12 червня. Київ. Столиця України. Яка Європа. Ряд агресивних громадян не приховують, що готові бити інших громадян, тому що їм не подобається життєвий вибір цих громадян. Їх сексуальна орієнтація. Скрепи, скрепи.
Практично один в один нагадує поведінку Росії, яка не в силах змінити щось у світі навколо себе звертається до грубої сили, щоб змусити інші країни жити так, як вона, Росія, хоче. Один в один.
Це поведінка - ознака слабкості. Насильство – останній засіб, коли ти програв, і у тебе немає більше аргументів, немає більше можливості переконати. І ти починаєш застосовувати насильство. Люди, які мають намір напасти на мирний захід людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, також програють. Вони програють свій бій з історією. Вони програють майбутньому, застрягши в минулому. Вони б з такою ж радістю не тільки вирішували, кому з ким спати, але і відправили б жінок на кухню. А потім ще й одягли б в паранджу, заборонивши працювати і виходити з дому. Ці люди з минулого, які заважають розвитку держави. Розвитку суспільства. Прагнуть його зупинити і зробити всіх такими ж невдахами, як вони.
Якщо Україна хоче бути багатою державою, у нас узаконять одностатеві шлюби. З часом
Подивіться на статистику. За дивним збігом обставин, чим вільніше суспільство, тим воно краще живе. Це аксіома в сучасному світі. Винятком може бути тільки якщо вас мало, і Аллах посадив вашу маленьку країну на велику дірку з нафтою і газом. Біда тільки в тому, що і ці винятки – тимчасові.
І тому свобода свята. Тому що вона дозволяє зробити світ краще, багатше, надійніше, на відміну від криків популістів всіх мастей і таких же радикалів. Максимально розкриваючи творчий потенціал людини, який стає нині основним драйвером розвитку економіки. Якщо ви хочете безпечні вулиці, хорошу медицину, високу зарплату - тоді ви за свободу, повагу, толерантність. Якщо ви проти - не нарікайте потім на зростання тарифів або той факт, що немає ліків у лікарні. Це вибір. Вибір суспільства. Вибір між повагою і варварством.
Якщо суспільство хоче бути багатим, воно росте і розвивається. Точно так само, як і людина. Вона може не працювати і жити під мостом, не бажаючи розвиватися, але тоді не повинно виникати питань, чому вона помирає в 30 років і живе не дуже добре.
Якщо Україна хоче бути багатою державою, у нас узаконять одностатеві шлюби. З часом. На певному етапі розвитку економіки. Тому що гей-шлюби - це не про відносини між людьми. Це про економіку. У сильних економіках є два правила, дві святині: верховенство права і святість приватної власності. Саме у зв'язку з тим, що необхідно врегулювати ці питання у взаєминах між людьми однієї статі, які живуть один з одним, і вводять інститути гей-шлюбів. Нічого особистого, тільки бізнес.
І у суспільства на певному етапі завжди буде вибір. Або воно рухається вперед, зберігаючи заставу своєї успішності (верховенство права, святість приватної власності) і дозволяє гей-шлюби, або йде проти основних постулатів успішної економіки. І тоді скрепи. У Придністров'ї, Абхазії чи ДНР теж живуть люди і не вмирають від голоду. Питання в тому, чи хочете ви жити як в Лугандонії або ж як у Швеції. І ваша відповідь має визначати, чи підтримуєте ви толерантність, чи готові боротися за права тих, чиї погляди на вибір сексуального партнера відрізняються від ваших, чи ні. Все інше - це лицемірство. Не можна жити як в Швеції і поводитись як в Придністров'ї. Так не працює.
У тексті представлено думку автора, яке може відрізнятися від офіційної позиції компанії. Відповідно, подана інформація не може трактуватися одержувачами розсилки і представниками ЗМІ як публічна і офіційна.
Текст публікується з дозволу автора.