Краще, ніж очікували, але гірше, ніж потрібно. Відомі українці — про підсумки першого року президента Зеленського

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії:

Президент Зеленський не використовував ті величезні можливості, які у нього були після обрання нового складу Ради і формування уряду. Замість швидких реформ і підписання програми МВФ ще торік він пішов шляхом компромісів з олігархами. А цей шлях приводить Україну завжди туди ж, де закінчували свої каденції попередні українські президенти, — на смітник надій громадян на краще життя.

Рік президентства Зеленського: що йому вдалося, а що — не дуже. Блог Івана Верстюка)

Світлана Заліщук, ексрадниця прем'єр-міністра України з питань зовнішньої політики, колишня народна депутатка:

У моєму уявленні, влада — це ресурс, який можна використовувати або для власного збагачення, або для ствердження власного его, або для зміни країни. З того, що я бачу, бажання Зеленського класти собі в кишеню з державної скарбниці зведено до нуля. Його амбіції у самоствердженні его також мінімальні. А що стосується змін у країні, то, на жаль, поки що бачу, що президент не використовує повноцінно свою владу, щоб ці зміни відбулися.

Одночасно одна з найбільших проблем президента — це люди. І поки що він не відпустив [із-під контролю] судову владу і прокуратуру. А після першого досвіду позитивних призначень у ньому зіграв інстинкт контролю. І це точно не на користь успіху влади Зеленського.

Щодо скандалу з Андрієм Єрмаком. Вважаю, що Зеленський повинен звільнити нинішнього голову Офісу президента. Адже це було однією з обіцянок Зеленського, що ні друзі, ні свати, ні родичі не братимуть участі [в отриманні влади і посад]. Тому історія з братом голови ОП сьогодні повністю дискредитує і підставляє президента.

Анатолій Октисюк, політичний аналітик центру Дім демократії:

Очевидно, за цей рік можна було зробити набагато більше. Ключове досягнення — це зняття депутатської недоторканності. По-друге, тактичні успіхи в переговорах з Росією і повернення військовополонених. І по-третє, сталася якась десакралізація влади. Що, у принципі, добре.

А ось за іншими напрямами, на жаль, за цей рік ми таких успіхів не побачили. Не сталося боротьби з корупцією та олігархами, досі не було економічного дива, і водночас не відбулося приватизації та демонополізації.

Враження, що змінилася влада, а старі правила лише стали не такими концентрованими, як за Порошенка. Як мені здається, Зеленський боїться олігархів, боїться втратити свій рейтинг або, що хтось напише про нього погане. Адже синдром актора, якому всі повинні аплодувати, нікуди не подівся.

Щодо [аврального] прийняття законів під програму МВФ [введення ринку землі й антиколомойський закон], то ці дії запізнілі. Адже у Зеленського після обрання був так званий медовий місяць, коли ці складні рішення можна було легко прийняти минулої осені.

Зеленському слід розуміти, що часу в нього мало, бо він впирається у політичну кризу, яка загостриться вже влітку або восени. І, як мені бачиться, цю кризу може запустити Ігор Коломойський розвалом парламентської монобільшості.

Володимир Паніотто, професор Національного університету Києво-Могилянська академія, голова Київського міжнародного інституту соціології (КМІС):

Якщо говорити про рейтинг Зеленського, то потрібно розуміти, що мова йде саме про електоральний рейтинг. Останній не тільки залишився високим, але, за різними даними, навіть виріс на 15%. Річ у тому, що це відносна оцінка, яка залежить від зіставлення рейтингу Зеленського з рейтингами інших політиків. І водночас довіра до президента Зеленського (а це абсолютна оцінка) серед українців падає. Ось така парадоксальна ситуація.

Це викликано тим, що навіть через рік після виборів президента України у країні триває жорстка політична боротьба, й існує сильна критика влади. Насамперед тому, що Зеленський став компромісною фігурою і вперше в історії виборів його кандидатура отримала рівномірну підтримку в усіх регіонах України. В підсумку його критикують як порошенківські канали, так і медведчуківські. Додайте до цього кілька непопулярних серед українців рішень, на кшталт запровадження ринку землі. Це і призводить до зменшення довіри до президента.

За даними нашого опитування, серед головних досягнень Зеленського на першому місці — звільнення полонених, потім — відновлення переговорів у нормандському форматі й повне перезавантаження влади. Якщо ж оцінювати три головні передвиборні обіцянки Зеленського — боротьбу з корупцією, мир на Донбасі та вирішення економічних проблем, то більшість співвітчизників вважає їх невирішеними.

Що стосується корупції, то, як на мене, крім останніх подій з Єрмаком, не було якихось гучних звинувачень вищих органів влади у причетності до корупційних схем.

Олег Рибачук, голова громадської організації Центр UA:

Зеленський — людина позасистемна, яка навряд чи особисто вибудовує якісь корупційні схеми. Він дуже щирий. До того ж йому вдалося зруйнувати корупцію на найвищому рівні.

Але згадайте торішню тезу Зеленського, що його команда має максимум рік, аби здійснити фундаментальні зміни у країні. Починаючи від переїзду Офісу президента, закінчуючи запевненнями, що з влади підуть на смітник представники попередньої епохи.

Пройшов рік, і помітно, що цього не сталося. І в кадровій політиці відбуваються дивовижні речі — у владу повертаються вже не просто люди з минулого, а люди з дуже сумнівною політичною біографією. Крім того, з усіх таборів: і з табору Віктора Януковича, і з табору Петра Порошенка. Очевидно, що кадрової політики як такої немає.

Водночас Зеленський йде на рекорд як президент, який за рік може змінити третього голову свого Офісу. Адже там очевидний скандал. Ну, а до цього двічі змінив уряд. І, найімовірніше, восени знову доведеться його змінювати. До того ж окремою фігурою стоїть голова МВС Арсен Аваков, який на своїй посаді пережив уже шість урядів. Це свого роду надгробний пам’ятник першій річниці президента Зеленського. Особливо на тлі його президентських обіцянок.

Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції:

Я хотів би президента, який боротиметься з олігархами не через безвихідь дефолту й епідемії, а з внутрішніх переконань. А ще досить компетентного, щоб публічно не називати МВФ стихійним лихом. Навіть якщо він раптом так думає.

Андрій Худо, голова наглядової ради холдингу емоцій !Fest (креативні проекти і ресторани, зокрема львівська Криївка):

Оскільки я з бізнесу, то дам оцінку з погляду відносин у бізнесі. Наприклад, в акціонерному товаристві.

Торік [21 квітня] акціонери обрали президента, який дав хорошу картину майбутнього і високі очікування. Пройшов рік. Очевидно, що більшість очікувань поки що не виправдалися.

У контексті роботи з МВФ: є домашня робота, яку необхідно виконати. Був же у парламенті турборежим. Він уже закінчився? Очевидно, що потрібно голосувати за необхідні закони й отримувати транші від МВФ. Україна ж не єдина країна на порядку денному в МВФ за часів світової кризи. Тому треба бути швидким.

Що стосується корупційного скандалу [фігурантом якого став голова Офісу президента Андрій Єрмак і його брат], то у нас у бізнесі є правило: якщо ти вкрав гроші в холдингу, тебе звільняють негайно і без права поновлення на роботі. Така чорна мітка. Бо це питання цінностей. Чесність і довіра — головні цінності, на яких будується бізнес.

Андрій Пигулевський, засновник і власник ферми Устриці Скіфії:

Найбільша поразка починається тоді, коли твої помилки вже нічому тебе не вчать. Цей вислів — чудова ілюстрація до очевидно завищеного рейтингу президента Зеленського.

Народ досі не усвідомлює, що Україна стрімко втрачає останні ознаки державності за цього президента. Але шоу має тривати, і, мабуть, цього достатньо майже для половини українців. Поки що солодкі промови працюють. Але вони завжди програють холодильнику.

Ми зараз маємо дуже слабку владу з очевидно проросійським вектором руху. Пан Єрмак тому — яскравий приклад.

Зеленський перетворюється у дракона, на критиці якого і прийшов до влади. Останні рішення і дії влади в розрізі загального карантину показують, що українці залишаться наодинці зі своїми проблемами виживання ще чотири роки. Епоха бідності дійсно завершилася. Настала епоха злиднів.

Сергій Носенко, старший керівний директор інвесткомпанії International Investment Partners:

Я не готовий критикувати особистість Зеленського. Скажу лише, щоб зробити щось хороше для країни і врятувати своє обличчя, йому варто піти на вибори. Негайні дострокові вибори — і президента, і парламенту.

Економічна ситуація дуже погана, потрібні екстрені заходи. А президент ні сам не чує, ні професіоналам не довіряє переговори з фінансовими інституціями.

Цей матеріал підготували для № 15 журналу НВ від 23 квітня 2020 року. З міркувань безпеки та керуючись турботою про здоров’я наших читачів, кур'єрів, які доставляють вам номер, і членів редакції, найближчі кілька тижнів журнал виходитиме тільки онлайн, а створюватиметься — віддалено.