З родини «бандеролевих». Що відомо про дешеву російську крилату ракету Дань-Т і чому вона може стати новою загрозою для України
Країни3 вересня, 09:22
NV розповідає, що відомо про цю зброю, та підготував власну інфографіку про неї.
Звідки інформація про Дань-Т і що це за ракети
Військовий аналітик та ветеран Сил оборони Дмитро Путята, відомий у мережі Х як Kriegsforscher, наприкінці серпня оприлюднив пост, у якому припустив, що в 2027 році Україні слід очікувати «великої кількості проблем» від російських дешевих крилатих ракет та їх масового застосування.
Серед них Путята згадав про малогабаритні крилаті ракети Бандероль з реактивним двигуном (їх також називають баражуючиими боєприпасами); ракети С-71К Ковер та С-71М Монохром, які РФ здатна запускати зі своїх винищувачів Су; а також про «перспективні» крилаті ракети Дань-Т.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Аналітик заявив, що в 2027-му росіяни буцімто планують виготовити близько 10 000 ракет лише типу Дань-Т (хоча українська розвідка поки не підтверджувала і не коментувала ці цифри). При цьому, станом на серпень 2026-го, як стверджує Путята, РФ вже здатна запускати такі крилаті ракети як з наземної платформи, так і з багатьох повітряних носіїв — зокрема літаків Су-25СМ3, Су-30СМ, Су-34, Су-57 та Мі-28.
За неофіційними даними, які оприлюднив аналітик, дальність польоту ракети Дань-Т складає близько 500 км, а бойова частина — 135 кг. Для порівняння, бойова частина модернізованих реактивних шахедів Герань-4 та дронів Герань-5 складає 90 кг.
Про ракети Дань-Т у своєму інтерв'ю РБК-Україна за кілька тижнів до посту Путяти згадував і заступник начальника Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.
Він назвав ракети Бандероль та Дань-Т серед «новинок», які Росія почала застосовувати в цьому році. Скібіцький описав обидва типи цих крилатих ракет як «баражуючі боєприпаси, які запускаються з вертольотів». «Зараз вони [росіяни] працюють над тим, щоб запускати їх з літаків», — уточнив заступник начальника ГУР в перші тижні серпня.
Крім того, він підкреслив, що у виробництві ракет Дань-Т росіяни «намагаються повністю перейти на комплектуючі власного виробництва», тоді як зараз РФ використовує турбореактивні двигуни з Китаю для таких засобів ураження, як Герань-4 та Герань-5 (реактивні шахеди).
«Одне із завдань, що стоїть для Дань-Т — щоб уся компонентна база була їхньою», — підкреслив Скібіцький.
Портал Мілітарний писав, що крилата ракета Дань-Т буде розрахована на ураження бронетехніки, укріплених польових позицій та легкої інфраструктури. А її технічні характеристики схожі на ракети-дрони S8000 Бандероль, — які Росія дедалі частіше запускає по Україні (здебільшого з гелікоптерів Мі-28 та своїх важких БпЛА Оріон).
Видання Table.Briefings зазначало, що Росія наразі працює над оснащенням ракет Дань-Т покращеною системою наведення та антенною решіткою Комета-16, яка має захищати її системи навігації від впливу засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Також, за даними видання, ракети Дань-Т ймовірно коштуватимуть на 35% дешевше Бандеролей, а тому Росія може розглядати заміщення останніх саме ракетами Дань-Т.
Загалом же Дань-Т являє собою модифікацію ракети Дань-М — імітаційної мішені, яку Росія раніше використовувала як навчальну ціль для тренування розрахунків протиповітряної оборони, пояснив у коментарі РБК-Україна Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства й офіцер Повітряних сил ЗСУ в резерві.
Ракети Дань-М були обладнані парашутами, що дозволяло використовувати їх повторно для тренувань. Тож, як пояснив Храпчинський, щоб створити бойову Дань-Т, «навчальну» конструкцію ракети росіяни допрацювали: зокрема прибрали з неї парашут та лінзу Люнеберга — пристрій, який штучно збільшує ефективну площу розсіювання повітряної цілі, перетворюючи її на радарах на велику ціль.
Більше ніж рік тому, у травні 2025-го, Сергій Бескрестнов (Флеш) вперше повідомив, що Росія спробувала атакувати Україну «реактивним БПЛА Дань-М». Тоді він так само пояснював, що Дань-М — це реактивна мішень для тренування та перевірки ППО, яку росіяни переробили на ударний БПЛА. Тоді ж Флеш зазначав, що Україна на початку війни аналогічно переробляла реактивні БпЛА Стриж.
Водночас Храпчинський назвав «дуже дивними» дані Дмитра Путяти про те, що Росія нібито може планувати випуск 10 тис. ракет Дань-Т наступного року. Фахівець нагадав, що в цих ракетах використовують двигун МД-120, яких профільний російський завод виготовляє лише кількадесят на рік. Однак, як припустив Храпчинський, РФ може замінити цей двигун іранським або китайським.
Наскільки це небезпечно для України: що кажуть аналітики
Валерій Романенко, авіаексперт та провідний науковий співробітник Державного музею авіації, об'єднує Бандеролі і ракети Дань-Т у групу так званих ерзац-крилатих ракет, тобто дешевших, простіших аналогів повноцінних крилатих ракет.
Тож їхня найбільша небезпека виходить від здатності Росії виробляти таку зброю у великій кількості через її дешевизну, пояснив Романенко в коментарі УНІАН.
«Які вимоги до подібного виду зброї? Вартість нижча, ніж у стандартної крилатої ракети, як-от Х-101 чи Калібр. Дальність — близько 500 кілометрів, не більше. У тієї ж Х-101 дальність становить 5500 кілометрів. Бойова частина — плюс-мінус 100−150 кілограмів. І половина компонентів китайські, включно з двигуном. Під це визначення підходять і Бандероль, і Дань-Т. А також остання російська розробка — ракета [С-71М] Монохром, про яку поки що мало говорять», — розповів Романенко.
Анатолій Храпчинський у коментарі РБК-Україна також озвучив думку, що ракети Дань-Т, Бандеролі є втіленням наміру Росії «створити велику кількість дешевих засобів ураження на реактивній тязі, здатних перевантажувати українську протиповітряну оборону».
Коментуючи запитання про те, чи зможе Україна протидіяти подібним ерзац-ракетам, Романенко нагадав, що українська ППО працює як комплексна система і намагатиметься збивати такі цілі, як і всі інші. А пріоритетним засобом для збиття ракет Дань-Т і їм подібних ймовірно буде авіація та дрони-перехоплювачі, здатні збивати реактивні цілі.
«Щойно засіб ураження сягає швидкості 400−500 кілометрів на годину [як ракета Дань-Т — прим. ред.], найкращим засобом боротьби проти нього стають винищувачі. Також активно мають працювати зенітні дрони», — підкреслив авіафахівець.