Після двох місяців вимушеної ізоляції, проведеної в переживаннях про здоров’я і тривогах про майбутнє, формула управління власним капіталом суттєво спростилася, а багатьом українцям і геть стало не до хитромудрих міркувань про особисті фінанси.
Коли після карантину в кишені лишилося кілька сотень гривень, а маленька компанія, яка надавала тобі роботу, щоб бодай абияк прогодуватися, і вже навряд чи відкриється, історії «розумних» консультантів про стійкість недержавних пенсійних фондів, надійність облігацій і оздоровлення банківської системи стають безглуздими.
У будь-якому разі, для переважної більшості співгромадян шанс виправити свої особисті фінанси зводиться до двох варіантів.
Варіант перший — революційний.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Дехто, напевно, втече з країни в пошуках кращого життя слідом за мільйонами співвітчизників, що вже виїхали. Спосіб не новий і рекомендацій не потребує. Свого часу так вчинили мільйони італійців, ірландців, поляків та інших підприємливих європейців. Якщо хтось скаже, що це непатріотично, то, напевно, матиме рацію, хоча погляньте на українців, які свого часу масово виїхали до Канади. Більших патріотів, ніж їхні діти й онуки, не знайти. Це вони беззавітно жертвують собою, десятиліттями борючись за процвітання України, як по той, так і по цей бік океану. І сенс життя знайшли, і особисті фінанси, до речі, облаштували. Як виявилося, боротьба необов’язково має бути жертовною. Вона цілком може стати прибутковою. А раптом і вам поталанить?
Варіант другий — еволюційний. Якщо вирішили залишитися, то розраховуйте на теорію Дарвіна, самих себе і нічого ні від кого не чекайте. Дива не станеться! Хто б не прийшов до влади в найближчі роки: реформатори, реакціонери, ультрапатріоти або хто завгодно ще, всі вони, разом узяті, будуть боротися тільки за себе, задоволення власних амбіцій, роздуте его і, як правило, за особисті фінанси. Щоправда, під різними гаслами. Так, у всякому разі, засвідчує досвід останніх років.
Справжні декабристи в країні давно зникли, а ті, хто намагається посісти їхнє місце, створюючи в соцмережах образ аристократа духу, що стоїть на Сенатській площі, в реальному житті, як правило, просять за свою боротьбу хорошу плату. При цьому нічим особливо не ризикуючи. Страти і сибірські рудники вже давно замінені на втечу в розкіш Москви, Лондона, Амстердама та інших комфортних для життя міст з правом публікації спогадів, роздаванням порад і можливістю продовжувати самовіддану боротьбу у вигнанні зі збереженням сенсу або проживаючи революційно/реакційно здобуті капітали. І поки ми не змінимо ставлення до освіти і культури, і не відновимо зґвалтовану більшовиками мораль, на що можуть піти десятиліття, всі наші очікування дива від нових «еліт» марні.
І ще два спостереження.
Спостереження перше — про середній клас. На щастя, в країні лишився невеликий прошарок тих, хто не збирається їхати, і кому є що втрачати. І через кризу ці люди опинилися в складній ситуації. У всьому світі процентні ставки знижуються. Україна не виняток, прибутковість ОВДП і депозитів падає, а ризики, як і раніше, високі, навіть незважаючи на запевнення, що наша фінансова система сильна як ніколи, і з МВФ нам нічого не загрожує.
Якби не загрожувало, то «іноземці», серед яких, напевно, є багато добре інформованих співвітчизників, які не розпродавали б свої портфелі облігацій, а навпаки, купували б їх на аукціонах Мінфіну, забезпечуючи дохід собі і допомагаючи Батьківщині наліпити чергову латку на дірявий бюджет. За такої ситуації тим, хто вижив, представникам середнього класу нічого іншого не залишається, як скористатися законом Про валюту і спрямувати гроші на банківський або брокерський рахунок за кордон. А вже звідти інвестуйте собі на здоров’я в акції, сировину, спекулюйте деривативами і мрійте про «хатинку біля моря». До речі, за свідченням банкірів останнім часом саме так і відбувається: активність відправників значно зросла! А що ж лишається, коли інших інструментів для отримання пасивного доходу ми за три десятиліття так і не створили?
Спостереження друге — про «еліту». Ну і остання категорія громадян — ті, хто вершать долю країни, за кого голосує народ, а також ті, хто визначає, кому і за кого голосувати. Судячи з відтоку грошей з ОВДП, вони теж не надто вірять в щасливе фінансове майбутнє на Батьківщині. Більш того, згодом справа може дійти і до розпродажу реальних активів. За останні тридцять років вершки зняті, і соки з країни вичавлені. Кого тепер цікавлять ці ваші металургійні заводи та вугільні шахти? Це історія! З ними незабаром і в Форбс не протиснешся. Інша справа вивільнити капітал і рвонути в Кремнієву долину в пошуках нових технологій і красивого майбутнього. Але «еліті» ми радити не маємо права, та й нема чого. У них є цілі армії дуже професійних консультантів, які вже певно розробили план, як перетворити вчорашніх місцевих олігархів н респектабельних новаторів глобальної «нової хвилі».
Висновок, наостанок. Якщо з від'їздниками і новаторами-реформаторами все зрозуміло, що ж робити решті громадян? Схоже, в довгостроковій перспективі варто лишень повірити в Дарвіна і сподіватися, що колись еволюція принесе плоди процвітання і нашому суспільству також. А ось у короткостроковій — найліпше покладатися тільки на самих себе, як у джунглях, щоб не з'їли, в очікуванні щастя.
Читайте інші тематичні колонки на НВ:
Сьогодні в світі з Іваном Яковиною — щодня
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим —щодня
Сьогодні в кіно з Фоззі — щочетверга
Тиждень по-діловому із Сергієм Фурсою — щоп’ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим — щонеділі
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ