● Росіяни намагались вдарити по літаку Зеленського. Посол Молдови у США Владислав Кульмінський припустив, що російський дрон міг цілеспрямовано залетітити в повітряний простір країни саме тоді, коли літак президента України Володимира Зеленського перебував в аеропорту Кишинева. Так про це написала CNN.
8 вересня Зеленський разом із дружиною прилетів до Норвегії, щоб узяти участь у похороні короля Гаральда, а також провести переговори з прем'єром Йонасом Гаром Стере. Пізніше Стере розповів, що літак президента України мало не збив безпілотник під час зльоту з Молдови.
Літак президента Зеленського не перебував одночасно у повітряному просторі з російським дроном, який залетів на територію Молдови 8 вересня. Україна стежила за БпЛА, і чекала, поки він зникне з радарів. Лише після цього літак президента вилетів до Осло, написало Суспільне, посилаючись на джерела в Офісі президента. Сам дрон зрештою впав у полі соняшників.
Міноборони Молдови встановило тип безпілотника, через який країна тимчасово обмежила повітряний простір і затримала виліт літака президента України. Ним виявився дрон типу Shahed.
● МЗС Молдови заявило, що Росія вночі проти 9 вересня навмисно атакувала пункт пропуску Тудора-Старокозаче на україно-молдовському кордоні та намагається виправдати удар твердженнями про нібито перевезення через Молдову військових вантажів до України. Там відкинули заяви РФ про «транспортування військових вантажів», наголосивши, що через територію країни зброю до України не перевозять.
● Зеленський проведе три дні за океаном. Президент Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська прибули до Канади з триденним візитом, повідомив офіс премʼєр-міністра цієї країни Марка Карні.
Зеленський перебуватиме у Канаді з 9 по 11 вересня 2026 року. За цей час українські президент та перша леді візьмуть участь у заходах у Калгарі, Торонто та Норт-Бей. «Програма візиту буде зосереджена на спільних пріоритетах Канади та України, зокрема на поглибленні співпраці в сферах оборони, економіки та енергетики. Під час візиту також буде порушено питання людських втрат внаслідок агресивної війни Росії проти України та підкреслено міцні міжлюдські зв’язки, що об'єднують наші країни», — сказано у повідомленні офісу Карні.
6 вересня Зеленський повідомив, що їде до Норвегії та Канади обговорювати антибалістичне озброєння. За його словами, саме антибалістичні можливості залишаються слабким місцем України, і Київ прагне розробити власну систему.
● Зеленський очікує перших результатів по антибалістиці. Україна та партнери домовилися про розподіл конкретних завдань між урядами й оборонними компаніями для реалізації антибалістичної програми Freyja, розповів Володимир Зеленський під час візиту до Норвегії.
За словами українського президента, спільно з керівництвом компаній FirePoint, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener та Leonardo узгодили, що конкретно мають зробити лідери й урядовці на своєму рівні, а виробники та розробники — на своєму. «Розраховуємо на перші практичні результати», — додав він.
Водночас:
● Файр Пойнт анонсує появу балістики за декілька тижнів. CEO української компанії Fire Point Ірина Терех заявила на оборонній виставці MSPO 2026 у Польщі, що у питанні термінів бойового застосування українських балістичних ракет FP-7 йдеться про тижні, а не про місяці.
За словами Терех, проєкт FP-7 успішно пройшов два з трьох етапів випробування. «Тож ми очікуємо, що це стане операційним дуже скоро. Тобто ми говоримо про тижні, не місяці чи щось таке», — запевнила вона.
Проте поки що росіяни продовжують тероризувати Україну:
● Реактивні шахеди атакували АЗС, ринок та ветклінику. Уночі та вранці 10 вересня російські війська продовжили свою кількаденну атаку на Україну ударними безпілотниками. У Кривому Розі внаслідок масованої атаки дронів є влучання та поранені, у Хмельницькому РФ вдарила по ринку, в Києві зафіксовано низку прильотів у Голосіївському районі.
Пізнього ранку дрон вдарив по автозаправному комплексу Укрнафта на столичній Окружній. «Посеред дня росіяни вдарили реактивним дроном по автозаправному комплексу UKRNAFTA у Києві. Відповідно до правил безпеки, клієнти та персонал під час тривоги завчасно залишили територію АЗК, тому, на щастя, не постраждали. Попередньо зафіксовані пошкодження капітальних будівель та обладнання», — заявили у цій держкомпанії.
У Київській області є загиблий внаслідок атаки РФ, уражено склади, ветклініку, житлові будинки, повідомив голова КМВА Тимур Ткаченко. За його словами, у Бучанському районі пошкоджені приватні будинки, виникла пожежа на відкритій території. У Фастівському районі уламками пошкоджено будівлю ветеринарної клініки та приватний будинок. Жінка отримала осколкове поранення. В Обухівському районі внаслідок атаки загинула людина, ще одна — травмована. Також виникла пожежа складського приміщення.
● Внаслідок масованої нічної атаки по Кривому Рогу п’ятеро людей дістали поранень. Двоє з них госпіталізовані.
● Хмельницький був під атакою БпЛА пізно ввечері 9 вересня, на території одного з ринків виникла пожежа. Коли на місці почали працювати рятувальники, відбулася повторна детонація. Унаслідок вибуху травмовані четверо рятувальників, їх госпіталізували.
● Росія сьогодні завдала повторного удару по торговельному центру в центрі Сум — тому самому, який учора вже пошкодило внаслідок російської атаки, повідомив у ТГ очільник МВА Сергій Кривошеєнко. Виникла пожежа, інформація про постраждалих наразі не надходила, наслідки уточнюють.
● Російські окупанти вдень 10 вересня атакували Павлоград на Дніпропетровщині, унаслідок чого четверо людей загинули, а понад 60 дістали поранення. Пошкоджено торгівельні павільйони й магазин.
● Російські окупаційні війська напередодні атакували безпілотниками вантажне судно TEDY у Чорному морі. Внаслідок удару загинули двоє громадян Азербайджану, ще двоє дістали поранення.
● Подвійний удар по американському виробнику олії в Дніпрі. Війська країни-агресорки Росії 10 вересня завдали подвійного удару безпілотниками типу Бандероль по Дніпру, внаслідок чого пошкоджено підприємство харчової промисловості. Йдеться про завод Олейна, який належить американській корпорації Bunge, повідомив мер Дніпра Борис Філатов. Він також додав, що на цьому підприємстві нещодавно особисто побував американський сенатор-демократ Річард Блюменталь.
Двоє людей загинули, ще двоє дістали поранень внаслідок повторної атаки РФ на Дніпро об 11−30. За даними ОВА, було пошкоджено те саме підприємство, що й вранці (о 9−08), почалася пожежа.
● Український завод бренду Reeva у Білій Церкві, який в ніч на 8 вересня зазнав прямого влучання під час атаки БПЛА, тимчасово зупинив виробництво та відвантаження товарів. У пресслужбі Reeva Ukraine наголосили, що ніхто зі співробітників підприємства не постраждав — на момент атаки всі перебували в безпеці.
● Держфінанси України — на межі. Міністерство фінансів вимушено обмежує видатки, у державному секторі економіки можливі затримки зарплат, повідомив очільник відомства Сергій Марченко. «Ми вимушено застосовуємо заходи із обмеження видатків», — заявив він на засідання комітету Верховної Ради. «Все залежить від того, як надходитимуть кошти на єдиний казначейський рахунок. Я не виключаю, що можливі затримки», — сказав він.
«Я сподіваюся, що до затримок зарплат не дійде, бо це буде фінансова катастрофа. Але така ймовірність є», — додав міністр.
● Трамп запевнив, що Путін готовий до перемовин. Президент США Дональд Трамп після «чудової розмови» з російським диктатором заявив, що той готовий укласти мирну угоду. Про що американський лідер і сказав журналістам напередодні, перед своїм польотом у Даллас.
Трамп висловив сподівання, що президент України Володимир Зеленський також погодиться на домовленості. Він також заявив, що має великий досвід укладання угод і вважає, що як Путін, так і Зеленський втомилися від війни.
● Пресслужба Білого дому заявила, що інформація Financial Times про можливу заміну спецпредставників Стіва Віткоффа й Джареда Кушнера на переговорах щодо України та Росії є недостовірною. Раніше FT повідомляло, що Білий дім розглядає можливість посилити роль директора ЦРУ Джона Реткліффа в переговорах за рахунок скорочення участі Віткоффа й Кушнера — нібито з метою вивести дипломатичний процес із глухого кута.
● Кремль готує провокації під свої «вибори». Служба зовнішньої розвідки України заявила, що РФ у період проведення виборів до російської держдуми (18−20 вересня) може вдатися до провокацій та терактів під «чужим прапором» на тимчасово окупованих територіях України.
У СЗР наголосили, що проведення російських виборів на захоплених росіянами землях є незаконним і своїми провокаціями вороги сподіваються виправдати репресії щодо місцевого населення, дискредитувати Україну та зірвати мирний процес за посередництва США.
● Путін не може гарантувати безпеку навіть російській еліті. Нічна масштабна атака морських дронів на місто Сочі у Краснодарському краю РФ доводить, що диктатор Путін не може гарантувати безпеку представників російської еліти, запевнив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко. «У Сочі були справи не дуже. Зараз там перебуває чимало російської еліти, і це вкотре доводить, що Путін не може гарантувати їх безпеку», — написав він у ТГ.
Увечері 9 вересня морські безекіпажні катери та дрони атакували російське Сочі, виникла масштабна пожежа на набережній.
● У ніч проти 10 вересня порт головного міста Дагестану Махачкали атакували безпілотники. Внаслідок атаки на цей важливий елемент ірано-російського маршруту Каспійським морем спалахнула пожежа. Об'єкти Махачкалінського морського торговельного порту на узбережжі Каспійського моря в РФ уразили Сили спеціальних операцій ЗСУ.
● У Путіна зупинився великий НПЗ. Рязанський НПЗ, що належить Роснефти та є одним із найбільших у РФ, припинив роботу після атаки дронів 6 вересня, повідомило агентство Reuters із посланням на два джерела у галузі. Після атаки було зупинено основну установку нафтопереробного заводу, а також ще одну первинну установку.
За словами джерел, ремонт пошкоджених установок може тривати кілька тижнів.
● Прессекретар Кремля Дмітрій Пєсков сказав, що зараз розмови про можливість енергетичного перемир’я з Україною не ведуться.
І насамкінець:
● Кабмін спробує допомогти бізнесу. Кабмін спільно з Радбезом розробив і вживає низку невідкладних засобів для підтримки бізнесу в умовах російського терору. Про це за підсумками розширеної наради за участі великих українських ритейлерів та представників держорганів розповів прем'єр Сергій Корецький.
Корецький повідомив про такі кроки:
— Готується програма пільгового кредитування бізнесу на поповнення обігових коштів на суму до 1 млрд грн для одного підприємства (групи підприємств) з компенсацією 5% від ринкової ставки. «Ці кошти можна буде використати зокрема для закупівлі товарів», — пояснив прем'єр.
— Заплановано спростити доступ підприємців до державних активів. Вони матимуть першочергове право орендувати майно, яке Фонд держмайна виставляє на аукціони. «Робимо це тому, що після кожного удару по цехах, складах чи офісах компаніям потрібно швидко знаходити нові площі й відновлювати роботу», — зазначив Корецький.
— Питання безпеки бізнесу під час повітряних тривог. Кабмін ухвалив рекомендації з урахуванням диференційованого оповіщення, щоб довгі тривоги не зупиняли постачання товарів.
Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє - своє та країни.