«Загроза не зникає після звільнення». Нардеп запропонував надавати держохорону членам Ставки та РНБО навіть після війни

Картка документа на сайті Ради датована 2 вересня.

Ініціатором законопроєкту став секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, нардеп Роман Костенко.

«Безпека посадовців, які ухвалювали ключові рішення під час війни, безпосередньо впливає на стійкість держави», — пояснив він у коментарі Українській правді.

«Неважливо, чи обіймає людина посаду зараз або вже звільнилася. Всі, хто ухвалював рішення, які сприяли знищенню ворога, перебувають під прицілом російських спецслужб. І держава має подбати про їхню безпеку. Загроза не зникає наступного дня після звільнення з посади або завершення війни», — заявив Костенко.

Він назвав «очевидною прогалиною» чинного законодавства те, що головнокомандувач ЗСУ, начальник Генштабу, очільники СБУ і розвідок не були включені до переліку осіб, які підлягають державній охороні.

Треба привести законодавство, яке формувалося ще без урахування загроз повномасштабної війни, у відповідність до безпекових реалій, наголосив Роман Костенко.

За його словами, комітет Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки має розглянути законопроєкт найближчим часом.

Ініційований Костенком документ пропонує встановити довічну державну охорону президенту часів війни та членам його сім'ї після припинення президентських повноважень. Це не стосується випадків, коли главу держави усунули з посади шляхом імпічменту.

Також законопроєкт передбачає, що члени Ставки та РНБО після припинення повноважень забезпечуватимуться держохороною на території України впродовж 10 років. Положення не поширюватиметься на посадовців, яких суд позбавив волі за кримінальне правопорушення.

Членам сімей пропонують гарантувати безпеку протягом строку повноважень цих посадовців та один рік після припинення. В разі насильницької смерті представника Ставки/РНБО — упродовж періоду дії воєнного стану і 5 років після його припинення або скасування.

В разі схвалення законопроєкту Радою на державну охорону строком на 10 років зможуть претендувати вже звільнені представники Ставки та РНБО, якщо виконували відповідні повноваження під час воєнного стану.

Документ передбачає збільшення чисельності Управління державної охорони — з 2993 до 5500 співробітників.

31 серпня, на тлі постійних повітряних тривог у Києві, в Верховній Раді повідомили, що працюють над забезпеченням безперебійної роботи парламенту. Як уточнив спікер Руслан Стефанчук, депутати матимуть 10 хвилин на спуск в укриття.

Для проведення голосувань під час повітряних тривог у Раді облаштували додаткову залу в укритті.