Одним з найважливіших маркерів псевдонауки і просто поганої науки є нав’язливе бажання доносити результати досліджень не через наукові рецензовані журнали, а через ЗМІ.
Це навіть отримало зневажливу назву «наука через прес-конференції» (science by press conference, science by press release).
Зазвичай, це робиться для того, щоб приховати фальсифікацію даних, недостатню обґрунтованість висновків або надто сміливі інтерпретації, які не підтримуються ніким з колег. При цьому забезпечено максимальний хайп, увагу ЗМІ (зокрема числі жовтих) і гарантовано винесення результатів з чисто наукової площини в суспільно-політичну.
За минулий пандемічний рік ця ганебна і шкідлива практика досягла небачених масштабів. Тепер практично будь-який сирий проміжний результат, що стосується лікування COVID-19 або вакцинації від нього, відразу ж вивалюється на всезагальний огляд і стає аргументом у прийнятті важливих політичних рішень.
З найбільш кричущих прикладів можна згадати:
— Історію з гідроксихлорохіном, коли половина планети кілька місяців намагалася лікувати COVID-19 свідомо непрацюючим препаратом на підставі відверто халтурних робіт, опублікованих з грубими порушеннями наукової етики.
— Історію з цинком і вітаміном Д, коли практично вся планета місяцями пила кінські дози цих вітамінок на підставі неперевірених домислів і анекдотичних клінічних спостережень. Вітаміни зрештою виявилися практично марними.
— Вітчизняний цирк з кіньми та препаратом «біовен», який за вуха протягнули в протокол лікування на підставі чисто рекламної імітації клінічного дослідження, яка не витримує жодної критики.
Всі ці приклади — це дуже погана наука. Поспішна халтура, фальсифікації та натягування сови на глобус, які були вкинуті в ЗМІ та суспільно-політичний дискурс. Результат — мільярди бездарно витрачених доларів і тисячі життів, загублених неправильною терапією.
І ось зараз ми спостерігаємо чергову серію цього цирку у вигляді «тромбозної істерії».
Через що кіпіш?
У Європі дійсно зареєстровані поодинокі випадки дивних і нетипових тромбозів твердої оболонки мозку, «асоційованих» з вакциною від AstraZeneca. Це дуже дивна річ, причини та фактори ризику якої поки незрозумілі. Зустрічається вона, начебто, частіше у жінок репродуктивного віку (20−55 років), але статистика досі дуже ненадійна, а вибірка сильно перекошена нерівномірними темпами вакцинації за віковими та професійними групами. Як фактори ризику підозрюють генетику, оральні контрацептиви й куріння, але все це поки на рівні здогадок.
При несвоєчасному виявленні ці нетипові тромбози смертельні — від них в Європі померло кілька людей (у Німеччині — 9). Загальна кількість зареєстрованих випадків поки не перевищує сотню (у Німеччині — 31), але не всі вони закінчуються погано, більшість хворих рятують — вже відомо, як їх лікувати.
Відразу треба зауважити, що не всі ці випадки можуть бути викликані вакциною — чіткого причинно-наслідкового зв’язку досі не встановлено. Деякі з них можуть бути «фоновими», просто трапляються в популяції з якоюсь невеликою частотою.
Чому це — погана наука?
На сьогодні просто-напросто немає достатніх даних, щоб однозначно стверджувати, що вакцинація є безпосередньою причиною спостережуваного збільшення числа таких нетипових аутоімунних тромбозів. Тромбози є, вакцинація є, кореляція між ними, мабуть, теж є, але чи є причинно-наслідковий зв’язок — поки незрозуміло.
Якщо читати саме наукові роботи, а не ЗМІ або сенсаційні пресухи чиновників і політиків, то ніхто з учених не береться однозначно стверджувати, що причинно-наслідковий зв’язок доведений.
По суті, нам зараз намагаються «Продати» абсолютно новий ефект, що ніколи раніше не спостерігався, який призводить до зростання ризику вкрай небезпечних нетипових тромбозів у десятки тисяч разів після вакцинації строго визначеною векторною вакциною, в порівнянні з їх фоновим рівнем у популяції.
Інцидентність раніше невідомого смертельно небезпечного ускладнення 1/100к — це настільки серйозно, що починає працювати принцип «екстраординарне твердження вимагає екстраординарних доказів», але, як з’ясовується, таких доказів немає.
Нестача інформації щодо пацієнтів
Треба надати вичерпні дані щодо всіх зареєстрованих випадків з повним анамнезом пацієнтів, включаючи не лише стать і вік, а й супутні патології, перенесений COVID-19 (зокрема легкий або безсимптомний), історію прийому медикаментів, оральних контрацептивів, куріння, вживання наркотиків і алкоголю.
Ну знаєте, просто щоб чисто випадково не виявилося, що всі жертви напередодні гарненько вмазалися кокаїном або, наприклад, неправильно прийняли протизаплідні таблетки. Нічого цього немає, повідомляються лише уривчасті відомості.
Ненадійність популяційної статистики
Треба довести, що загальноприйнята фонова частота таких тромбозів у популяції порахована вірно. Ефект гіпердіагностики настільки часто вилазить боком, що його треба викорінювати в зародку.
Зараз параноїдальний пошук ускладнень від вакцинації призводить до того, що аналізуються всі рідкісні й нетипові випадки, які в спокійний час списали б на «щось незрозуміле, ліньки розбиратися».
Рідкісні й нетипові стани та захворювання дуже часто реєструються неправильно і не потрапляють в статистику саме тому, що вони рідкісні та незрозумілі. Рядовий провінційний лікар навряд чи визначить аутоімунний тромбоз твердої мозкової оболонки. Він в кращому разі поставить просто абстрактне «порушення мозкового кровообігу», а в гіршому взагалі нічого не зрозуміє.
Потрібно скрупульозно прошерстити статистику на предмет «дивних» тромбозів нез’ясованої природи і спробувати оцінити, скільки з них насправді саме воно. Може виявитися, що фонова інцидентність занижена в десятки або навіть сотні разів. Таких застережень я ніде не побачив.
Ненадійне визначення групи ризику
Треба чітко розуміти наскільки статистично коректні висновки про те, що ця проблема стосується здебільшого жінок дітородного віку. З того, що серед жертв тромбозу більшість — молоді жінки, зовсім нічого не слідує. Для правильного висновку треба як мінімум розуміти скільки вакциновано чоловіків і жінок в конкретній країні та в конкретній віковій і соціальній групі.
Як приклад: у дуже багатьох країнах шкільні вчителі здебільшого жінки. Якщо в цих країнах нещодавно почали вакцинувати молодих вчителів, то вакцинованих жінок буде в рази більше, ніж чоловіків.
Число тромбозів треба унормувати на реальне число вакцинованих за статтю та віком, а не на абстрактні «100 тисяч населення». Подібного порівняння ніде поки немає як класу.
Коротко кажучи, всі зараз несамовито кричать «жах-жах-жах», але на ділі може виявитися просто «жах» або навіть взагалі не жах — даних недостатньо.
У будь-якій складній науковій проблемі треба спочатку розбиратися, а вже потім приймати на основі отриманих даних політичні та організаційні рішення. А зараз все робиться навпаки: на основі вкрай фрагментарних і ніде поки не опублікованих даних, приймаються поспішні далекосяжні рішення на рівні цілих країн.
Уже кілька країн обмежили використання вакцини AstraZeneca пацієнтами похилого віку на основі неперевірених і ненадійних даних. А якщо завтра десь знайдуть п’ять вісімдесятирічних чоловіків, у яких ці тромбози теж виявилися, то що? Так і будемо волюнтаристськи обмежувати коло вакцинованих на основі випадкових клінічних знахідок? Так можна дуже швидко прийти до того, що вакцинувати взагалі нікого не можна, ось коли антивакцинатори порадіють. Гідроксихлорохін так нікого нічому і не навчив.
А що у нас?
В Україні взагалі жодного випадку нетипового аутоімунного тромбозу після вакцинації поки не зафіксовано, і я взагалі сумніваюся в здатності нашої системи їх адекватно реєструвати, навіть якщо вони, не дай боже, будуть.
У нас зараз захворюваність набагато більше, ніж в тій же Німеччині у всіх вікових групах, тому для нас чаша ваг однозначно переважуватиме на користь вакцинації не залежно від того, що там виходить у Німеччині.
Не можна не враховувати й те, що в Західній Європі, й особливо в Німеччині, вкрай популярні оральні контрацептиви (їх приймають чи не 40% жінок), які дуже сильно і достовірно підвищують ризик будь-яких тромбозів — це їхня давним-давно відома побічка. Самі собою вони поствакцинальний тромбоз не викликають (інакше рахунок йшов би на тисячі, а не на одиниці), але можуть «кооперуватися» з якимись іншими рідкісними факторами, на кшталт генетичних особливостей, раніше перенесеного безсимптомного COVID-19 або ще чимось важковловимим.
А може виявитися, що вся ця історія — просто артефакт ущербної статистики і жодного прямого зв’язку нетипових тромбозів з вакцинацією взагалі немає.
Поки залишається тільки спостерігати за іншими країнами і чекати результатів їхніх досліджень — з нашими мізерними обсягами вакцинації все одно нічого виразного сказати не можна.
Для нас все це матиме якийсь практичний сенс тільки після початку масової вакцинації молодих жінок, до якої в Україні поки, як до Києва рачки. На той час ситуація повинна стати більш зрозумілою.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ