Кінська чи коняча: який прикметник краще використовувати для позначення великої кількості

За визначенням Великого тлумачного словника української мови кінський — це прикметник до кінь:

1. Властивий коню, коням (Такий, як у коня).

2. Призначений, для коней. Кінська збруя (упряж). Кінський двір — приміщення для коней; стайня, кінська сила — одиниця потужності, що дорівнює 0,736 кіловат. Кінський завод — спеціальне господарство для розведення породистих, племінних коней.

3. Те саме, що кінний: кінська тяга.

4. Пов’язаний із їздою на конях.

5. Вживається як складова частина деяких ботанічних назв. Кінський зуб. Кінський каштан.

Існує прикметник конячий — такий, як у коня. Коняча доза — дуже велика доза.

Отже, в українській мові для позначення дуже великої дози чогось використовують обидва варіанти: коняча доза і кінська доза.

Обидва прикметники — конячий і кінський — є правильними і походять від іменника кінь.

Кінський — частіше використовується в літературній мові та є більш загальним.

Конячий — також вживається, особливо в розмовній мові, і є прямим прикметником до слова кінь.

Приклади з літератури:

• Люко Дашвар, «Молоко з кров’ю»: Він влив собі в горло, здається, кінську дозу віскі, закашлявся, але полегшення не відчув.

• Ірен Роздобудько, «Ґудзик»: Але вона вже встигла прийняти якусь кінську дозу снодійного, і її повіки важчали з кожною секундою.

• Сергій Жадан, «Депеш Мод»: Він ковтнув якусь кінську дозу кави, закурив одразу дві цигарки і почав нервово ходити по кімнаті.

• Володимир Лис, «Століття Якова»: Баба Марія, недовго думаючи, влила йому мало не кінську дозу самогону з медом, і Яків нарешті заснув.

Також можна використати слово конячий у таких контекстах:

• після вдалого виступу на змаганнях тренер винагородив свого улюбленця конячими ласощами;
• симптоми конячого рецидивуючого увеїту вказані на форумах та в онлайн-спільнотах власників коней.