З прочитаного останнім часом. П’ять книжок, які мені сподобалися

Грона гніву розповідає про внутрішню міграцію в США під час Великої депресії. Про те, як родину Тома Джоуда, як і інших фермерів Оклахоми, виганяють з їхніх будинків і земель. І всі вони змушені вирушати на пошуки кращого життя до Каліфорнії, яка уявлялася їм ледь не райським місцем. Але виявилося, що там роботи для них немає, а місцева поліція й жителі налаштовані вороже.

Книжка складається з великих розділів про історію родини Джоудів, що перемежовуються невеликими розділами, які описують глобальні події у світі. Таким чином роман об'єднує мікро й макросвіти.

Попри те, що це книжка 1939 року, гадаю, її варто читати й нині. Бо історія про вимушене переселення та міграцію буде актуальною ще довгий час.

2. Кіт (Le Chat), Жорж Сіменон

Кіт — не характерний твір для Жоржа Сіменона, автора серії детективів про комісара Жуля Мегре. Роман 1967 року розповідає про складну сімейну катастрофу літньої пари, життя якої скисає настільки, що вони перестають розмовляти одне з одним. І щоб допекти благовірному, дружина отруює його улюбленого кота, а чоловік убиває її папугу.

Сіменон майстерно описує психологічні моменти, це досить цікаве й глибоке чтиво. До того ж цікаво почитати, якою була тогочасна буржуазія.

3. Смерть у кредит (Mort à crédit), Луї-Фердінан Селін (переклад Романа Осадчука)

Книжка, яку я вперше прочитав торік. Для мене це непритаманно, тому що Луї-Фердинанд Селін — один із моїх улюблених письменників, але я досі відкладав прочитання цього роману. А тепер це одна з моїх найулюбленіших книжок у всій п’ятірці.

Я не поспішав читати Смерть у кредит, бо для цього роману потрібно багато часу, уваги та сил. А ще мати невразливе травлення. Бо книжка дуже натуралістична. Навряд чи після прочитання 50 сторінок роману вдасться піти й спокійно заснути. Та й 50 сторінок подолати за раз важкувато.

Це неймовірна книжка, в якій Селін описує свою молодість, що припала на першу половину XX століття і на час Першої світової війни. Таким чином стає зрозуміло, звідки в нього з’явився такий песимізм і ненависть до людства. Ба більше, під час читання в мене було відчуття, що це і є людство. Фактично Селін описує самісіньке дно й реальний стан людства свого часу, в якому сконцентрувалася максимальна кількість зла, жахливих історичних подій, убивств тощо.

Як і решта книжок Селіна, роман актуальний і допомагає зрозуміти нинішні події. Адже зараз фактично триває боротьба між XXI і XX століттями. Багато хто живе у XXI столітті, а дехто продовжує жити в тому лайні початку XX століття, яке описує Селін.

Крім того, він, як свого часу Франсуа Рабле, встановлює нові форми мови, але в абсолютно матеріалістичному й песимістичному розумінні. Селін створює нову мову, що допомагає показати те, що відбувається, адже до нього в літературі не було прикладів опису жахіть, які охопили людство.

4. Щоденник агресії, Андрій Курков

Андрій Курков — український письменник, який більше за інших відомий за кордоном і який робить усе для того, щоб світ знав і розумів, що відбувалося й відбувається нині в Україні. Це величезна щоденна робота. Книжки Куркова видаються в багатьох світових видавництвах, а його авторські колонки публікують авторитетні західні ЗМІ.

Це важливо, тому що жителям інших країн складно зрозуміти, що саме відбувається в Україні. Російська пропаганда настільки агресивна й хитра, що вводить іноземців в оману, а читати потрібно перевірені джерела.

Тому я раджу Щоденник агресії Куркова, який розповідає про повномасштабне російське вторгнення в Україну з перших днів. Автор володіє величезною кількістю інформації, яка багатьом допоможе зрозуміти, що відбувається, і не піддаватися брехливій російській пропаганді.

Це не політична агітка чи поверхнева журналістика, а щоденник письменника, який усім цим жив. Тому замість того, щоб комусь годинами щось пояснювати й доводити, я кажу: «Почитай Щоденник агресії Куркова, а потім поговоримо».

5. Чжуан-цзи (莊子), Чжуан-цзи (переклад Світлани Іванчук)

Книжка давньокитайського філософа Чжуан-цзи, одного з основоположників даосизму, написана 24 століття тому. У китайській культурі його згадують і шанують так само, як Ісуса Христа в християнстві.

Чжуан-цзи я прочитав, напевно, разів з десять, а нещодавно перечитав ще раз. Річ у тім, що я китаєзнавець, а тому знайомий із цим твором досить давно. У мене навіть була можливість більшу частину прочитати давньокитайською мовою і частково перекладати його. Зазначу, що читати давньокитайською досить складно. На прочитання одного невеликого розділу може піти місяців зо три.

Книжка Чжуан-цзи — це збірка коротких історій-притч, що описують якусь подію чи ідею, певний спосіб життя, тогочасне розуміння світу й космосу тощо. У ній сконцентрована неймовірна кількість знань і мудрості, які бодай колись були в історії людства.

І попри те, що твір написано майже 2,5 тис. років тому в Китаї, ці знання є доволі актуальними, корисними й зрозумілими для читачів у Європі ХХІ століття. А вислів Чжуан-цзи «максимальний результат з мінімальними зусиллями» широко відомий у Західному світі.

Усі Блоги NV