Фактчекінг маніпуляцій політиків. Чи справді Україною управляють ззовні, Дія — небезпечна, а Зеленського підтримує 73% українців

Публікуємо скорочену і відредаговану версію розмови, повне інтерв'ю можна почути на платформі НВ Подкасти і офіційному YouTube-каналі радіостанції.

Маніпулятивні тези про «зовнішнє управління Україною»

Візит до України голови Пентагону Лойда Остіна спричинив неабиякий ажіотаж серед усього українського політикуму, але особливо — у партії ОПЗЖ. Депутати цієї партії вчергове заговорили про зовнішнє управління.

«Приїзд голови Пентагона в Україну я розцінюю так, що Україна продовжує перебувати під повним контролем, впливом Сполучених Штатів Америки, тому що ця людина може обговорювати тільки питання національної безпеки», — заявив член політради ОПЗЖ Ростислав Дубовий.

Керівник партії Наші Євгеній Мураєв натомість вважає, що буцімто після скандалу з Pandora Papers зі Сполучених Штатів Америки зателефонували президенту України Володимиру Зеленському і пригрозили не красти:

«Йому можуть дати змогу добути президентом нашої країни і потім, можливо, уникнути покарання, якщо він буде слухняним. Але ми повинні розуміти, що Україна тоді стає буквально ручним інструментом».

Інший представник ОПЗЖ Володимир Кацман теж заявив, що необхідно позбутися зовнішнього впливу:

«Америка найбільше зараз боїться співпраці Росії та Китаю. Нам би скористатися цією ситуацією, побачити, що змінюється геополітичний процес і трішки скинути з себе ось цей зовнішній вплив, послабити ці, так би мовити, кліщі, якими нас тримають».

Такі заяви політиків — маніпулятивні, переконаний політолог. Антонюк додав, що ознаки зовнішнього управління Україною були присутні за часів Партії регіонів, а зараз країна обирає свій шлях самостійно.

«У чому маніпуляція: Україна входить у глобальний світ і так чи інакше є спілкування, обмін думками, обмін позиціями, обмін інтересами в кінцевому результаті. Це аж ніяк не зовнішнє управління, тому що усе відбувається згідно національного законодавства і президента, Верховну Раду ми обираємо самі. А депутатів обирали в округах американці, англійці, німці чи все ж таки українці? Те ж саме стосується органів місцевого самоврядування. ...> Якщо ми говоримо зовнішнє управління інформаційними кампаніями, особливо — Російської Федерації, то можемо зазначити, що є зовнішнє управління конкретної політичної сили», — зазначив Антонюк.

Як приклад сучасного варіанту зовнішнього управління політолог назвав Білорусь, яка після виборів у 2020 році почала втрачати суб'єктність.

«Є квазіпрезидент [Олександр Лукашенко], якого не визнав світ, і присутність військ Російської Федерації, які вже повністю контролюють територію держави. Все решта виглядає як бутафорія — бутафорні депутати, бутафорна демократія, бутафорний уряд. Якщо [президент РФ] Володимир Путін захоче його прибрати — це виключно технічне питання. Держава не може самостійно розвивати свої стосунки, [обирати] свій вектор. Тут ми можемо говорити про зовнішнє управління», — додав Антонюк.

Політолог продовжив, що недоцільно порівнювати і Україну та Афганістан, як це часто роблять російські пропагандисти, адже в жодному з цих випадків допомога США не була зовнішнім управлінням країною.

«[В Афганістані] була спроба збудувати за лекалами демократії іншу країну. Це не є управлінням у прямому розумінні. ...> [Уряд Афганістану] впав не демократичним шляхом, а тільки тому, що звідти вивели [американські] війська. ...> Для початку [США] треба ще завести свої війська. ...> Україна стає суб'єктною країною, яка вже може дати по зубах. Звісно, для росіян це неприпустимо, що країна з пострадянського середовища може так розвиватися», — вважає політолог.

Зовнішнє управління, наголошує політолог, не варто плутати з лобізмом {Примітка: Лобізм — цілеспрямований легальний або нелегальний вплив на органи державної влади та місцевого самоврядування, а також на їх посадових осіб, спрямований на них від імені іншої особи, організації або групи з метою закріплення власних інтересів чи інтересів третіх осіб в управлінських рішеннях, що ухвалюються}, який в Україні не легалізований, але цією практикою користуються у світі.

Савченко проти безпечної Дії

Депутатка VIII скликання Надія Савченко, виправдовуючись за інцидент із фальшивим COVID-сертифікатом, заявила, що програма Дія незаконно збирає дані українців:

«Це абсолютно незаконно. Дія, країна в смартфоні - це забаганки Офісу президента, піар-технології, якими вони вирішили збирати незаконно інформацію про громадян України».

Дія не збирає інформацію. Програма підвантажує інформацію із державних реєстрів, яку українці надали раніше — під час оформлення внутрішнього ID-паспорту, міжнародного, ідентифікаційного коду та під час оформлення рахунку у банку. Програма надає миттєвий доступ до інформації, яка вже зібрана державою. Водночас Савченко закидає владі злив даних українців іноземцям:

«Ви чули, як прикордонник відповів мені, що у них є ця спільна база із західними партнерами — з Євросоюзом. Чому взагалі інформація про громадян України, яка захищена законом України, і повинна захищатися державою, потрапила до рук іноземців, неважливо якої країни».

Ту ж інформацію громадяни України самі надають іноземним країнам, передаючи прикордоннику міжнародний паспорт, в якому є серія, номер, дата народження, громадянство, стать, ідентифікаційний код і біометричні дані.

«З позиції Надії Савченко треба користуватися телефоном ще тим, що на дисках, навіть не кнопках, якщо взагалі телефоном варто користуватися. Дійсно людина їздить за кордон з біометричним документом. У ньому багато інформації. [Відповідно, людина] сама передає інформацію. Другий момент: її розрахунок на інфантильну частину суспільства, з відсутнім критичним [мисленням], яка дійсно має всього боятися. ...> Є цілий рух, ідеологія — виступати проти всього, що є прогресивним. Як бачимо, є категорія людей, яка знаходить відгук. Так комфортно», — пояснив політолог.

Антонюк також додав, що обмін даними між країнами відбувається давно, зокрема і в Європейському Союзі.

«Не йдеться про захист персональних даних таких, як лікарська чи інші таємниціа, а лиш про те, що стосується загальноприйнятих правил. Ми обрали шлях до Європейського Союзу, відповідно, адаптуємо законодавство під таке, яке є в розвинених країнах світу. ...> Якщо шукає Інтерпол чи ще хтось, обмін інформацією відбувається миттєво», — пояснив Антонюк.

Зеленського ніколи не підтримували 73% українців

Зеленський часто нагадує, що на виборах його підтримали 73% населення. Востаннє президент аргументував цим відставку спікера парламенту Дмитра Разумкова:

«У цих людей інші політичні погляди і це нормально. Ми живемо у демократичній державі. Якщо вони інші, ніж у понад 200 людей, і інші, ніж у 73%, які віддали голоси саме за [передвиборчу] програму, то це нормально. Значить, ти живеш своїм особистим життям».

Утім, 73% — це голоси українців лише у другому турі президентських виборів. У першому за Зеленського проголосувало 30% серед тих, хто прийшов на дільниці. Але апелюють до підтримки 73% виборців і у партії Слуга народу. Наприклад, депутатка Ірина Верещук:

«Народ нам сказав: «дивіться, 73% за вас проголосували. Ми не хочемо коаліціад, ми не хочемо спікіріад. Ми не хочемо взагалі нічого чути. Ми вас вибрали і навіть безпрецедентно вибрали. Монобільшість».

За партію Слуга народу на парламентських виборах проголосували 43% виборців при явці трохи менше, ніж 50%. Сама ж Верещук при цьому продовжує називати цифру у 73% - результат, який президент отримав у другому турі виборів, а не підтримку партії.

«73% виборців у другому турі — це виборці, які голосували в свій час за Батьківщину, Радикальну партію, Народний фронт. Ми не можемо зараз виокремити, але розуміємо, що це люди, які не хотіли підтримувати [під час президентських виборів iншого кандидата] Петра Порошенка. Це було певне протестне голосування. Далі пішла хвиля: якщо б не Зеленський, то Слуги народу як проект не склався б. Тобто вони виїхали на тій хвилі 73%, але взявши 43%. ...> Верещук зараз навіть не те, що маніпулює, а [використовує] підміну понять. Тому що, народ України не говорив їй, що набридла коаліціада, спікіріада — це внутрішній процес в парламенті. Людей дійсно цікавлять зміни, виконання виборчих програм. ...> Це [допомагає] хіба що закрити рота своїм опонентам. Але на чергових виборах, я думаю, що Слуга народу [навряд чи] подолає і п’ятивідсотковий бар'єр», — припускає Антонюк.

Саме завдяки цифрам, на думку політолога, і провладні, і опозиційні політики маніпулюють виборцями. Тож інформацію у їхніх заявах завжди варто уточнювати.

«Це фактчекінг. Це викриває політика в його чесності або нечесності. Маніпулювання — це інструмент, який дозволяє підсилювати емоційну складову і виключати по максимуму раціо. На цьому і грають політики. Але для того, щоб у нас був свідомий виборець, щоб ми розвивали прогресивне суспільство, а не інфантильне, то [політиків] треба підловлювати і заганяти в кут. Таким чином робити їх послідовними і, головне, відповідальними», — вважає Антонюк.