Найголовніший геополітичний ризик. Відомий економіст Нуріель Рубіні - про те, чим обернеться перемога Трампа для світової економіки

Ми вступили в період посилення геополітичного суперництва і конфліктів. Війна Росії проти України триває вже третій рік; конфлікт між Ізраїлем і ХАМАС ще може перерости в регіональну війну; а холодний конфлікт, що поглиблюється, між США і Китаєм уже в цьому десятилітті може перетворитися на гарячий — через Тайвань.

Якщо в листопаді Дональд Трамп переможе на президентських виборах у США, світ буде дестабілізовано ще сильніше. Але ці ризики поки що мають лише обмежений вплив на економіку і ринки. Чи може ситуація незабаром зміниться?

Хоча російсько-українська війна залишається неймовірно жорстокою, її глобальний вплив, найімовірніше, буде помірним. Ризики прямої участі НАТО або застосування Росією тактичної ядерної зброї сьогодні нижчі, ніж вони були на початку війни. Крім того, хоча спочатку ця війна спровокувала різкий сплеск цін на енергоносії, продовольство, добрива та промислові метали, навіть Європа (найбільш постраждалий регіон) впоралася з цим шоком, відбувся лише помірним уповільненням темпів зростання економіки (або їхньою зупинкою в деяких випадках), і уникнувши сильної рецесії, якої побоювалися багато аналітиків.

Російські вуглеводні вдалося замінити завдяки збільшенню імпорту зі США та країн Близького Сходу. А вплив війни на продовольчі ціни було знижено, коли Україна зуміла заново відкрити чорноморський коридор для експорту свого зерна.

Висловлюються побоювання, що Трамп кине Україну напризволяще

Війна Ізраїлю і ХАМАС теж поки що характеризується обмеженим регіональним і глобальним економічним ефектом. Так, у четвертому кварталі 2023 року ВВП Ізраїлю різко скоротився, і, найімовірніше, він залишатиметься слабким, поки триває цей конфлікт. Очевидно, що Газі завдано ще серйозніших економічних збитків; а доходи Єгипту від Суецького каналу (це головне джерело доходів країни в іноземній валюті) різко знизилися через атаки єменських хуситів на морські вантажні судна в Червоному морі. Проте, якщо цей конфлікт вдасться втримати в нинішніх межах, тоді його вплив на світову економіку та ринки залишиться обмеженим.

Для того, щоб з’явилися очікування більш серйозних глобальних наслідків, потрібна була б велика регіональна ескалація — наприклад, відкрита війна між Ізраїлем і «Хезболлою» в Лівані або ж ознаки, що Ізраїль (і, можливо, США) перебувають на шляху до війни з Іраном. Повномасштабна війна між Ізраїлем та Іраном радикально знизить видобуток енергоносіїв та їх експорт із Перської затоки, що призведе до різкого стрибка нафтових цін, схожого з глобальними стагфляційними шоками після Війни Судного дня 1973 року та Іранської революції 1979 року. На щастя, ймовірність гострої регіональної ескалації залишається поки що низькою.

Холодна війна — або, як це називають, стратегічна конкуренція — між Америкою і Китаєм, найімовірніше, буде з часом поглиблюватися, проте цього року відносини двох країн навряд чи сильно погіршаться. Наприкінці минулого року президент США Джо Байден і його китайський колега Сі Цзіньпін домовилися про тактичну відлигу, а реакція Китаю на небажані для нього результати президентських виборів на Тайвані виявилася порівняно стриманою. Хоча вже в цьому десятилітті тайванське питання може дійти до точки кипіння, навряд чи це станеться в нинішньому році або в наступному. Економічна слабкість Китаю може змушувати його знизити конфронтаційний настрій у відносинах зі США і Заходом.

Водночас західна політика позбавлення від ризиків, повернення виробництва з-за кордону («решорінг»), переведення виробництва в дружні країни («френдшорінг»), а також політика обмеження торгівлі товарами, послугами, капіталом і технологіями найближчим часом не будуть активно посилюватися. Доти, доки стратегічна конкуренція залишається керованою, її глобальний економічний ефект буде помірним.

Найголовнішим геополітичним ризиком для економіки та ринків є вибори у США. Але тут важливо розуміти, що у Трампа і Байдена є низка спільних зовнішньополітичних пріоритетів. І демократи, і республіканці налаштовані проти Китаю, і вони зберігатимуть цей «яструбиний» настрій. Крім того, Байден і Трамп активно підтримують Ізраїль, але обидва розуміють, що для бажаної нормалізації відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією може знадобитися визнання необхідності майбутнього врегулювання на основі принципу двох держав.

Найбільші розбіжності між Трампом і Байденом стосуються НАТО, Європи і конфлікту Росії та України. Висловлюються побоювання, що Трамп кине Україну напризволяще і дозволить Росії виграти війну. Але оскільки Трамп, імовірно, збереже яструбиний настрій щодо Китаю, його може турбувати, як саме буде сприйнято (особливо на Тайвані) його рішення дозволити Росії захопити Україну. Крім того, в реальності Трамп хоче збільшення витрат європейських членів НАТО на оборону. І якщо вони їх збільшать, тоді він може визнати цінність цього альянсу, який здійснюватиме розворот до Азії для стримування Китаю.

Основним методом впливу другої адміністрації Трампа на ринки буде її економічна політика. Немає сумнівів, що протекціоністські заходи США стануть більш жорсткими. Трамп уже заявив, що запровадить мито в розмірі 10% на весь імпорт, що надходить до США (сьогодні середній розмір мита дорівнює приблизно 2%), а мита на імпорт з Китаю, можливо, стануть ще вищими. Це спровокує нові торгові війни, причому не тільки зі стратегічними суперниками, подібними до Китаю, а й із союзниками Америки в Європі та Азії, наприклад, Японією і Південною Кореєю.

Глобальна торгова війна знизить темпи зростання економіки і підвищить інфляцію, що зробить її найбільшим геополітичним ризиком, який ринки повинні будуть оцінити в майбутні місяці. У цьому сценарії деглобалізація, розрив зв’язків, фрагментація, протекціонізм, балканізація глобальних виробничих ланцюжків і дедоларизація стануть набагато серйознішими ризиками для економічного зростання і фінансових ринків.

Додаткові стагфляційні ризики, пов’язані з Трампом, включають його заперечення зміни клімату, а також імовірність, що він спробує замінити голову Федерального резерву США Джерома Пауелла на більш слухняну фігуру. Нарешті, бюджетна політика Трампа призведе до збільшення дефіциту, який і так уже занадто високий. Рішення про зниження податків, термін яких спливає, буде продовжено, при цьому збережуться збільшені витрати на оборону і соціальні зобов’язання. Підвищиться ризик, що «мисливці за облігаціями» шокують облігаційні ринки значним зростанням прибутковості. А оскільки розміри приватного і державного боргу вже високі і продовжують підвищуватися, з’явиться привид фінансової кризи.

Як то кажуть, «дурень, це економіка». Пропонована Трампом програма економічної політики на сьогодні є найбільшою загрозою економіці та ринкам у всьому світі.

NV володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікація повної версії тексту заборонена

Оригінал

Copyright: Project Syndicate 2024

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV