«Хто вижив на Кубі, виживе де завгодно». Як змінює острів масштабна енергетична криза — NV зібрав фото найкращих світових агенцій
Країни13 квітня, 13:37
Одного дня молодий кубинець Османі [повне ім'я не називає через страх переслідування], що працював баристою у кафе в Гавані, не повернувся додому у свій район Сібоней. І причиною стала
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Цей матеріал доступний лише для передплатників тарифу "Максимальний"
не злочинність на вулицях барвистої, але занепалої столиці, а найсильніша за пів століття енергетична криза.
Того вечора Османі звільнився раніше, ніж зазвичай, але громадський транспорт не працював і молодик не зміг дістатися додому. За словами кубинця, зараз вулицями Гавани машини майже не їздять, а в колись людне кафе, де він працює, за день заходять «максимум п’ять-шість клієнтів».
Економічна ситуація на Кубі, де понад шість десятиліть правлять комуністи, уже давно не була успішною, а у 2020‑му почала стрімко погіршуватися: тоді COVID-19 зупинив туризм, що давав понад 10 % ВВП. А справжня криза прийшла сюди на початку цього року з рішенням американського президента Дональда Трампа перекрити поставки на Кубу дешевої венесуельської й мексиканської нафти.
Так країна опинилася в режимі масштабних блекаутів. Застаріла енергосистема виснажується дедалі більше: лише у березні національна електромережа тричі виходила з ладу, занурюючи у темряву Гавану й друге за розміром місто Сантьяго‑де-Куба.
Енергетика потягла за собою проблеми і в туристичній галузі: один за одним зачиняються готелі, а потік відвідувачів різко скоротився.
«Стара Гавана зовсім порожня, — ділиться спостереженнями французький підприємець, який мешкає на острові. — Гуляєш містом — і здається, ніби воно вимерло».
Гучні заяви Трампа про захоплення Куби лише погіршують ситуацію. Тим часом Мігель Діас-Канель, лідер країни і голова її Комуністичної партії, обіцяє США «дати бій» у відповідь.
А поки тривають міжнародні політичні баталії, кубинці з глечиками в руках шикуються в черги до цистерн із водою, на вулицях ростуть гори сміття, а продукти в магазинах псуються через вимкнуті холодильники.
Найвищим за десятиліття показник ВВП на душу населення Куби був у 2020 році — $9.600. Відтоді він постійно знижувався, опустившись торік до $7.800. Нижчі показники у регіоні мають лише Гватемала ($6.000) та Гондурас ($3.000). Для порівняння: у Мексиці ВВП сягає $14.000, а в Уругваї — понад $23.000.
На початку 2026 року середня зарплата на Кубі становила $280 на місяць за офіційним курсом. Але за реальним «чорним» курсом це лише $16.
«Той, хто вижив на Кубі, зможе добре жити де завгодно», — робить власний висновок Османі.
Цей матеріал опубліковано в журналі NV № 2 за квітень 2026 року. Журнал можна придбати тут.