У Європі таких місць небагато. П’ять із них — київська «Україна», паризький «Ріц», віденський «Захер», лондонський «Савой» та будапештський «Ґрешем Палас». І саме зараз, у 2026‑му, один із цих символів відзначає власний ювілей.
Готель Україна: візитівка Києва, яка вже 65 років дивиться на місто з висоти
65 років тому, у 1961 році, на Хрещатицькому пагорбі відкрився готель, якому судилося стати одним із найупізнаваніших силуетів Києва.
До Другої світової війни на цьому місці височів прибутковий будинок, зведений на замовлення одного з найбагатших киян початку століття, «короля підрядників» Льва Гінзбурга. Цю будівлю зруйнували під час війни. У повоєнному конкурсі на відбудову Хрещатика вирішили саме тут звести нову висотну домінанту заввишки 66 метрів. Над проєктом працювала плеяда архітекторів — Анатолій Добровольський, Авраам Мілецький, Борис Приймак та інші, а задум неодноразово коригували: спершу планували стрункішу, вищу вежу, але тогочасна політика боротьби з «архітектурними надмірностями» змусила зрізати амбіції в буквальному сенсі, і так башта отримала свій нинішній силует.
Своє друге дихання готель отримав у 2024 році, коли його через державний аукціон придбав український бізнесмен Максим Кріппа:
«З моменту покупки для мене було очевидно, що готель „Україна“ — це значно більше, ніж комерційний актив. Це один із символів Києва, знакове місце для всієї країни. Він має для мене й особисте значення, адже саме поруч із ним минуло моє дитинство. Саме тому ми із самого початку розглядали цей проєкт як довгострокову інвестицію у відродження одного з найвідоміших готелів України. На момент придбання він потребував комплексного оновлення: від інженерних систем і номерного фонду до сучасних підходів в управлінні. І зараз для себе ми ставимо завдання зберегти історичну цінність цього місця та створити простір, який органічно поєднає його унікальну спадщину із сучасними міжнародними стандартами гостинності. Ми хочемо, щоб після модернізації готель став одним із флагманів української індустрії гостинності та був конкурентоспроможним на міжнародному рівні».
Сьогодні готель «Україна» — це насамперед символ держави у самому серці столиці. Готель стоїть над Майданом Незалежності, і саме з його терас відкривається один із найкращих панорамних краєвидів на Дніпро та історичний центр Києва. Вид, який упізнають навіть ті, котрі в Києві ніколи не були. Це будівля, яка десятиліттями залишається обличчям міста на листівках, у кіно та на фотографіях, а її силует давно став таким же впізнаваним символом Києва, як Софійська дзвіниця чи монумент Батьківщини-матері.
Ріц у Парижі: культ бездоганного сервісу
Паризький «Ріц» на Вандомській площі — символ вишуканості, доведеної до рівня філософії. Готель відкрив у 1898 році швейцарець Сезар Ріц, чиє прізвище з часом перетворилося на самостійне слово в англійській мові — синонім показної розкоші. Син бідних гірських селян, найменший із тринадцяти дітей, Ріц пройшов шлях від офіціанта до титулу «готельєр королів і король готельєрів», який йому дав принц Уельський.
Разом із шеф-кухарем Оґюстом Ескоф'є Ріц перетворив два колишні приватні особняки на площі Вандом на єдиний заклад, що встановив нові стандарти індустрії: готель першим у світі забезпечив електрикою кожен поверх і оснастив номери приватними ванними кімнатами.
На відкритті закладу був присутній 27‑річний Марсель Пруст, який згодом писав тут частину роману У пошуках втраченого часу, а Коко Шанель мешкала в готелі понад тридцять років, попри власну розкішну квартиру поруч. У 1997‑му саме звідси вирушили у свою останню поїздку принцеса Діана та Доді аль-Фаєд. А фразу «клієнт завжди правий», яку сьогодні знає вся індустрія гостинності, приписують саме Сезару Ріцу.
Захер у Відні: легенда починається з десерту
Знаменитий торт Захер з’явився на 44 роки раніше за готель: не готель створив культовий десерт, а навпаки, зростання його популярності проклало шлях до появи закладу з тим самим прізвищем.
У 1876 році готель заснував Едуард Захер, син кухаря Франца Захера, який і придумав рецепт торта з абрикосовим прошарком. Розташований прямо навпроти Віденської опери, «Захер» від самого початку був невіддільний від музичного життя австрійської столиці. Але справжньою душею готелю стала вдова засновника Анна Захер: вона курила сигари, тримала десятки собак і започаткувала традицію, що збереглася донині — просити найвизначніших гостей залишити підпис на скатертині в холі готелю.
Заклад пережив обидві світові війни: під час бомбардувань наприкінці Другої світової майже всі будівлі навколо «Захера» були зруйновані, а сам готель залишився неушкодженим. А зовсім нещодавно перед входом до готелю з’явилися скульптури австрійського митця Ервіна Вурма — сусідство, яке точно сподобалося б Анні Захер.
Савой у Лондоні: готель, який вигадав вихід у світ
У 1881 році імпресаріо Річард Д’Ойлі Карт відкрив театр Савой — першу громадську будівлю у світі, повністю освітлену електрикою. Але театру йому було замало: надихнувшись американським готельним досвідом, Карт задумав розкішний готель по сусідству. «Савой» відчинив двері 6 серпня 1889 року й став першим у Британії готелем з електричним освітленням у всій будівлі, електричними ліфтами та ванними кімнатами у більшості номерів.
Керувати готелем Карт запросив Сезара Ріца, а шефом кухні став Оґюст Ескоф'є — саме тут дует відточив принципи гостинності, які згодом Ріц перенесе до власного паризького проєкту. Показово, що готель ще й змінив соціальні звички британців: до появи «Савоя» вечеря поза домом вважалася непристойною, і саме аромати з кухні Ескоф'є привчили лондонців обідати на людях.
Ґрешем Палас у Будапешті: страхова контора, що стала палацом
П’ятий готель цієї добірки почав життя зовсім не як готель. Готель «Ґрешем Палас» звели у 1906 році як офісну та житлову будівлю на замовлення лондонської страхової компанії Gresham Life Assurance. Архітектори Жиґмонд Квіттнер та Йожеф Ваго створили один із найяскравіших зразків ар-нуво, що був надихнений тогочасним Віднем і Парижем, а над вітражами працював угорський майстер Мікша Рот.
ХХ століття обійшлося з палацом жорстко: за часів комунізму будівля занепадала й дедалі більше втрачала колишню розкіш. Відродження почалося у 1998 році, коли австралійська компанія Gresco Investments отримала дозвіл на реконструкцію під готель за умови збереження оригінальної архітектури в стилі ар-нуво, а рік по тому до проєкту долучився оператор Four Seasons. Готель відчинив двері в червні 2004‑го — майже через 100 років після того, як будівля вперше прийняла не гостей, а орендарів офісів і квартир.