Небезпека серйозніша, ніж ми думаємо. Чим загрожує криза на кордоні Польщі та Білорусі

Майже 4000 чоловіків, жінок і дітей затримано. Повідомляють, що до кордону їх супроводжували білоруські охоронці. Багато хто з них намагався прорватися через прикордонну охорону до Польщі. За одними даними, вони мігранти, за іншими — біженці. BBС, наприклад, повідомляє, що Польща побоюється, що Білорусь «може спробувати спровокувати інцидент із сотнями мігрантів, які прагнуть перетнути кордон ЄС». У тій же статті йдеться про те, що білоруська прикордонна служба повідомляє, що «біженці прямували до ЄС із метою просити захисту».

Таким чином, можна зробити висновок: люди, які опинилися у скрутному становищі на кордоні, є «мігрантами» для Польщі та «біженцями» для Білорусі. Застосовуючи лапки при висвітленні позиції Білорусі, ВВС побічно приєднується до наративів Польщі та ЄС.

Як показали дослідження середземноморської прикордонної кризи 2015−2016 років, у цій словесній війні немає нічого нового. Як я тоді писав, те, як ми позначаємо, класифікуємо і, своєю чергою, диференціюємо тих, хто перебуває в процесі міграції — наприклад, тих, хто перетнув Середземне море на непридатних для плавання човнах, — має величезний уплив на юридичні й моральні зобов’язання держав і на те, що суспільство відчуває щодо них.

Наразі Польщі, можливо, простіше звернутися по допомогу до НАТО

Але є й інші важливі уроки, які ми засвоїли із ситуації у Середземномор'ї. Наприклад, про те, як країни готові використовувати переміщених осіб як інструмент тиску на геополітичній шахівниці. Багато спостерігачів припускають, що Білорусь «організувала кризу» у відповідь на санкції, уведені проти уряду Олександра Лукашенка США, Великою Британією та ЄС.

Деякі коментатори також припустили, що Білорусь діє від імені свого могутнього спонсора Росії, натякаючи, що порядок денний, котрий стоїть за нинішньою кризою, може бути масштабнішим.

Озброєння біженців

Під час середземноморської прикордонної кризи 2015−2016 років Туреччину й Росію в різні моменти звинувачували в озброєнні біженців для дестабілізації ЄС. Туреччину звинувачували у політичній грі, пов’язаній з її прикордонною політикою щодо сирійських біженців, доки у грудні 2015 року вона не уклала фінансово й політично вигідну угоду з ЄС. Що призвело до того, що за кілька тижнів потік сирійців на Лесбос вичерпався. Росію звинуватили в нанесенні авіаударів по сирійських прикордонних регіонах, аби змусити переміщених осіб перетнути кордон і рушити на захід.

Але, правду кажучи, і в цьому не було нічого нового. Держави тривалий час використовували переміщених осіб як політичний важіль і живий щит, аби створити хаос, нестабільність або завдати удару у відповідь іншим країнам. Це, без сумніву, стало однією з причин, чому після Другої світової війни з’явилися Конвенція про статус біженців 1951 року й Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, які створені для захисту людей, які опинилися між протиборчими державами.

І хоча розуміння геополітики нинішньої прикордонної кризи корисне й актуальне, захист уразливих людей, які опинилися на кордоні з ЄС, та їхні гуманітарні потреби мають залишатися першочерговими, так само як і їхнє право вимагати притулку.

Також важливо пам’ятати, що хоча Білорусь і Росія можуть діяти негласно, щоб організувати кризу, ситуація на кордоні між Білоруссю та Польщею — це ще не вся історія. Люди на кордоні розпочали свої поїздки за кілька тижнів, а іноді й місяців до цієї кризи. Багато хто приїжджає з контрольованого талібами Афганістану, інші з Іраку, країни, яка перебуває на межі нової громадянської війни, або з Курдистану. Ми не знаємо цього точно.

І не дізнаємося, поки з людьми не перестануть поводитися, як із посилками, які совають туди-сюди між збройними силами, що протистоять одні одним. Якщо вони стали жертвами переслідувань і порушень прав людини, необхідно дозволити їм розповісти свої історії та подати заяву про надання притулку в безпечній країні.

Ми також повинні пам’ятати, що після кризи на середземноморському кордоні ЄС вклав величезні ресурси в безпеку і, наскільки це було можливо, закриття маршрутів Середземним морем. Отже, поява нових наземних маршрутів не повинна викликати здивування. Насправді, наземні маршрути тривалий час використовували для несанкціонованої міграції, доки суттєве збільшення використання парканів, колючого дроту, стін та інших прикордонних технологій не зробило їх складнішими для подолання й небезпечними для мігрантів.

Серйозніші небезпеки

Ще один аспект цього прикордонного протистояння, що розгортається, — зрозуміти, як розвиватимуться напружені відносини між ЄС та Польщею. Ураховуючи її непрості відносини з ЄС, звернення Польщі до блоку за допомогою, як це неодноразово робила Італія під час середземноморської кризи, є непростим завданням. Наразі Польщі, можливо, простіше звернутися за допомогою до НАТО, але це потребує мілітаризації всієї історії.

З погляду ЄС криза є безліччю небезпек. Добре відомо, що те, як проходить вирішення цієї кризи, може мати наслідки для потенційного «полекзиту», якщо прикордонна криза підштовхне загалом проєвропейську польську громадську думку до уряду, який стає все ворожішим щодо ЄС. Це стало б великою стратегічною перемогою Росії.

Тут також можна знайти паралель із Брекзітом. Багато хто пам’ятає Найджела Фараджа, який позує перед рекламним щитом, на якому зображувалась довга черга біженців — ніби натякаючи на їхнє можливе вторгнення до Великобританії, — і звинувачує ЄС у нездатності «захистити наші кордони». Подібні образи нещасних мігрантів, яких супроводжували білоруські збройні сили на кордоні, шокували польську громадськість. І, без сумніву, політики, які виступають проти ЄС у Польщі й інших країнах, більш ніж готові використовувати їх для досягнення своєї мети.

А серед усього цього тисячі людей відчувають голод, холод, насильство і страх, будучи перекидуваними туди й сюди, як футбольні м’ячі, між двома збройними силами.

Переклад НВ

НВ має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал опубліковано на The Conversation

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Слухайте подкаст на цю тему