Чергові страждання пересічного інвестора в Україні

Зокрема в тому, що американські виборці вирішили, що Камала для економіки краща, ніж Дональд. Парадоксально перевернувши стіл і тут, адже раніше ті самі виборці вважали, що Байден це біда для економіки, на відміну від Трампа, звинувачуючи поточного президента США у своїх неприємних відчуттях від нещодавньої інфляції. Парадоксально, що ця думка не поширюється на віцепрезидента США, яка весь час була поряд. Але чекати раціональності від виборців у будь-який країні, схоже, це марна справа.

Нафта торгується близько 80 доларів за барель, не відновившись до рівнів, з яких вона гепнулася. Що не може не тішити. Досі на цей ринок впливає невизначеність з Іраном, який цього разу все ніяк не наважиться виконати свою страшну погрозу. І придумавши круту відмазку — що сама невизначеність виконання погрози, бо ж незрозуміло, коли вони її виконають і чи виконають взагалі, і є найстрашнішим покаранням для єврейської держави.

А от у Трампа проблеми з економікою США є

На тлі зростання в США зростала і Європа і Азія, причому азійські фондові індекси показали найкращий тиждень більше ніж за рік. Навіть незважаючи на те, що Китай все більше непокоїть. І не через те, чи буде він нападати на Тайвань, чи не буде. Китай звісно мало хто любить, але якщо там розпочнеться криза, то це відчують по всіх кутках світу. На цьому тижні в голос почали говорити про проблеми на ринку металів. Попит з боку Китаю продовжує знижуватись, з одного боку роблячи нерви всім металургам, в тому числі українським, тиснучи, таким чином, і на ціни, а з іншого сигналізуючи, що дупа в Піднебесній може бути більшою, ніж здавалась на відстані.

А в українському сегменті зовнішнього боргу раптом виникла суто українська внутрішня проблема. Наступного тижня має завершитись реструктуризація зовнішнього боргу, єврооблігацій. Умови погоджені комітетом кредиторів і Мінфіном і не очікується сюрпризів. Але завжди при реструктуризації для стимулювання голосування виставляються умови, що ті, хто не підтримують голосування, будуть покарані. І з іншого боку тим, хто підтримує, гарантовані певні плюшки. Таким чином, коли реструктуризація неминуча і умови точно будуть погоджені, дуже важливо взяти участь у голосуванні. І з цим виникла проблема. І не через небажання українських власників єврооблігацій голосувати, тим більше, голосувати українці люблять.

А проблема з тим, що ці власники по міркам ринку єврооблігацій дуже дрібні. Ринок єврооблігацій це, в принципі, ринок великих дядь і тьоть, які оперують десятками мільйонів доларів. І тільки в Україні, через брак інших інструментів для голосування, цей ринок трошки видозмінився. Ще до початку повномасштабного вторгнення дуже багато українських інвесторів купили єврооблігації у дуже дрібних як для цього ринку обсягах, менше від мінімального лоту, який становить тут або 100 тисяч доларів або 200 тисяч доларів, залежно від випуску. Дроблення було цілком законним і отримало благословення Національного банку. А далі все пішло не так.

Спочатку агресія Росії обвалила цей ринок, потім власники українських єврооблігацій дізнались, що на них чекає реструктуризація і списання частини боргу, що не сталося б, якби вони купили облігації внутрішні. А на цьому тижні вони дізналися, що багато з них не зможуть проголосувати. Бо в умовах реструктуризації було прописано, що для голосування потрібно мати цей самий мінімальний лот. Скоріш за все, погоджуючи умови реструктуризації, про «маленьких» просто не подумали. І використали стандартну козу документів, де таке і зазначалося. Тим більше, що за мірками загального обсягу реструктуризованого боргу обсяг єврооблігацій у власності дрібних українських незначний, і якщо вони не проголосують, це нічого не змінить. Для самої реструктуризації не змінить.

А от для власників євробондів на невелику суму змінить дуже багато і, насамперед, суму, яку вони отримають. На них просто чекає більше списання. Але коли вирішували глобальну проблему, про маленьку ніхто і не подумав, адже їхнє голосування нічого не змінює і це — як боротьба за чиїсь голоси на виборах президента США в Каліфорнії, де старатися сенсу немає, адже всім і так ясно, за кого проголосує цей штат. Щоправда, їх багато і вони будуть дуже галасливі, що гарантує великий головний біль для Мінфіну і Нацбанку всередині України вже після реструктуризації. Рішенням може стати голосування на рівні НБУ, який би проголосував за всіх українців разом. Але чи погодиться на це регулятор, поки незрозуміло. Так чи інакше, черговий урок про інвестиції в Україні чергові українські інвестори отримали. І навіть лондонське право, за яким випускають єврооблігації, не гарантує вам, що вас не чекає сюрприз. Не люблять в Україні маленьких і слабких, що власників боргових інструментів, що акцій.

Окрім історії з єврооблігаціями, мало що відбувалось на внутрішньому та зовнішньому ринках. На зовнішньому більш жваво торгувались варанти. Гривня помірно коливалась, без різких рухів. І п’ятницю розпочне десь на рівні 41,15 гривень за долар. А вуличний курс, зберігаючи мінімальний спред, розташовується десь на рівні 41,4 гривень за долар. Ставки на внутрішньому ринку залишаються стабільними на тлі зупинки НБУ на шляху зниження вартості грошей в економіці на фоні прискорення інфляції. Нові дані щодо інфляції лише підтвердили вже наявний тренд. Річна інфляція продовжує зростати і тепер становить 5,4%. Все ж таки відключення світла дорого коштувало українському бізнесу.

Зате дуже дивні дані вийшли в липні стосовно споживчих настроїв українців. Вони покращились. Причому це сталося саме в липні, коли спека лишала споживачів без світла. Хто знає, може вони тоді менше дивились телевізор чи читали новини, а може просто втомилися від власної депресії, у який український споживач занурився з головою ще в кінці 2023 року. І цікаво, що ми побачимо в серпні. Адже світло вже є, але є і події в Курській області, які точно покращили настрої всім українцям.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV