NV Преміум

15 ключових виробників зброї в РФ. Атака на які підприємства ВПК ворога є особливо важливою для України — експертний аналіз

Країни

9 травня, 04:32

Разом із експертами NV відібрав ті підприємства російського військово-промислового комплексу, ураження яких значно зменшить спроможності ворога виробляти зброю.

Росія на тлі підготовки до параду 9 травня і готуючись до можливих загроз значно посилила протиповітряну оборону Москви. Так, за інформацією видання The Moscow Times, РФ розгорнула навколо своєї столиці понад 40 нових веж із зенітними ракетними комплексами Панцир-С1, частину яких перекинули з інших регіонів.

Таке масштабне переміщення засобів протиповітряної оборони (ППО) і їхня концентрація довкола Москви теоретично робить більш уразливими решту регіонів РФ, позбавлених активного протиповітряного захисту.

NV залучив пів десятка військових оглядачів, щоб визначити, по яких саме ворожих підприємствах варто було б нанести удар, щоб зменшити спроможності РФ виробляти зброю.

У своїх відповідях експерти не згадували нафто-переробні заводи, які й так є традиційними цілями для Сил оборони, а також переважно уникали називати підприємства, розміщені на відстані понад 1500 км від кордонів з Україною та в зоні активної ППО Москви й Санкт-Петербургу.

Отже.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Підприємства з виробництва ракет

Машинобудівне конструкторське бюро Радуга ім. А. Я. Березняка (Дубна, Московська обл.)

Провідне проєктно-конструкторське бюро, що входить до корпорації Тактическое ракетное вооружение і спеціалізується на розробці, виробництві й модернізації крилатих ракет повітряного базування. Зокрема, крилатих ракет Х-32 і Х-101 та авіаційних керованих ракет класу повітря-поверхня Х-59 і Х-69 та їхніх модифікацій.

Із огляду на це, Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил ЗСУ в резерві, вважає, що ураження виробничих ліній підприємства прямо вплине на здатність РФ здійснювати масовані ракетні обстріли.

«Оскільки саме ці ракети є основним інструментом ударів авіації по тилових регіонах України», — пояснює Храпчинський.

А Михайло Жирохов, військовий експерт і дослідник історії авіації, уточнює, що саме тут відбувається остаточне складання крилатих ракет Х-101.

У ніч проти 28 травня 2025-го далекобійні дрони СБУ, обійшовши ППО Москви, влучили по збиральному й споряджальному цехах МКБ Радуга, що знаходиться за 130 км на північ від російської столиці.

Валерій Романенко, авіаційний експерт і провідний науковий співробітник Державного музею авіації, в коментарі NV додає, що до території МКБ Радуга також примикає завод групи компаній Кронштадт, на якому налагоджено виробництво великих розвідувально-ударних безпілотників Оріон і дешевих малогабаритних крилатих ракет Бандероль.

Науково-виробниче об'єднання машинобудування (Реутов, Московська обл.)

Ракетно-конструкторське бюро у складі корпорації Тактическое ракетное вооружение спеціалізується на розробці й виробництві бойових комплексів з крилатими ракетами, стратегічних ракетних комплексів та космічних апаратів. У числі військової продукції та розробок підприємства — протикорабельний ракетний комплекс Бастіон, протикорабельна ракета середнього радіусу дії П-800 Онікс і гіперзвуковий Циркон.

Крім того, НВО машинобудування постачає компоненти до коригованих авіаційних бомб (КАБ), зокрема уніфіковані модулі планерування і корекції підвищеної дальності для ФАБ-500.

Воткінський завод (Воткінськ, Удмуртія)

Центральний вузол із виробництва міжконтинентальних балістичних ракет Тополь, Тополь-М і Ярс та балістичних ракет середньої дальності Орєшнік. Також на потужностях заводу налагоджено виробництво і збирання балістичних ракет Іскандер-М.

«Виведення з ладу складальних цехів або унікального випробувального обладнання на цьому об'єкті, — каже Храпчинський, — фізично унеможливлює поповнення запасів балістичних ракет, якими ворог атакує міста й критичну інфраструктуру України».

У ніч проти 21 лютого 2026-го українські крилаті ракети Фламінго знищили гальвано-штампувальний цех Воткінського заводу, зокрема під атакою були цехи № 22 та № 36.

Науково-виробнича корпорація Конструкторське бюро машинобудування (Коломна, Московська обл.)

Один із ключових конструкторських і науково-виробничих центрів російського ВПК. КБ машинобудування зосереджено на розробках тактичних ракетних комплексів, переносних зенітних ракетних комплексах (ПЗРК), протитанкові комплекси (ПТРК) і мінометів. Серед військової продукції — балістична ракета Іскандер-М, аеробалістична Кинжал, ПЗРК Стрела, Ігла, Верба, ПТРК Хризантема-С. Конструкторське бюро машинобудування є головним виконавцем контрактів на розробку та виробництво балістичних Іскандер-М, якими Росія атакує Україну.

Таким чином, це одна із пріоритетних цілей для Сил оборони, розміщена за межею посиленої зони ППО Москви за 110 км від ворожої столиці.

ОДК-Сатурн (Рибінськ, Ярославська обл.)

Підприємство спеціалізується на розробці й виробництві газотурбінних двигунів для військової та цивільної авіації й військово-морського флоту. Виробляє двигуни для більшості типів російських крилатих ракет, у тому числі Х-101.

Також ОДК-Сатурн постачає двигуни для керованих авіаційних ракет Х-59М2/М2А, виробляє турбореактивні двигуни для крилатих ракет класу поверхня-поверхня Іскандер-К і виробляю низку вузлів для турбореактивних двигунів російських винищувачів Су-34 і Су-57.

Науково-виробниче об'єднання Сплав ім. А. Н. Ганічева (Тула, Тульська обл.)

Єдине в Росії підприємство, яке проєктує й виробляє реактивні системи залпового вогню (РСЗВ). Серед продукції НВО — РСЗВ Град, Ураган, Смерч і Торнадо. Підприємство виробляє бойові частини для крилатих ракет Х-101, а також боєприпаси для важкої вогнеметної системи ТОС-1А Солнцепьок і системи дистанційного мінування Зємлєдєліє.

У травні минулого року НВО Сплав було двічі атаковане ударними дронами. Припускається, що під атакою була виробнича будівля підприємства.

Серпуховський завод Металіст (Серпухов, Московська обл.)

Провідний російський виробник гіроблоків, лазерних гіроскопів для ракет, кварцевих акселерометрів і навігаційних систем. Зокрема, виробляє акселерометри для інерціальної навігаційної системи балістичної ракети Іскандер-М і постачає гірокоординатори для головки самонаведення 152-мм корегованого артилерійського боєприпасу Краснополь-М2.

У коментарі NV Романенко каже, що також у Серпухові функціонує єдиний у Росії військовий інститут ракетних військ. Що також може стати однією із цілей Сил оборони, оскільки місто розміщено за 100 км від Москви, за межею посиленої зони ППО.

Підприємства з виробництва дронів

Алабуга (Татарстан)

Це не окреме підприємство російського ВПК, а особлива економічна зона РФ промислово-виробничого типу площею 3900 га, розміщена за 10 км від міста Єлабуга. В Алабузі налагоджено серійне виробництво російських ударних дронів типу шахед — Герань-1, Герань-2 і Гербера.

«Але тут, — ділиться спостереженнями Романенко, — примітивне і розосереджене виробництво, для впливу на яке потрібен масований удар». Так, за словами авіаексперта частина цехів в Алабузі закрита спеціальними антидроновими сітками, тому для ефективного ураження доцільніше використовувати крилаті ракети.

Утім, з моменту запуску серійного виробництва російських шахедів, Алабугу неодноразово атакували ударні дрони. Крім того, на території особливої економічної зони діє центр підготовки спеціалістів БпЛА Алабуга Старт, що також може бути однією із пріоритетних цілей для Сил оборони.

ZALA Aero Group (Іжевськ, Удмуртія)

Дочірнє підприємство холдингу Калашніков, спеціалізується на виробництві дронів-камікадзе Ланцет, Італмас, Куб і лінійки розвідувальних дронів Zala.

Як пояснює NV авіаційний експерт Романенко, підприємство з виробництва дронів розміщено на території місцевого торговельного центру Італмас. Останній, на відміну від цехів Алабуги, має важкий дах, який при ударі крилатою ракетою або кількома дронами з бойовою частиною по 100 кг можна обрушити, і повністю «закрити» виробництво, пояснює тактику фахівець.

Іжевський електромеханічний завод Купол (Іжевськ, Удмуртія)

Це іжевське підприємство входить до концерну Алмаз-Антей і, крім зенітних ракетних комплексів Тор та Оса, виробляє ударні безпілотники Гарпія різних модифікацій (Герань-2 серії К, КБ і КЦ) та Гранат-01. Зокрема, Купол залучений до виробництва бойової частини, мобільної пускової установки, наземної станції управління й наземного обладнання для дронів Гарпія.

1 липня 2025 року далекобійні дрони СБУ завдали удару по виробничих потужностях і складських приміщеннях заводу Купол, розташованого за понад 1300 км від кордону з Україною.

Заводи з виробництва пороху

Завод імені Я. М. Свердлова (Дзержинськ, Нижегородська обл.)

«Це — серце російської „вибухової“ хімії», — запевняє Храпчинський. Оскільки підприємство є монополістом і ключовим виробником основних типів вибухових речовин та бойових частин до ракет.

А Романенко з Державного музею авіації уточнює, що Завод імені Я. М. Свердлова — єдиний у РФ виробник октогену та гексогену.

Це підприємство входить до складу корпорації Ростех і є одним із найбільших у РФ виробників вибухівки. Продукція заводу дає змогу споряджати практично всі види боєприпасів — від авіабомб і протитанкових керованих ракет до артилерійських снарядів і мін. Крім того, підприємство споряджає бойовими частинами російські КАБи на основі ФАБ-250, ФАБ-500, ФАБ-1500 та інших.

«Ураження цього заводу, — каже Храпчинський, — створює дефіцит боєзарядів для всієї лінійки озброєння — від авіабомб до боєголовок для ракет Іскандер та Кинджал, що фактично зупиняє їхнє серійне виробництво навіть за наявності корпусів».

Починаючи з березня 2024-го підприємство неодноразово атакували ударні безпілотники. Так, 9 квітня 2025 року щонайменше три дрони пошкодили трубопровідну естакаду й два виробничі цехи заводу. А в ніч проти 30 квітня 2026-го під час масованої дронової атаки, за різними даними, далекобійні безпілотники уразили два виробничі цехи підприємства.

Казанський державний казенний пороховий завод (Казань, Татарстан)

Завод спеціалізується на виробництві порохів і метальних зарядів для стрілецького, авіаційного, морського, артилерійського й танкового озброєння та систем ближнього бою. Казанський завод — єдиний в Росії виробник бездимних порохів, а також має завершений технологічний цикл виробництва нітроцелюлози й готових вибухових сумішей.

На переконання Храпчинського, це — критичне підприємство для забезпечення метальних зарядів для російської армії. «Воно [підприємство] закриває потреби як артилерії, так і ракетних систем у порохах спеціальних марок», — відхиляє завісу офіцер Повітряних сил ЗСУ в резерві.

«Ураження цього підприємства, — продовжує представник ОПК, — це прямий удар по „кількості“ війни». Оскільки без метальних зарядів робота артилерії та реактивних систем залпового вогню паралізується, запевняє Храпчинський.

У ніч проти 9 червня 2025-го та 20 січня 2026-го Сили оборони атакували воєнні об'єкти в російській Казані. Припускається, що під ударами безпілотників були й приміщення Казанського порохового заводу.

Тамбовський пороховий завод (Котовськ, Тамбовська обл.)

Один із основних об'єктів воєнно-промислового комплексу Росії і ключовий постачальник вибухових матеріалів для армії РФ. Спеціалізується на виробництві порохів, у тому числі піроксилінових, для артилерійських і реактивних систем, мінометних пострілів, стрілецької зброї і ручних гранат, та бронебійних підкаліберних пострілах. Загалом продукція Тамбовського порохового заводу налічує понад дві сотні позицій.

За час повномасштабної війни пороховий завод щонайменше п’ять разів був під атакою ударних дронів. Так, після дронової атаки у червні 2025 року завод став на паузу, але, за різними свідченнями, цього року частково відновив виробництво.

Підприємства з виробництва авіаційних двигунів

ОДК-Кузнецов (Самара, Самарська обл.)

Машинобудівна компанія, що спеціалізується на конструюванні, розробці, виробництві й ремонті авіаційних та космічних двигунів. На потужностях підприємства були сконструйовані, виготовлені, а нині обслуговуються двигуни НК-12 для стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, двигуни НК-25 для Ту-22М3 і НК-32 для Ту-160, що з перших днів повномасштабної війни задіяні в ракетних обстрілах України.

Як пояснює офіцер Повітряних сил ЗСУ в резерві Храпчинський, стратегічні бомбардувальники мають обмежений ресурс двигунів. Тому ураження центрів їхнього обслуговування і виробництва вузлів поступово «приземлить» російську стратавіацію, унеможливлюючи пуски крилатих ракети.

ОДК-Уфімське моторобудівне виробниче об'єднання (Уфа, Башкортостан)

Виробничі потужності цього російського розробника і виробника авіаційних двигунів розміщені за 1300 км від кордону з Україною. Підприємство серійно виробляє турбореактивні двигуни для літаків сімейства Су, зокрема для винищувачів Су-34 та Су-57, продукцію для винищувачів МіГ і низку вузлів та агрегатів для гелікоптерів сімейства Ка і Мі.

«Не можемо дістати виробників літаків — можна „приземлити“ росавіацію відсутністю двигунів», — резюмує Романенко.

В опитуванні NV узяли участь: Сергій Березуцький, військовий аналітик і фахівець із бронетехніки; Михайло Жирохов, військовий експерт і дослідник історії авіації; Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова; Валерій Романенко, авіаційний експерт і провідний науковий співробітник Державного музею авіації; Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил ЗСУ в резерві.

Інші новини

Всі новини