З грудня 2022 року я веду канал у TikTok, де як адвокат, який займається справами про воєнні злочини росіян, говорю про міжнародне право, майбутній Спеціальний трибунал за злочин агресії, а також про судові процеси над російськими військовими, у яких представляю потерпілих.
Час від часу мені трапляються виступи Путіна, і серед безлічі його слів є одна теза, яку я за ці роки чув вже стільки разів, що вона звучить майже як запис, поставлений на повтор: «народ Донбасу» мав право на самовизначення відповідно до статті 1 Статуту ООН.
Нещодавно Путін знову повторив це перед випускниками військових вишів, заявивши, що стаття 1 Статуту ООН гарантує народам право на самовизначення, а люди на Донбасі нібито цим правом скористалися. Ці слова Путін неодноразово повторював як на російську, так і на міжнародну аудиторії.
Цілі ООН та стаття 1 Статуту ООН. Хибний висновок Путіна
У статті 1 серед цілей ООН справді проголошено «повагу до принципу рівноправності та самовизначення народів». Тобто Путін посилається на норму, яка реально існує.
Донбас ніколи не був населений якимось одним етносом
Самовизначення народів буває внутрішнім і зовнішнім, але воно не дорівнює автоматичному праву на створення власної держави. Внутрішнє самовизначення означає можливість народу визначати свій політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток у межах існуючої держави, натомість зовнішнє стосується визначення міжнародно-правового статусу народу, зокрема створення незалежної держави.
Але принцип самовизначення не існує сам по собі. Поруч із ним Статут ООН захищає територіальну цілісність держав.
Тому взяти зі Статуту ООН слова «самовизначення народів» і зробити з них висновок, що «народ Донбасу мав право відокремитися від України» недостатньо.
Про який «народ Донбасу» говорить Путін?
Так склалося, що мої близькі друзі саме з Донбасу, з Луганщини. Я — з Кропивницького, вони — з Луганщини, ми дружимо роками, працюємо та живемо в одній країні. І я щиро не можу зрозуміти, представниками якого окремого народу вони можуть бути? У який момент адміністративна межа між нашими областями перетворила нас на представників різних народів?
Сам факт того, що люди живуть поруч у межах одного регіону, не створює автоматично нового народу і тим більше не наділяє його окремим правом на власну державу.
Донбас ніколи не був населений якоюсь однією окремою етнічною спільнотою. Там десятиліттями жили українці, росіяни, представники інших національностей. Там жили україномовні й російськомовні громадяни України, люди з різною ідентичністю та різними політичними поглядами. Частина з них після 2014 року була змушена залишити свої домівки саме через російську агресію.
Однак в аргументації Путіна все це різноманіття зникає і виникає дивний єдиний суб'єкт — «народ Донбасу», який нібито захотів відокремитися від України з підстав права народів на самовизначення.
Коли виник «народ Донбасу»? Хто до нього належить?
Усі мешканці Донецької та Луганської областей чи тільки ті, хто підтримував Росію? Етнічні росіяни чи російськомовні українці? Куди в цій логіці поділися сотні тисяч людей з Донбасу, які вважали і вважають себе українцями?
Нещодавно я повернувся з Херсонщини, де працював з потерпілими від злочинів росіян. За наведеною логікою Путіна, її мешканців можна оголосити окремим «народом Херсона». Абсурдність такої конструкції очевидна навіть для не юриста.
Росіяни вже мають свою державу і визначатися їм не потрібно
Роками Путін пояснює, що на Донбасі живуть росіяни, «русские люди». Росія нібито захищає там своїх, а сам Донбас історично пов’язаний із Росією. Проте, коли Путіну потрібно обґрунтувати відокремлення цих територій від України за допомогою Статуту ООН, росіяни кудись зникають. Замість них з’являється новий суб'єкт — «народ Донбасу».
Однак якщо це росіяни, «русские люди» за словами Путіна, то навіщо їм взагалі окремо самовизначатися?
Російський народ уже має свою державу, Російську Федерацію.
Особливо цікаво згадати ще одну улюблену тезу Путіна про росіян та українців як нібито «один народ». Виходить дуже дивний конструкт. Українці та росіяни в нього «один народ», але жителі Донбасу водночас ще й окремий народ Донбасу, який має власне право на зовнішнє самовизначення від України.
Для міжнародного права цієї зручної для президента РФ риторики абсолютно недостатньо.
Логіка Путіна вб'є Російську державу
Коли йшлося не про Україну, позиція Росії була іншою. Так, мова саме про Косово. У 2009 році у письмовій заяві до Міжнародного суду ООН Росія захищала територіальну цілісність Сербії та стверджувала, що право на самовизначення не створює автоматичного права на відокремлення. Таку можливість Росія пов’язувала лише з винятковими обставинами та називала відокремлення крайнім засобом. Тобто юридична позиція самої Росії суперечить тому, як сьогодні Путін пояснює «приєднання» окупованих територій України.
Але у цієї логіки є незручний для Кремля наслідок.
У Російській Федерації живе багато народів, і одного дня хтось із них поставить питання вже про власне самовизначення та вихід зі складу Росії. І тоді для обґрунтування цього права їм навіть не доведеться вигадувати нову юридичну конструкцію. Її роками створював і озвучував сам Володимир Путін.
Можливо, саме тоді в Кремлі уважніше прочитають статтю 1 Статуту ООН.