● Буданов спробував дещо пояснити Кремлю. Сили оборони посилять удари по території країни-агресора Росії, якщо Москва не припинить війну. Про це Кирило Буданов, керівник ОП, розповів латвійському телеканалу LTV. «Якщо Росія не припинить військові дії проти нас, очевидно, що вона відчує це на власній шкурі ще сильніше й гостріше. Наші удари ставатимуть дедалі глибшими й потужнішими», — сказав він.
Буданов зазначив, що Україна готова до припинення бойових дій — це офіційна та публічна позиція Києва. «Ми готові та прагнемо закінчення війни. Звісно, на нормальних прийнятних умовах, а не у формі ультиматуму: мовляв, віддайте нам усе, і ви ще нам залишитеся винні. Такого не буде», — пояснив очільник ОП. За його словами, найбільш реалістичний сценарій закінчення або призупинення війни — заморозка фактичної лінії фронту в день досягнення домовленості з гарантіями безпеки. Але Україна юридично не визнаватиме окуповані території російськими — «такого не буде, і ніхто цього не робитиме».
● Зеленський сподівається на кінець вересня. Під час виборів у РФ не буде середовища для перемовин, однак наприкінці вересня може бути нагода зустрітися з командою США у Нью-Йорку, і тоді ж можуть бути перші результати щодо переговорів, заявив президент України Володимир Зеленський.
«Росія — коли вони чують, що у нас йдуть якісь перемовини з європейцями, з канадцями, з американцями, коли вони щось таке чують, вони намагаються зробити атаки по нам більш інтенсивними. Просто, щоб зламати будь-які перемовини, щоб поламати будь-який діалог. Але ми віримо у мир і ми будемо рухатися в цьому напрямку. Є лише один спосіб зупинити цю війну, іншого шляху немає. Тому перші результати, я думаю, що ми зможемо вийти на них до кінця вересня», — сказав Зеленський напередодні на пресконференції з прем'єром Канади Марком Карні.
● Канада передасть ракети-перехоплювачі. Канада та Україна уклали угоду про постачання критично важливих ракет-перехоплювачів для ППО через механізм JUMPSTART на 350 млн канадських доларів. Про це повідомив прем'єр Канади Марк Карні.
Карні зазначив, що цей пакет обладнання вартістю 350 млн канадських доларів допоможе захистити народ України, її інфраструктуру та небо.
● Європа дає мільярди на українську ППО. Єврокомісія офіційно схвалила спрямування 6,1 млрд євро з кредиту на підтримку України для закупівлі безпілотників і ракет для систем протиповітряної оборони Patriot. Про це повідомив Андрюс Кубілюс, єврокомісар з питань оборони.
За словами Кубілюса, рішення дозволяє Україні, зокрема, закуповувати американські ракети PAC-3 для комплексів Patriot. Єврокомісар назвав це «справді важливим кроком уперед», над яким Єврокомісія працювала разом із країнами ЄС та українською стороною.
● РФ розпочала серію ударів по АЗС в Києві. Зранку, на тлі поновлення дронових атак на столицю, київська влада повідомила про влучання ворожих БпЛА у АЗС в Оболонському та Дніпровському районах. Двоє людей загинули, вісім отримали поранення.
Державна компанія Укрнафта підтвердила удар БпЛА по двох своїх АЗК у Києві - на правому та лівому березі. По одному з об'єктів ворог цинічно завдав повторного удару. «UKRNAFTA відновлюватиме пошкоджені об'єкти та продовжить працювати для своїх клієнтів», — пообіцяв Богдан Кукура, голова правління Укрнафта.
10 вересня російський дрон влучив у АЗС Укрнафта у Голосіївському районі столиці, виникла пожежа. Постраждали четверо людей.
● Російські реактивні дрони вдарили по будівлі компанії Київстар. «Російська ескалація реактивними шахедами поступово стає все більш терористичною. Протягом дня росіяни бʼють цілеспрямовано по заправках у Києві. Тільки за сьогодні і тільки від цих ударів загинуло дві людини», — розповів вдень президент Володимир Зеленський. За його словами, ще дев’ять людей отримали поранення, серед них — рятувальник, який постраждав через повторний удар РФ. Також російські війська, як додав президент, атакували в Києві будівлю компанії Київстар.
Удень було зафіксовано влучання по офісній будівлі в Подільському районі. Відомо про 12 постраждалих, серед них 12-річна дитина.
У Київстар уточнили, що внаслідок сьогоднішньої ворожої атаки у Києві було пошкоджено офіс інженерної команди компанії, постраждалих немає. Ушкодження будівлі не вплинули на працездатність мережі.
● Європейські міністри під дронами. Під акомпанемент ударів реактивних дронів в Київ прибули одразу два європейські дипломати: міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та його естонський колега Маргус Цахкна.
«Починаємо день у хороброму й непохитному Києві. Завжди приємно повернутися», — написав зранку в Х Цахкна.
● У ніч проти 11 вересня БпЛА також атакували Київ: у Дніпровському районі спалахнула пожежа в дев’ятиповерховому житловому будинку. Щонайменше семеро людей постраждали.
● Терор 11 вересня — у Нью-Йорку і в Києві. Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова вважає, що атаки 11 вересня 2001 року, під час яких були зруйновані вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку, та російський терор в Україні мають спільні риси.
«Ці атаки мають багато спільного. За ними стоять терористи та злочинці. Росія діє в Україні як терористична держава», — написала Матернова у Х.
● День жалоби у Павлограді. 11 вересня у Павлограді Дніпропетровської області стало днем жалоби. «Місто згадує п’ятьох своїх мешканців, чиї життя забрали російські дрони», — написав у ТГ очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
Напередодні російські окупанти вдарили по місту поряд з торговим центром: п’ятеро людей загинули, 67 дістали поранень. Серед постраждалих — хлопці 13, 14, 15, 17 років, двоє 4-річних дівчаток і одна 11-річна.
● Прем'єр запрошує партнерів до Коаліції укриттів. Очільники урядів України та Фінляндії Сергій Корецький та Петтері Орпо закликали держави-партнери приєднатися до Коаліції укриттів цивільного захисту, в межах якої вже акумульовано понад €32 млн.
Україна та Фінляндія започаткували Коаліцію у травні минулого року, — нині вона об'єднує 12 країн, ЄС та міжнародні організації. За залучені кошти вже реалізуються укриття у школах, дитячих садках і лікарнях прифронтових регіонів — у Чернігові, Козельці, Сумах, Балті, Покрові, Херсоні та Миколаєві.
● Для протидії реактивним БпЛА потрібен час. Україна вирішить проблему збиття російських реактивних дронів, однак для цього потрібен час. Про це напередодні також доповів президент Володимир Зеленський. За його словами, Росія почала використовувати безпілотники зі спеціальними реактивними двигунами — швидкісними цілями, для знищення яких Україні поки не вистачає достатньо інструментів.
Президент зазначив, що над вирішенням цієї проблеми вже працюють понад 60 українських компаній.
● Знову палає російський Озон. Українська оборонно-технологічна компанія Fire Point підтвердила ураження логістичного центру маркетплейса Ozon у російському Саратові. В офіційному TГ-каналі Fire Point з’явилось фото масштабної пожежі с коротким коментарем: «OZON, скучив за FP?».
Видання Радіо Свобода опублікувало супутникові знімки з наслідками удару по складу російського маркетплейсу Ozon під Саратовом, — на них видно, що об'єкт площею 100 тис. кв. м повністю вигорів.
А російський ТГ-ресурс Astra повідомив ще й про пожежу на Саратовському НПЗ:
● Бавовна на НПЗ. Пізніше й Генштаб ЗСУ підтвердив, що в ніч проти 11 вересня підрозділи Сил оборони уразили Саратовський НПЗ.
● У Березниках Пермського краю РФ 11 вересня безпілотники атакували філію хімзаводу Азот компанії Уралхим, — виробляє, зокрема, аміак, азотну кислоту, аміачну і калієву селітру, карбамід та іншу хімічну продукцію. Над територією підприємства помітили дим, а працівники комбінату писали про вибухи та зупинку технологічного процесу.
● У Росії аеропорти почали масово запроваджувати обмеження на заправку літаків на тлі паливної кризи. Як ідеться в матеріалі The Moscow Times, такі заходи впровадили у 26 аеропортах — від Калінінграда до Петропавловська-Камчатського. Перші обмеження встановили ще в червні, а друга хвиля припала на вересень. Термін їхньої дії становить від одного до майже семи місяців, залежно від аеропорту.
● Фламінго долетіли до колишнього Сталінграда. Сили оборони України вночі 11 вересня атакували крилатими ракетами FP-5 Фламінго підприємство Волгоградпромпроект у відповідному російському місті на Волзі, повідомила українська оборонна компанія Fire Point. Зафіксовано влучання ракет у ціль, внаслідок чого виникла пожежа.
Волгоградпромпроект виробляє фероценовмісні каталізатори горіння та розробляє технології виробництва хімічних речовин. Завод знаходиться під санкціями США через роботу на російський військово-промисловий комплекс.
● Гучне відлуння українських ударів по російському газу. Успішні атаки України на російські газові об'єкти в Арктиці продемонстрували нову вразливість енергетичної галузі країни-агресора РФ і можуть спричинити помітні наслідки для світового газового ринку. Так ці події оцінило агентство Bloomberg.
9 вересня українські безпілотники подолали відстань понад 3,2 тис. км і завдали ударів по двох заводах у Ямало-Ненецькому автономному окрузі, що займаються переробкою газового конденсату на нафтопродукти. «Ці об'єкти розташовані в Ямальському регіоні, трохи південніше Північного полярного кола, і там видобувається близько 80% російського природного газу», — пояснило агентство. А далі зазначило: ці атаки викликали занепокоєння в Європі, яка й далі закуповує в РФ великі обсяги скрапленого природного газу з півострова Ямал.
● Столар отримав 300 млн грн застави. Вищий антикорсуд обрав запобіжний захід народному депутату Вадиму Столару (екс-ОПЗЖ) у вигляді застави у 300 млн грн без взяття під варту, повідомила УП з посиланням на джерела.
Столар заочно отримав підозру у створенні злочинної організації, протиправному заволодінні майном, підробці документів та несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних систем, — йому загрожує до 15 років позбавлення волі. 8 вересня стало відомо, що Столар повернувся в Україну. Раніше, 19 серпня, депутат підтвердив, що правоохоронці проводять обшуки у нього вдома: за даними ЗМІ, він фігурує у справі НАБУ Форест Гамп про схему легалізації 150 млн грн.
І насамкінець:
● МОЗ: дефіциту ліків не буде. Дефіцит ліків у зв’язку з ракетними атаками на фармацевтичні склади відсутній. «Атака — це дуже болісно, але ми не маємо зараз дефіциту. Ми можемо втратити певну кількість складів, це жахливо, але це не означає, що не буде ліків», — заявив Едем Адаманов, директор Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я. За його словами, аптечні мережі й дистриб’ютори достатньо гнучкі і наразі перебудовують свої ланцюги поставок. «Намагаються зберігати невеликими кількостями, більше зберігати в Європі, менше завозити», — сказав він.
Адаманов зауважив, що великі міжнародні виробники мають «стоки запасів у європейських складах, це означає, що вони зможуть швидко відновити ці запаси і привезти в Україну». «Є певні мінуси, що це може бути в міжнародній упаковці, але це не страшно. …> Там всередині все одно буде інструкція для застосування українською мовою», — сказав він. І додав, що «в Україні є державні запаси».
● Власник Varus заспокоює. З початку повномасштабної війни в Україні було знищено 2,1 млн кв. м складських приміщень класів А та Б+, однак це не означає, що в країні зруйновано 90% складської інфраструктури. Про це у ФБ написав Руслан Шостак, співвласник мереж EVA та Varus, президент корпорації Terwin.
За словами Шостака, нещодавно українські медіа почали поширювати інформацію про те, що нібито 90% складів в Україні знищено. Після цього в соцмережах з’явилися фотографії порожніх полиць у магазинах. «Вважаю, що поширення такої дезінформації грає на руку лише ворогу. Ми ж маємо критично ставитися до цифр і фактів», — написав Шостак. За його оцінками, до початку повномасштабної війни в Україні налічувалося близько 4,2 млн кв. м складів класів А і Б. Від початку війни в експлуатацію було введено ще близько 800 тис. кв. м. Тобто, загальний обсяг таких складських площ становив близько 5 млн кв. м. З них 2,1 млн кв. м було знищено, зокрема 1,5 млн кв. м — у Київській області. При цьому 900 тис. кв. м було знищено з початку 2026 року. «Загалом в Україні було 5 млн кв. м складських площ. Знищено 2,1 млн кв. м, а залишилося приблизно 2,9 млн кв. м. Тобто фактично 50% площ найвищих класів», — зазначив бізнесмен.
Шостак додав, що якщо брати до уваги складські приміщення великих підприємств по всій країні, йдеться ще про десятки мільйонів квадратних метрів приміщень різних класів. За його оцінкою, за нинішніх темпів російських атак Росії знадобляться десятиліття, щоб знищити 90% українських складів — за умови, що їх узагалі не відновлюватимуть в Україні.
До речі, складський комплекс мережі супермаркетів Varus у Дніпрі було пошкоджено внаслідок російської атаки 10 вересня, частину товарних запасів урятували.
● Українське агро замінює порти, як може. Україна експортувала альтернативними маршрутами з початку вересня 630 тис. т агропродукції, розповів Тарас Висоцький, міністр агрополітики та продовольства. За його словами, це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики, при цьому у серпні цей показник становив 33%.
Із загального обсягу експорту на зернові припало 380 тис. т, або 35% від необхідного обсягу. Олійних культур експортовано 94 тис. т (60%), олії - 97 тис. т (66%), шроту — 60 тис. т, або близько третини потреби. «У вересні альтернативна логістика працює краще, ніж у серпні, однак ми все ще експортуємо лише близько 40% від того обсягу, який могли б забезпечувати за повноцінної роботи логістики», — додав Висоцький.
Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє — своє та країни.