За родом діяльності я читаю російські сайти. Не політичні, не соціальні — розважальні. Це найкращий зріз для розуміння соціуму. Картинки, баянчики, відосики, тьолочки, жарти-примовки — ось це все.
І там зараз просто вал повідомлень про переїзд до Білорусі.
Продав квартиру у Пскові, купив у Вітебську, відстань всього 300 км, а різниця колосальна. І інтернет є. Це для них найголовніше.
Ніхто не зробив більше для того, щоб росіяни почали цікавитися політикою, ніж Роскомнадзор.
Розповіді тих, хто вже переїхав, запити як переїхати, захоплені відгуки неофітів — як тут усе дешево, чистенько і людей мало. Мінськ — слов’янський Дубай. І гарбузовий лате є.
Як тут усе дешево, чистенько і людей мало
Страна Лимония — страна без забот. Ведет подземный ход, найди попробуй сам.
Ну, звісно, все це з імперським снобізмом, поводяться не як у гостях, а як у себе вдома, поблажливіше, але, тим не менш, тренд очевидний — росіяни, які відкрили для себе війну і закрили інтернет, ломанулися по безпеку і свободу до — та-дам! — Лукашенка.
Карл.
І так вони прям радісні, задоволені, так їм усе добре, і ютубчик працює.
І я ось дивлюся на цих нових антивоєнних релокантів, і думаю: яким же треба бути закінченим дебілоїдом, щоб якщо вже й наважитися втекти з оркостану, то втекти в Білоруську СРСР. Ніякої Білорусі більше немає, це зрозуміло вже. Але вони щиро впевнені, що це окрема країна зі своєю незалежною політикою.
І ось вони цілком серйозно думають, що в Мінську вони реально пересидять аншлюс, війну, репресії, терор, кгбшне беззаконня, дронові атаки — і потім, трохи пізніше, загальну мобілізацію, штурм Сувалок, похід на Литву, ядерні навчання, підготовку до війни та готовність до удару у відповідь.
Зараз я вам покажу чотири напрямки, звідки готувався напад.
Тобто, Путін накачує Білорусь зараз на вступ у війну на повну, заяви Лукашенка, навчання, мілітаризація, удари в Україну і в Балтику, новий плацдарм і новий театр воєнних дій — і ці ідіоти побігли туди від VPN.
Коли не цікавився політикою до такої міри, що, коли зацікавився, — тікав від війни ще ближче до війни. З тилу — на самий кордон.
Просто обожнюю спостерігати за життям комах. Безмозкі форми життя — мій улюблений розділ біології. Природа прекрасна і дивовижна. Давайте поспостерігаємо за ними.
Удачі вам, релоканти! В обидві склянки гарбузового лате.
У межах проєкту Журналістика без посередників
Текст публікується з дозволу автора