Кохання назавжди? Що варто обговорити на початку стосунків

розсудливою і реалістичною, а також дуже люблячою.

В американській та інших західних культурах нам постійно повторюють, що романтичне кохання безумовне — щойно ми виберемо партнера та обручимося з ним, наше кохання триватиме незважаючи ні на що. Ми очікуємо, що кохання допомагатиме нам долати життєві труднощі та згладжуватиме наші особисті недоліки.

На жаль, це уявлення рідко проходить перевірку спільним життям. Навіть такі радісні й бажані зміни, як народження дітей, переїзд у пошуках нових можливостей або особистісне зростання, можуть створювати напругу в стосунках. Віра в безумовне романтичне кохання може бути одним із проявів ширшої психологічної тенденції: нашого відчуття, що нам з якоїсь причини не загрожує те, що трапляється з іншими.

Уявна невразливість

Якби ми попросили пари просто перед весіллям оцінити ймовірність того, що вони розлучаться, всі, найімовірніше, відповіли б, що вона дуже низька. Можливо, нульова. Ніхто не одружується з думкою про розлучення, проте близько 40% перших шлюбів і більше половини других шлюбів закінчуються саме так. Чому ж ми вважаємо, що нас це не торкнеться?

Не можна розраховувати на те, що одного лише кохання буде достатньо, щоб пережити важкі часи

Уявна невразливість — це термін, який психологи використовують для опису нашої схильності припускати, що якась дія, пов’язана з ризиками, з меншою ймовірністю обернеться для нас тими негативними наслідками, з якими мають справу інші. Раніше ми вважали, що уявна невразливість найсильніше відчувається в підлітковому віці, і що саме цим пояснюються деякі ризиковані рішення, які приймають підлітки. Однак більш сучасні дослідження показують, що молоді дорослі ще більше, ніж підлітки, впевнені в тому, що в їхньому випадку все обійдеться. Можливо, уявна невразливість — це просто частина людської природи.

Хоча спочатку уявну невразливість вивчали в контексті ставлення до свого здоров’я, вона може допомогти пояснити і те, чому пари недооцінюють ризики для їхніх союзів. Ось три причини, з яких усвідомлення нехай навіть крихітної ймовірності того, що ви можете розлучитися (або розлучитися), може допомогти зберегти міцні стосунки.

1. Крах ілюзій може виявитися фатальним

У 1980-х роках рівень розлучень стрімко зростав, і вчені, які займаються вивченням стосунків, щосили намагалися з’ясувати, що пророкує щасливі, стабільні стосунки, а що — їхній розрив. У межах одного зі знакових досліджень психолог Тед Г’юстон понад десять років спостерігав за молодятами, щоб зрозуміти, які сильні та слабкі сторони були в їхньої пари ще на етапі побачень, якими були їхні очікування від шлюбу і як склалися стосунки після весілля. Найнадійнішим провісником розлучення виявився крах ілюзій. Люди, у яких були невиправдано високі очікування, швидко здавалися. Віра в те, що партнер має кохати вас беззастережно, може бути одним із таких нереалістичних очікувань.

2. Труднощі неминучі

Подружжю точно доведеться мати справу з труднощами. Люди втрачають роботу, переживають викидні, заводять романи на стороні та доглядають за літніми батьками. Не можна розраховувати на те, що одного лише кохання буде достатньо, щоб пережити всі важкі часи. Парам необхідне вміння спілкуватися, досвід спільного розв’язання проблем і відпрацьовані способи прояву підтримки один одному. У непрості періоди, можливо, доведеться щодня приймати рішення, чи залишатися разом. В одних випадках кохання дійсно може допомогти все подолати, але в інших головну роль відіграє відданість.

3. Стосунки потрібно підтримувати

Дослідники, які вивчають розлучення, стверджують, що більшість шлюбів закінчуються не бурхливими сварками. Вони тихо розпадаються, коли подружжя віддаляється одне від одного і перестає робити свій внесок у підтримання стосунків. Це може здатися парадоксальним, але один зі способів зберегти міцні стосунки — визнати, що без турботливої уваги та зусиль їм не вижити. Я не хочу сказати, що стосунки потрібно сприймати крізь призму страху й побоювань, — лише пропоную поглянути на них реалістично.

Підтримувати стосунки можна по-різному, але найефективнішими є регулярні буденні прояви близькості та доброти. Менш відомий підхід — пом’якшення загроз для стосунків. Наприклад, хоча є вагомі причини визнати, що існує ймовірність розставання, вкрай важливо не погрожувати розривом для того, щоб привернути увагу партнера в розпал конфлікту. Це руйнує те відчуття безпеки та надійності, яке нам необхідне, щоб зберігати щасливу відданість своїм партнерам.

Головний висновок

Визнання того факту, що романтична любов умовна, не робить її слабшою. Воно робить її більш усвідомленою, обачнішою та стійкішою.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Тайлер Джеймісон. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут