Шість шісток диктатора. NV розповідає про близьких Путіну чиновників-технократів, без яких він не зміг би обійтися

NV зібрав шість портретів чиновників-технократів, без яких Путін не зміг би обійтися. Не виключено, щонайменше двоє з цієї групи претендують на те, щоб зайняти головне крісло в Кремлі.

Михайло Мішустін. 57 років. Голова уряду Російської Федерації.

Не міг опинитися поза списком — саме прем'єр, згідно з так званою конституцією РФ, стає в.о. президента, якщо з тим щось трапляється.

Мішустін змінив Дмитра Медведєва на посаді глави уряду в січні 2020 року, до цього 10 років очолював Федеральну податкову службу. Як головний фіскал запам’ятався впровадженням системи, що нагадує оруеллівського «Великого брата» — глобального цифрового контролю за рухом грошей і чеків. «Заслуга» Мішустіна в цифровізації фашистського режиму — безсумнівна.

Про політичні погляди Мішустіна нічого не відомо. 21 лютого 2022 року на засіданні Ради безпеки РФ він був одним із трьох учасників (поряд із главою Радбезу Миколою Патрушевим і керівником СЗР Сергієм Наришкіним), які виступили за продовження переговорів із Заходом. «Вважаю, необхідно, звісно, довести нашу позицію, якщо хочете, каталізувати її і, в разі якщо ніяких зрушень не буде, визнавати „ЛНР“ і „ДНР“», — сказав він. Якоїсь негативної реакції від Путіна на ці слова не було, хоча того ж Наришкіна диктатор одразу ж принизив.

За інформацією джерел Медузи, про вторгнення в Україну прем'єр дізнався 23 лютого 2022 року; до того кабінету міністрів із Кремля доводили відомості про нібито введення «обмеженого контингенту» на Донбас.

Після початку повномасштабної агресії США, Західна Європа і Японія запровадили проти глави уряду санкції. Тим часом Мішустін, на відміну від свого алкопопередника, не погрожує світові ядерним ударом і не віщає про «відродження неонацизму». Навесні 2022-го, виступаючи в Держдумі, він лише заявив, що «проти Росії розв’язана економічна війна», після чого кілька разів повторював це формулювання.

Високий статус Мішустіна в ієрархії підкреслив 2023 року голова КНР Сі Цзіньпін. Він провів окрему зустріч із прем'єром під час візиту до Москви, хоча це, за словами експерта Atlantic Council Андерса Аслунда, не відповідало протоколу. Ба більше, на чолі величезної делегації РФ Мішустін відвідав Китай у травні, де також зустрічався з Сі Цзіньпіном. «Китайці висловили недовіру Путіну і, можливо, розглядають Мішустіна як гідну альтернативу», — припустив Аслунд.

Російський опозиційний політолог Аббас Галлямов вважає, що немає підстав підозрювати Мішустіна в змовах проти Путіна. За його словами, прем'єр — людина неконфліктна і вміє «розрулювати», домовлятися і переконувати. «Але якщо Мішустін стане президентом і отримає можливість укласти мир з Україною, зняти з Росії санкції з вимогою віддати Путіна під трибунал у Гаагу, то є ризик, що він погодиться на це, щоб врятувати Росію», — говорив Галлямов в ефірі каналу 24.

«Україна якоюсь мірою, напевно, буде готова вести з ним переговори. Але саме переговори про перемир’я, а не переговори про мир, у цьому різниця. Переговори про закінчення війни можна буде вести хоч із чортом лисим, як колись говорив президент Зеленський. Тобто зокрема з Мішустіним. Але нормалізації відносин між країнами з Мішустіним бути не може, тому що він — воєнний злочинець», — зазначив політтехнолог Михайло Шейтельман в інтерв'ю каналу Ранок лютого.

Сергій Кирієнко. 61 рік. Перший заступник керівника адміністрації президента РФ.

Особливість цього персонажа в тому, що колись він формально був начальником Путіна. Саме Кирієнко представляв його 1998 року як нового директора ФСБ. Мине близько року — і вже Путін стане прем'єром, а незабаром і президентом.

Наймолодший голова уряду РФ в історії, Кирієнко запам’ятався жахливим провалом економіки, що призвело до першого і єдиного дефолту в історії країни. Але залишився близьким до вищих кіл влади. З 2000 по 2005-й був постпредом президента в Приволзькому окрузі, з 2005 по 2016-й очолював корпорацію Росатом.

Потрапив під санкції Євросоюзу у зв’язку з можливою причетністю до отруєння так званого опозиціонера Олексія Навального.

Особливою публічністю не вирізнявся. Про Кирієнка згадували напередодні виборів, коли намагалися вгадати, який результат «намалюють» Путіну або партії влади.

Усе змінилося з початком вторгнення в Україну. Перший заступник глави адміністрації очолив політичний блок Кремля, став регулярно виступати з патріотичними промовами. Медуза назвала Кирієнка «віцекоролем Донбасу»: саме цей чиновник готував «референдуми» про приєднання псевдореспублік «ДНР» і «ЛНР» до Росії.

Як неформальний куратор він часто відвідував окуповані території, за чутками, одного разу потрапивши під обстріл.

Осінній наступ ЗСУ 2022 року позбавив Кирієнка його ролі менеджера захоплених земель. Але він, як і раніше, у кремлівській орбіті, представляючи тих, хто опонує блоку військових і силовиків.

Сергій Лавров. 73 роки. Міністр закордонних справ РФ.

У березні виповниться 20 років, як Лавров обіймає посаду міністра. За цей час відомство з дипломатичного перетворилося на пропагандистське, а дипломат-курець досконало опанував блатний жаргон («дебіли, *ля» і т. п.).

«По суті, МЗС РФ досить давно перестало бути дипломатичним відомством і почало виконувати головним чином внутрішньополітичні завдання, намагаючись впровадити у свідомість підпорядкованої популяції міф про виняткову роль путінської Росії у світі, Росії, яку більша частина планети поважає, а решта бояться», — коментував функції Лаврова газеті День російський оглядач Ігор Яковенко.

Як сказав DW німецький політолог Фелікс Ріфер, глава МЗС РФ поставив свою колишню репутацію під питання, підтримавши «політику переорієнтації російського режиму». «Лавров нічого не вирішує в російській зовнішній політиці, він чекає вказівок Путіна і не буде проводити самостійну політику», — зазначив Ріфер, додавши, що глава російської дипломатії не був посвячений у підготовку відкритого вторгнення РФ в Україну.

В умовах міжнародної ізоляції РФ і персонально диктатора, щодо якого Міжнародний кримінальний суд виписав ордер на арешт, Лавров єдиний, хто може представляти країну на багатьох міжнародних форумах. Так було, зокрема, на саміті G20 в Індії та на форумі БРІКС у ПАР.

У цьому сенсі Путіну без Лаврова не обійтися. Але між ними є ще дещо спільне — антисемітизм. Навесні 2022 року міністр заявив, що в Гітлера була єврейська кров і що євреї — «найзатятіші антисеміти». Вимогу Ізраїлю і численних єврейських громад по всьому світу вибачитися Лавров проігнорував. Ба більше, він потім порівняв підтримку США та Європою України з політикою Гітлера щодо вирішення «єврейського питання».

Путін, як відомо, від Лаврова в цьому сенсі не відстає. Тільки за останні місяці диктатор відзначився кількома антисемітськими випадами.

Ельвіра Набіулліна. 59 років. Голова Центрального банку Росії.

На цій посаді — з 2013 року. Принизливе в навколокремлівських колах слівце «сисліб» її стосується повною мірою. Набіулліна не приховує, що є прихильницею ринкових підходів в економіці, про підтримку (або непідтримку) війни ніколи не висловлювалася.

Принаймні публічно. FT писало, що за місяць до вторгнення Набіулліна і глава Сбербанку Герман Греф відвідали Путіна в його резиденції і переконували, що війна принесе катастрофічні наслідки для економіки РФ. «У презентації технократи попередили, що якість життя росіян буде відставати навіть від країн, що розвиваються, оскільки обмеження на імпорт змусять Росію боротися не тільки за передові технології, а й за предмети першої необхідності, як-от ліки та харчові продукти», — ішлося в публікації.

Переконати диктатора не вдалося. Але й економіка не впала. Саме Набіулліна як глава регулятора робить усе, щоб утримати інфляцію в прийнятних рамках у ситуації, коли державні витрати немислимо зросли.

«Центробанк проводить жорстку політику. Тобто він піднімає ключову ставку, щоб грошей на вільному ринку стало мало. Бюджет їх ллє багато, але на вільному ринку ти не можеш купити гроші: вони занадто дорогі. І так це балансує», — прокоментував ситуацію в інтерв'ю The New Times політолог Кирило Рогов, додавши, що такий підхід загалом є ірраціональним.

«Вона в Центральному банку дала команду: „Наше завдання — вдавати, що нічого не відбувається і допомагати країні витримати удар“, — сказав DW однокурсник Набіулліної, колишній заступник голови Центробанку, а нині опозиціонер Сергій Алексашенко. — З точки зору завдань, які ставить перед нею Путін, претензій у нього бути не повинно, але ціна питання? Вона зробила рубль неконвертованим, заборонила іноземцям продавати російські активи, фактично їх заморозивши».

З 2022 року Набіулліна перебуває під санкціями США, Канади, Великої Британії та низки інших країн.

Марат Хуснуллін. 57 років. Заступник голови уряду РФ.

Близьке до адміністрації президента джерело Медузи описало віцепрем'єра так: «Марат Шакірзянович — досвідчений візир зі Сходу. Завжди знає, що сказати шахові, як його зацікавити, як подякувати. Для президента останнім часом такий стиль спілкування став комфортним».

Чиновник, який відповідає за будівництво та інфраструктуру, «осідлав» приємну для Путіна тему — «відновлення» окупованих Росією територій України.

Максимум цинізму — поява нових будівель у зруйнованому Маріуполі. Це місто в ніч з 18 на 19 березня відвідав Путін, пасажиром в автомобілі, який вів диктатор, був Хуснуллін. Парочка нібито випадково заїхала у двір, де завбачливо поставили стіл із якимись кресленнями. Віцепрем'єр довго хвалився успіхами, коли хтось із натовпу крикнув: «Це неправда! Це все напоказ!»

Хуснуллін відповідає і за ремонт Кримського мосту, який уже кілька разів пережив «бавовну». У жовтні він заявив, що реконструкцію завершено на 18 днів раніше за графік і рух відновлено.

Один із «вірнопідданих» Путіна примудряється уникати політичних і «патріотичних» заяв. Водночас домагається виділення гігантських коштів на підряди для будівництв на окупованих землях, зазначала Медуза.

Антон Вайно. 51 рік. Глава адміністрації президента РФ.

У кар'єрному плані не поступається дідові — багаторічному першому секретарю ЦК Компартії Естонії Карлу Вайно.

Уся рання діяльність Вайно-молодшого була пов’язана зі службою протоколу президента або уряду. У 2016-му раптово отримав призначення на посаду глави АП, змінивши багаторічного соратника Путіна Сергія Іванова.

Однак саме Вайно глава ГУР МО Кирило Буданов виділив в інтерв'ю Українській правді: «На будь-яке рішення в РФ може впливати пан Вайно. Мало хто в нашій країні таке прізвище знає. Але насправді його вплив величезний».

У пресі повідомляли екзотичні подробиці про чиновника. Він написав «наукову роботу» про винахід нооскопа — апарата, який нібито здатен сканувати зміни в ноосфері. А також є власником паспорта крихітної держави Бутан.

Насправді, як зазначив науковий співробітник University College of London Володимир Пастухов, непримітний Вайно — «один із найбільш недооцінених активів сучасної російської політики».

«Вайно, дистильований і спадковий апаратник, віртуоз номенклатурної гри, тривалий час, вочевидь, мало хто з колишніх „політичних важкоатлетів“ сприймав його всерйоз, що тільки сприяло його стрімкій кар'єрі. Але „важковаговики“ не врахували, утім, що саме „технічна позиція“ політичного модератора, яку посідає Вайно, у період занепаду, коли патріарх іде в осінь, стає ключовою. У сутінках Імперії, як би вона не називалася, на зміну „диктатурі вождів“ неминуче приходить „диктатура референтури“. Вайно — це символ нового часу, втілення нової політичної парадигми режиму», — вважає політолог, який не виключає, що наступником «втомленого» Путіна стане саме «винахідник нооскопа».