, активніше ухиляється від відповіді імунної системи і небезпечний через ризик повторного зараження.

Американські вчені вже висловили стурбованість через активну циркуляцію нових штамів, що, на їхню думку, може звести нанівець весь прогрес у боротьбі з пандемією.