Українська хвороба. Що підживлює страхи «антищепленців» і їхню недовіру до вакцин від COVID-19
Події7 лютого 2021, 09:50
«Люди з медицини вже не приховують, що вакцина від коронавірусу нічого не гарантує, — безапеляційно заявляє 32-річний Ілля Гаєвський, власник двох ресторанів у Києві. — А напихати себе незрозумілим РНК, неперевіреними технологіями або якимись важкими металами я абсолютно не має наміру».
Ще більше його лякають розмови, що зробити щеплення його можуть зобов’язати. Це киянин вважає «схожим на підтвердження теорії змови фармацевтичних компаній».
Себе ресторатор називає ковідним дисидентом, але визнає: коли вакцину «обкатають», готовий поставитися до неї лояльніше. «Зараз же для мене це [позитивне ставлення до вакцини] маркер, що у людини немає критичного мислення, — не вгамовується Гаєвський. — У моєму оточенні більшість однодумців».
Так само, як Гаєвський, розмірковує більшість країни: за даними січневого дослідження соціологічної групи Рейтинг, 52% українців не бажають робити щеплення і готові відмовитися навіть від безкоштовної вакцини. Водночас на Заході вже повним ходом йде кампанія зі щеплення, у полку українських скептиків прибуває: ще два місяці тому лише близько 40% співвітчизників були противниками ковід-вакцинації.
Експерти б’ють на сполох: менше половини згодних щепитися — цього мало, щоб зупинити епідемію у країні. Українська статистика істотно відрізняється від європейської або американської: так, у США, Великій Британії, Німеччині, Італії та Іспанії щеплення з радістю зроблять близько 65−70% населення. Хіба що у Франції і Польщі неготових вакцинуватися майже стільки ж, скільки в Україні.
За даними Харківського інституту соціальних досліджень, ті співвітчизники, що не хочуть робити щеплення, сумніваються у якості вакцин, побоюються побічних явищ від них, а також не довіряють фармацевтичним компаніям, підозрюючи їх у злочинних діях. Є прихильники ще радикальніших теорій: близько 10% співгромадян вірять, що за допомогою вакцинації їх намагається чіпувати американський мільярдер і філантроп Білл Ґейтс.
Всі ці страхи виростають на благодатному ґрунті сумнівів у інститутах влади і в українській системі охорони здоров’я, впевнені експерти. «Концепція недовіри дуже сильна, — каже Анна Суходольська, керівниця соціальних і поведінкових комунікацій ЮНІСЕФ. — Українське суспільство взагалі дуже категоричне, відбувається постійна поляризація за допомогою технологій, соцмереж і медіа».
Масла у вогонь підливає низька поінформованість і роз'єднаність думок серед медиків, які в ідеалі мали стати основними драйверами кампанії з вакцинації. До того ж противників вакцинації підживлює загальна схильність співвітчизників до містифікацій, кажуть фахівці.
«Це наша ментальність і колективне несвідоме, — іронізує докторка психологічних наук і професорка Маріанна Ткалич. — Ми дрімучі страшенно, дивно, що нікого не спалюють на багаттях».
Якщо заперечення і скепсис щодо вакцин від COVID-19 у суспільстві зростатимуть, це істотно ускладнить подальше життя співвітчизників, одноголосно заявляють експерти, і може в перспективі перетворити Україну на вигнанця в очах цивілізованого світу.
Причина завжди знайдеться
Переважна більшість українців відмовляються від довгоочікуваного порятунку від коронавірусу, керуючись вельми раціональними страхами. Як з’ясували в Харківському інституті соціальних досліджень, найбільше людей турбують побічні ефекти від щеплення і його небезпека для здоров’я з огляду на швидкі розробки.
Ці два фактори стали вирішальними аргументами для киянки Іванни Мендель. «Якщо за такий час не змогли знайти вакцину від ВІЛ, то як вони змогли так швидко знайти вакцину від цього ковідного вірусу?» — розмірковує вона.
Також Мендель допускає: вакцина може призвести до того, що «можливо, через третє коліно людина не зможе розмножуватися».
Швидко — не означає погано, переконана Суходольська. Наука не стоїть на місці, зараз розробки можна робити швидко й ефективно, та й продукт так просто не випустять на ринок. «За цим стоїть світова наукова експертиза, це все вельми серйозний і складний регуляторний процес», — аргументує експертка.
Також Суходольська розвіює міф про страшні побічні ефекти: вони очікувані й допустимі.
Особливу тривогу в українців також викликає країна — виробник препарату. Навіть серед прихильників вакцинації багато навідріз відмовляються робити щеплення розробками китайських і російських вчених.
Наприклад, киянка Лариса Чепурна дуже сумнівається в якості останніх. «З урахуванням віку я вже однією ногою у групі ризику, вакцину чекаю і готова її придбати за будь-які гроші, — каже Чепурна. — Але все-таки американські та європейські вчені вселяють більше довіри. Тому мені потрібні винятково Pfizer або Moderna».
Такий хід міркувань щодо вакцини характерний тільки для України, кажуть експерти. «У світі ніхто не цікавиться, де була зроблена вакцина, якщо вона схвалена за всіма правилами», — наводить приклад Суходольська. На її думку, річ тут не лише в політиці: багато співгромадян абсолютно переконані, що тільки європейські й американські продукти можуть мати знак якості.
На думку медичної експертки ЮНІСЕФ Катерини Булавінової, частково цей міф генерують і самі медпрацівники разом із чиновниками, обговорюючи вакцинні бренди і надаючи перевагу одному з них. Найчастіше українські медпрацівники взагалі погано знаються на вакцинації: глобальні дослідження вони не читають через мовний бар'єр, а інформація з українських джерел не відповідає на їхні професійні запити.
«Все дуже залежатиме від того, яку позицію займуть у вакцинації від COVID лікарі й медсестри, — впевнена Булавінова. — Адже предметна розмова з лікарем, якому ти довіряєш, завжди дає інший результат, ніж емоційне враження після прочитання преси або почувши думку політика».
А тим часом розгублених лікарів і їхніх переляканих пацієнтів наздоганяють конспірологи: близько 10% українців, за даними Харківського інституту соціальних досліджень, вірять у теорію про таємну чіпізацію людей за допомогою вакцин. У цьому напрямку фантазії співгромадянам не займати: поки одні вважають пандемію результатом біологічних експериментів, інші намагаються побачити перерозподіл світового капіталу і розгадати план зі встановлення контролю над свідомістю землян.
«Україна схильна до віри у конспірологію значно більше, ніж інші країни Східної Європи, тому ці теорії легко тут поширюються», — пояснює феномен Суходольська. Так відбувається через недовіру до державної системи, а найбільше міфи розповсюджуються серед співвітчизників із невисоким рівнем освіти й доходу.
Сама собою пандемія стала унікальним досвідом і виступила каталізатором фобій, продовжують тему психологи. «Неймовірність того, що відбувається, складно прийняти навіть людям з інтелектом і розвиненим критичним мисленням», — каже Ткалич.
Свій внесок у скептичні настрої роблять і прихильники антивакцинного руху, які міцно вкоренилися у вітчизняному інформаційному просторі задовго до початку пандемії. За словами Суходольської, войовничих противників будь-яких щеплень в Україні близько 10%. Більшість із них виступають проти вакцинації загалом, а це часто призводить до катастрофічних наслідків.
«Були хвилі відмови від щеплень, і були спалахи кору в 2018—2019 роках, — згадує Суходольська. — Тисячі дітей хворіли, й багато з летальним результатом».
Сьогодні ж антивакси стали головню ланкою у поширенні міфів і антинаукових теорій про вакцинацію від коронавірусу. До того ж якщо після декількох спалахів кору та поліомієліту дітей стали прищеплювати більше, то вакцинація дорослих так і залишилася непопулярною темою. За свіжими даними ЮНІСЕФ і соціологічної групи Рейтинг, щепитися від грипу хотіли лише 19% співвітчизників, що на кілька разів менше вакцинованих у США та ЄС.
Боротьба з вітряками
Чим популярніші у країні популісти, тим більше її громадян є противниками вакцинації. Цей взаємозв'язок помітили деякі західні експерти, а також авторитетний британський журнал The Economist. «І популісти, й антищепленці вміють загортати зерно істини у великий обман, — пише видання. — Імміграція змінила Європу, але це не означає, що вона стала причиною всіх проблем континенту, як стверджують популісти. Те саме з опіоїдною епідемією у США: вона ставить під сумнів етичні цінності деяких фармацевтичних компаній, що не означає, що ті хочуть вживити у ваш мозок чіп. В основі обох [рухів] лежить одна реакція — недовіра до експертів і інституцій».
З погляду психології це логічно, погоджується Ткалич, бо популізм, як і конспірологія, заснований завжди на ірраціональному: на страхах, сферах бажання, незадоволених потребах, викривлених образах минулого і майбутнього.
Антивакси і популісти як у світі, так і в Україні, — легка здобич, продовжує її думку Суходольська. У сприйнятті й тих й інших домінують брак деталей і фактів, маніпулятивна подача інформації, поляризація думок. А тепер потужним інструментом у цій війні за уми став інтернет, який гарантує доступ до будь-якої інформації і можливість її легко поширювати.
Тим часом фахівці розмірковують про колективний імунітет, необхідний, щоб зупинити епідемію, — саме йому протистоять противники вакцинації. І якщо одні експерти вважають, що колективний імунітет до COVID-19 в Україні з’явиться нескоро, інші сподіваються, що ситуація зовсім не так вже й страшна. На думку Олександра Коляди, засновника і наукового директора молекулярно-генетичної лабораторії Diagen, колективний імунітет можуть створити люди, які перехворіли, плюс вже вакциновані. Разом вони цілком можуть скласти необхідні 70% населення.
Імунізація у недалекому майбутньому може стати обов’язковою умовою для інтеграції кожної країни до світової спільноти, розмірковують експерти. Наявність щеплення буде необхідним для подорожей, ведення бізнесу за кордоном, дипломатичних поїздок і будь-яких інших комунікацій із зовнішнім світом.
«Пандемія показала, наскільки світ тісно з'єднаний, — ми це бачили за графіками поширення вірусу, — каже Суходольська. — І важливо, щоб Україна не залишилася єдиною червоною крапкою на карті Європи, де все ще лютуватиме вірус».
Утім, подібні розмови тільки активізують противників вакцинації. «Моє оточення готується і обговорює, як цього уникати, — зізнається Гаєвський. — Ми шукатимемо шляхи, є лазівки, і завжди можна викрутитися».
Операція Вакцинація
Поки українці тільки розмірковують про перспективи імунізації і чекають у другій половині лютого першу партію вакцин, у світі вже повним ходом прищеплюються жителі США, Канади, Великої Британії, Ізраїлю та країн Євросоюзу.
Щоб залучити якомога більший потік людей, щеплення роблять із розмахом: у Великій Британії для цього використовують собор Солсбері, у Лос-Анджелесі — бейсбольний стадіон. «Це не пасивний підхід, не прихід у поліклініку, — пояснює таку організацію процесу Булавінова. — Важливо бачити, що люди великим потоком проходять вакцинацію».
І старання дають плоди. Гілка першості в гонці прищеплення поки в Ізраїлю — тут препарат від коронавірусу отримала третина населення (2,5 млн осіб). Велика Британія, яка почала імунізацію першою, прищепила вже 12% співгромадян (7 млн), а США — майже 10% (24 млн осіб першою дозою і 5,2 млн — другою).
Серед тих, хто вже отримав щеплення, 32-річна медсестра Катерина Яблоновськи, яка живе у США понад сім років. Працюючи операційною медсестрою у госпіталі, в якому є відділення інтенсивної терапії для хворих на COVID, своє щеплення Яблоновськи чекала з нетерпінням.
«Такого жаху я не бачила ніколи, тому рішення вакцинуватися було ухвалене задовго до випуску вакцини», — ділиться медсестра.
Перше щеплення — американо-німецькою вакциною Pfizer — Яблоновськи отримала напередодні Нового року в рамках другої хвилі добровільної вакцинації медпрацівників. Відтоді на спеціальному сайті вона щодня звітує про самопочуття і симптоми. Перші з’явилися через шість-вісім годин після ін'єкції — біль у руці й втома. Другу дозу Яблоновськи отримала декілька тижнів тому, і тоді у неї піднялася температура, з’явилися ломота у м’язах, головний біль і тахікардія.
«Зрештою, нічого страшного, я знала, що так буде, тому була морально готова — всю інформацію отримала з буклету», — згадує медсестра. За її словами, всі симптоми незабаром зникли.
Після другого щеплення подібні симптоми були у багатьох колег Яблоновськи, деякі навіть злягли з високою температурою. «Це лише 24 години, треба перетерпіти», — заспокоює медичка, зазначаючи, що про конспірологію щодо щеплень, вживлення чіпів і перетворення вакцинованих на зомбі чула винятково в колах емігрантів зі Східної Європи.
Досвід Яблоновськи міг би стати корисним для українських скептиків, впевнені фахівці. Адже, згідно з соціологією, змінити негативне ставлення до щеплення від коронавірусу українці готові, якщо побачать позитивний досвід вакцинації знайомих (34%) і переконаються у відсутності негативних наслідків (17,6%).
Без домовленостей і пропаганди з нетерпінням чекає вакцинації 31-річна менеджерка з комунікацій киянка Аліна Денисенко. Вона готова довіритися будь-якій вакцині, яка пройде випробування, та яку схвалить ВООЗ.
«Головний плюс від вакцинації — це моє здоров’я, можливість залишатися дієздатною людиною і не жити як овоч, — каже Денисенко. — Звісно, від цього з’являється багато похідних плюсів: і відчуття безпеки, і можливість подорожувати, і відсутність страху, що я можу заразити своїх батьків».