«Це розгром». Денисенко розповів, що означає перемога Пашиняна, чого починають боятися проросійські політики та як тепер діятиме Москва

У своєму дописі на Facebook Денисенко, аналізуючи результати парламентських виборів у Вірменії, констатував, що Росія зазнала поразки, однак продовжить «грати».

«55% за партію Пашиняна — це розгром. Але, проросійські партії набирають 35−36%. А тому Росія спробує продовжити активно грати», — пише Денисенко.

Він також наголосив, що це вже четверта поспіль невдача російської пропагандистської кампанії після Румунії, Молдови та Угорщини, а також третя поразка команди Сергія Кирієнка (першого заступника керівника адміністрації російського диктатора) на виборах за кордоном. Тому його позиції не можуть не ослабнути.

«В цілому, його позиції багато в чому будуть залежати від того, як йому вдасться провести осінню виборчу кампанію в Думу і зупинити перетікання лоялістів в стан опозиції», — розмірковує політолог.

Втім, додав Денисенко, невдоволення роботою Кирієнка в російських елітах зростає, а внутрішньополітична боротьба навколо нього лише набирає обертів.

«Якщо подивитися трохи ширше — ці поразки показують, що бути проросійським в політиці стає невигідним. Ми бачимо дрейф [прем'єр-міністра Словаччини Роберта] Фіцо після поразки [вже колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора] Орбана», — пише Вадим Денисенко.

Однак, підкреслив він, це лише початок.

«У багатьох проросійських політиків починає виникати страх, що формула „за Росію — означає лузер“ може стати всеосяжною», — зазначив Денисенко.

Водночас політолог акцентував, що перемогу Пашиняна не варто розцінювати як автоматичний розрив відносин із Москвою. На думку Денисенка, вірменський прем'єр може спробувати ще раз домовитися з Росією — «особливо з огляду на дешевий газ».

«Тут варто зазначити: на нього ніхто не тисне, щоб він розірвав з Росією. А тому, якщо росіяни не будуть повними ідіотами, вони зможуть зберегти нинішній статус-кво», — припускає політолог.

В іншому випадку Росія ризикує зіткнутися з поступовим витісненням свого впливу не лише з Вірменії, а й із Кавказького регіону загалом, резюмував Денисенко.

На 09:00 8 червня Центральна виборча комісія Вірменії опрацювала 100% бюлетенів. На парламентських виборах перемогла партія Громадянський договір чинного глави уряду Нікола Пашиняна, яка отримала 49,81% голосів.

На другій позиції — проросійський альянс Самвела Карапетяна Сильна Вірменія, який набрав 23,29% голосів. На третьому місці — виборчий блок Вірменія (9,94% голосів).

Партія Процвітаюча Вірменія отримала 4,00% голосів.

Парламентські вибори у Вірменії 7 червня — головне

У неділю, 7 червня, у Вірменії відбулись парламентські вибори, за результатами яких владу в країні сподівається утримати прем'єр-міністр Нікол Пашинян. Він керує Вірменією з 2018 року і дедалі активніше намагається протистояти спробам Росії утримати країну в орбіті Кремля.

Це перші загальнонаціональні вибори у Вірменії після поразки у війні з Азербайджаном 2023 року, коли Баку відновив контроль над Нагірним Карабахом.

У виборах взяли участь 18 політичних сил — 16 партій і 2 партійні блоки, включно з керівною партією Громадянський договір на чолі з Пашиняном.

Опитування свідчили, що партія Громадянський договір, найімовірніше, стане переможцем виборів з 30% підтримки. Головний суперник Пашиняна, російсько-вірменський мільярдер Самвел Карапетян (Сильна Вірменія), який виступає за тісніші зв’язки з Москвою, відставав з показником від 6% до 11%.

У ніч проти 8 червн прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив про перемогу своєї партії на парламентських виборах та заявив, що вона зможе самостійно сформувати уряд.