«Рейх тримається на понтах». Чому Польща впевнена у собі на порозі війни з РФ і для чого насправді Путіну Валдай — інтерв'ю з Цимбалюком

Зрозуміло, що туди, де перебуває так звана перша особа Росії, стягують Панцирі. Було б непогано зробити таким чином, щоб Валдай перенесли під землю. Або щоб під землю вирушила одна конкретна фігура з цього Валдаю.

Про цей форум є сенс поговорити. Певною мірою це підкуп західних експертів: їх там задобрюють, комусь, можливо, дають гроші, організовують культурну програму, наливають горілку. Гармонь, ведмеді і так далі.

Але по великому рахунку Путін повторюється уже протягом 12 років. Валдай цікавий лише тим, що коли він спілкується з Федором Лук’яновим, своїм співрозмовником на форумі, зазвичай перебуває у розслабленому стані.

Саме на Валдаї зо два роки тому він пообіцяв росіянам, що вони всі помруть, а хтось потрапить до раю. Вочевидь, Путін думає про себе як про мученика. Ну, не знаю, коли він це казав [верховний лідер Ірану Алі] Хаменеї був живий. А потім щось сталося.

— Президент США Дональд Трамп оголосив так зване енергетичне перемир’я, на яке нібито погодилися Росія та Україна. Українська сторона заявила, що жодного підписаного документа не існує. Росіяни також кажуть, що нічого не погоджували. Як бачите розвиток подій? Можливо, Путіну справді потрібне енергетичне перемир’я хоча б на найближчі три-чотири-п'ять днів, поки триватиме імітація виборів до так званої Держдуми?

— Іронізувати, мабуть, немає сенсу. Так само немає сенсу пов’язувати російський так званий виборчий процес до Держдуми з війною. Я розумію, що вони під час різних дебатів-не дебатів навалили купу нацистського сміття про те, що окрім війни нічого немає. Але у Путіна немає загрози втратити владу через вибори.

Щодо режиму припинення вогню: можливо, тому ми і не запалили нічого у ніч проти 16 вересня, можливо, певні переговори ведуться. Але у нас такий дим стояв біля американського посольства… Перемир’я з Росією завжди якісь дуже дивні.

Росіяни дійсно хочуть, щоб ми не били по їхніх НПЗ. Трамп каже, що дизель зник через усе це. У світі криза, купа проблем.

Ми цитуємо Володимира Путіна: «Навіщо нам такий світ, у якому не буде України?» Коли нам натякають, що ми десь занадто жорстко тиснемо на росіян — ми це відкидаємо.

Росіяни справді хочуть, щоб ми не завдавали ударів. Я так розумію, вони навіть цілий перелік сформулювали: НПЗ, ТЕЦ, газоперекачувальні станції, місця зберігання пального, вся газова інфраструктура, зокрема Ямальський хрест, по якому ми вже почали прицілюватися.

Але як росіяни все це бачать? З великою вірогідністю, вони скажуть: «Ми теж „так“, але якщо об'єкт інфраструктури, зокрема енергетичний, залучений до забезпечення Збройних сил, він підлягає знищенню». На заправках також може заправлятися військо. Вони це все обґрунтують.

Це ж пов’язано і з портовою інфраструктурою у тому числі. Росіянам це теж боляче. Вони кажуть, що не готові до жодного секторального перемир’я. Але сьогодні не готові, а завтра все залежатиме від того, як ми по них ударимо.

Ця історія виглядає дивно, як і сам Дональд Трамп: він оголосив, що ми домовилися, хоча ніхто ні про що не домовився. Немає чітких критеріїв дотримання режиму без ударів по енергетичних об'єктах.

Як це буде використано? Росіяни просто трохи відремонтують НПЗ, натягнуть сітки та підготуються до наступних ударів?

Нам потрібно домовлятися про повне припинення вогню хоча б по якихось історіях, а не про режим на два-три дні чи два-три тижні.

— Чергові російські заяви: якщо Польща вступить у війну, то від неї нічого не залишиться за два-три дні. Складається враження, що Росія намагається наблизитися до певного порогу критичної реакції, але не перетинати умовні червоні лінії, які сама собі намалювала. Там диверсії, там чергові шпигуни, там дрони залітають. Кому вони говорять, що від Варшави нічого не залишиться за два-три дні?

— Насамперед власному населенню. Зрозуміло, що рейх тримається на тому, що от вони такі великі, тобто вони тримаються на понтах. Звідси всі розмови про те, що Путін, Сі Цзіньпін і Трамп обов’язково мають зустрітися та поділити світ.

Якщо говорити про війну з Польщею, то це буде війна не з Польщею, а з НАТО. І хто б там що не казав, а принаймні до сьогоднішнього дня Північноатлантичний альянс ніхто не тестував.

І треба визнати, що Польща — дуже потужна держава з дуже «розкачаною» армією. Якщо хтось каже, що поляки чогось не вміють, можливо, це й так, але у них є F-35 п’ятого покоління та розвинені американські ракети класу «повітря-повітря», які пролітають до 1000 кілометрів. Ці ракети США експортують лише Польщі та Великій Британії.

Коли хтось розповідає, що не вистачає зброї чи ракет, треба уточнювати — для кого саме. Теорія і практика можуть відрізнятися, але це помічник Путіна і колишній директор ФСБ та секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявляє про два-три дні.

Два-три дні — це може бути натяк тільки на ядерну зброю. Але історія з ядерною зброєю завжди матиме продовження.

Якщо послухати росіян, то у поляків реально є обґрунтування, що у них все буде добре. Якщо можна так сказати про результати ведення бойових дій. У нас немає таких літаків та ракет, але здається всі НПЗ в європейській частині РФ ми спалили.

Звісно, тільки практика показує хто отримує поразку у разі початку ведення бойових дій.

Але наші польські друзі — я не обмовився, там багато друзів — реально відчувають себе дуже впевнено, навіть потужно, бо за останні чотири роки вклали колосальні кошти в розвиток технологій.

Вони купили не лише красиві танки в Південній Кореї, над якими у нас дехто посміюється. І, мабуть, правильно. Але у них є й тактичні ракети та південнокорейські аналоги ATACMS.

Було б цікаво, але, думаю, на рівні заяв про два-три дні все й закінчиться.

Є ще один нюанс: ФБР розслідує інформацію про те, що Росія планувала вбивства прихильників України у Європі та Європейському Союзі.

Це означає, що Росія уже веде не гібридну війну. Яка ж це гібридна війна, якщо у результаті є реальні трупи? Це не гібридна війна, це справжня війна.

— Зараз очікують фінального голосування у Конгресі США за законопроєкт Грема-Блюменталя. Потім він має потрапити на підпис Трампу. Йдеться про так звані пекельні санкції проти тих, хто купує російську нафту. Чи вірите, що Трамп запровадить їх? Чи він показуватиме цей закон Путіну й казатиме: «Дружи зі мною, бо інакше буде боляче»?

— Якби американці хотіли запровадити санкції, вони б уже давно це зробили.

На мою думку, у США зараз немає для цього достатнього ресурсу та можливостей. Багато нафтопродуктів із Росії уже заблоковані й не проходять через Чорне море. Через Перську затоку також нічого не йде.

Цей закон передбачає санкції проти покупців російської нафти — Китаю, Ірану та Індії. Останні кроки американського президента показують, що на Штати сильно і не зважають уже у таких ключових питаннях.

Якби вони хотіли, то запровадили б санкції раніше. Я розумію, що саме американці відібрали багато ринків унаслідок усіх цих війн. Але до цього закону не варто ставитися як до чогось, що кардинально змінить розклад.

Нам потрібні передусім ракети, а не санкції. Точніше, навіть не санкції, а розмови про санкції. Уже півтора року вони переливають із пустого в порожнє. Закон лише передбачає, що президент отримає можливість запроваджувати санкції та тарифи.

Але коли Дональду Трампу дуже хочеться, він і так це робить. Тому я не бачу тут чогось, що кардинально змінить ситуацію.

— Щодо так званих виборів у Росії та на окупованих територіях України. Є повідомлення, що шахтарі на окупованій частині Донбасу збираються ледь не страйкувати. Далі — щодо явки. Є повідомлення, що росіяни порахували все довоєнне населення окупованих територій Запорізької та Херсонської областей. 50−70% людей звідти виїхали, але росіяни все одно запишуть усіх — живих, померлих і навіть ненароджених — тими, хто проголосував за Единую Россию чи інших клоунів. Чого очікуєте, що може змінитися після цього псевдоголосування?

— Історія страйків шахтарів закінчилася разом з окупацією. Грюкати касками можна було лише у незалежній Україні. Ну, і ще розповідати, що всіх змушують говорити не російською мовою і від цього аж у когось з’являється чи то клімакс, чи то кіста. А, здається шахтарів це не стосується.

Якщо хтось на окупованих територіях буде бастувати чи проводити іншу активність — їх перестріляють або посадять у кращому випадку на пляшку. Такі російські реалії.

Щодо того, що вони собі намалюють. Та вони можуть намалювати все, що завгодно. На окупованих територіях місцеве населення не має права голосу.

Тому я не розглядаю ці так звані вибори як фактор, від якого можна чогось очікувати.

Хіба що цікаво подивитися, хто з «хороших русских» агітуватиме приходити на вибори на окупованих територіях і голосувати за всіх, крім Единой России. Але всі, хто там допущений до виборів, закликають до нашого знищення.

А у контексті подій на землі все просто: там, де український прапор, там український порядок. Там, де російський, — російська смерть. Крапка.