«Хочу наголосити: в Росії є дві опозиції. Ми всі звикли, що опозиція є ліберальна, але в Росії є дві опозиції. Одна ліберальна, вона неймовірно слабка, достатньо перелякана. Вона не готова до будь-якої вуличної боротьби, до будь-яких моментів, які передбачають силові зіткнення з правоохоронцями РФ. Є друга опозиція, про яку особливо не говорять, але це ура-патріотична опозиція. Це люди, які святіші за Папу Римського, які більше росіяни, ніж Путін. Їх я теж оцінюю приблизно в 20%, маю на увазі їхню кількість», — заявив Денисенко в ефірі Radio NV.
За його словами, представники ура-патріотичної опозиції в РФ пасіонарні та активні і багато з них станом на сьогодні є антипутінцями.
«І це є найбільшим страхом для Кремля, а не ліберальна опозиція. Ліберальна опозиція особливо нічого найближчим часом зробити не зможе, а от ці точно мають можливості в разі послаблення режиму достатньо серйозно зіграти гру у внутрішню політику», — наголосив аналітик.
Денисенко також зазначив, що кількість людей, які підтримують ліберальні настрої, в Росії не змінилась від 2020 року і становить від 22 до 25%.
Альтернативні Путіну політичні сили в Росії
10 серпня Верховний суд Росії скасував реєстрацію федерального списку кандидатів партії Яблуко на виборах до Держдуми. Позов про зняття партії з виборів подала пропутінська партія Родіна. Партія була єдиною з 11 зареєстрованих на вересневих виборах, яка балотувалася з відкрито антивоєнною програмою.
Останнім часом права балотуватися на виборах до Держдуми позбавили щонайменше 23 російських політиків — здебільшого через звинувачення у демонстрації «екстремістської» чи нацистської символіки. У 15 із цих випадків формальним порушенням стало розміщення зображень чи символів, пов’язаних з опозиціонером Олексієм Навальним.
У червні російський журналіст Михайло Фішман назвав одіозного російського олігарха і православного націоналіста Костянтина Малофеєва «маяком», до якого наближається російський диктатор Володимир Путін.
За його словами, вважати Малофеєва та пропагандиста Олександра Дугіна основою режиму в Росії неправильно, бо Путін ні в що не вірить, окрім власного контролю і розширення своїх повноважень, але «політичний коридор» російського диктатора «його зімкнув із цією фракцією, і що далі, то більше з нею змикає».
«Тепер вона розмовляє про ядерну війну, і „якщо не буде на наш лад, то давайте ми будемо скидати ядерну бомбу“, що і Путін час від часу говорить. Сам Путін перетворився з опортуніста на націоналіста, державника, імперця. Хоча ще раз: спочатку йому на все це наплювати, як я вважаю, це моє глибоке в цьому сенсі переконання. Тому неправильно говорити, що це (ідеологія, представниками якої є Малофеєв і Дугін — ред.) основа режиму. І не політика партії уряду те, що говорить Малофеєв. Це такий якийсь маяк, який світить тим яскравіше, чим ближче до нього наближається Путін», — пояснив Фішман.
23 червня 2023 року ватажок ПВК Вагнер Євгеній Пригожин звинуватив міністра оборони РФ Сергія Шойгу в ударі по таборах вагнерівців і заявив, що веде 25 тисяч своїх найманців «відновлювати справедливість».
На наступний день, 24 червня, бойовики Вагнера взяли під контроль військові об'єкти РФ у Ростові-на-Дону та Воронежі, а після висунулись у напрямку Москви. Бунтівники також знищили сім бортів російської авіації.
Та коли колона вагнерівців вже була в Московській області, Пригожин після переговорів із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком оголосив, що «розвертає колони» з-під Москви та «йде назад», в польові табори.
Путін спочатку назвав Пригожина «зрадником» (не згадуючи, щоправда, його прізвища). Проти Пригожина також відкрили кримінальну справу. Згодом справу закрили і Пригожин навіть з’являвся на урядових подіях.
23 серпня 2023 року літак з Пригожиним на борту розбився у Тверській області. З ним також летів інший відомий ватажок вагнерівців Дмитро Уткін. Авіатроща сталася рівно за два місяці після провальної спроби бунту вагнерівців.
У серпні 2023 року британська розвідка повідомляла, що за рік після смерті Пригожина вагнерівців стало вдесятеро менше.