Актуальні князі й гетьмани. Чому і за кого голосували відомі співвітчизники з журі проєкту NV Найвидатніші українці в історії

Ярослав Грицак, історик, професор Українського католицького університету:

Андрей Шептицький завжди готовий був іти проти течії, коли цього вимагали його совість і його переконання. Найбільший моральний авторитет України за найтяжчих часів.

Юрій Андрухович, поет, прозаїк, перекладач, публіцист:

Вважаю визначальним внесок Михайла Грушевського у формування відразу двох базових цінностей: української історичної ідентичності та демократичної традиції в українській політиці.

Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України:

Іван Мазепа зробив те, чого ми зараз так прагнемо: Україна стала повноправним членом європейської спільноти.

Антон Дробович, керівник Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки, голова Українського інституту національної пам’яті (2019−2024):

Григорій Сковорода — мандрівний мудрець, який створив самобутню філософську систему. Його поетична, музична та філософська спадщина заклала основи класичної української гуманітаристики.

Андрій Пишний, голова Національного банку України:

Саме з Володимира Великого починається історія України як держави, що є частиною європейської цивілізації. Він заклав фундамент державності, що пережив століття.

Сергій Притула, волонтер, засновник Благодійного фонду Сергія Притули:

Дипломатія, розширення впливу і можливість вперше сказати «Україна — це Європа» ще тисячу років тому, усе це — Ярослав Мудрий.

Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді:

Данило Галицький зберіг і переформатував державу, коли стара київська система була зруйнована, його Галицько-Волинське князівство стало містком між Руссю й пізнішим європейським виміром країни.

Мирослав Маринович, правозахисник, член-засновник Української Гельсінської групи, багаторічний радник ректора УКУ:

Гетьман Богдан Хмельницький став головним творцем Козацької республіки, яка вперше окреслила обриси української державності. Подальше геополітичне переполюсування України з Польщі на Московію не було наслідком його волюнтаристської примхи, а було детерміноване несприятливими для українців параметрами тодішньої епохи.

Артем Чех, письменник, військово­службовець:

Іван Мазепа — мабуть, найблискучіша постать української історії та суперзірка європейського романтизму. Саме він остаточно провів ментальний кордон між Україною та Московією, заклав культурний фундамент та європейську дипломатичну традицію.

Олег Кохан, продюсер театру і кіно, засновник кінокомпанії SOTA Cinema Group:

Тарас Шевченко — людина, яка зробила для формування української нації більше, ніж цілі армії. У часи, коли Російська імперія намагалася звести українську мову та культуру до рівня провінційного наріччя, Кобзар довів її самодостатність і велич.

Олеся Островська-Люта, директорка музейного комплексу Мистецький арсенал:

Олена Пчілка (Ольга Косач) сформувала та консолідувала навколо себе спільноту української інтелігенції і заохочувала інтелектуальну працю.

Кирило Буданов, керівник Офісу президента України:

Іван Франко збудував інтелектуальний фундамент модерної української нації і залишив нам точну формулу її розвитку: «Більше поту, менше крові». Він розумів, що незалежність виборюється не лише на полі бою — її щодня створюють праця, знання та економіка. Державність починається в головах, і тут внесок Франка важить більше за внесок багатьох урядів.

Юрій Чорноморець, релігієзнавець, богослов-снайпер, волонтер:

Без Лесі Українки не було б неокласиків, без неокласиків не було б шістдесятників, без шістдесятників не було б сучасної української культури, повної внутрішньої свободи та політичної культури майданної солідарності.

Сергій Громенко, кандидат історичних наук, молодший сержант:

Павло Скоропадський заклав настільки потужний інституційний підмурок України, що деякі з тодішніх наріжних каменів досі виконують свою роль.

Віталій Ляска, співзасновник та головний редактор видавництва Локальна історія:

Симон Петлюра зберіг державницьку тяглість, яка не обірвалася після поразки. УНР існувала в екзилі до 1992 року, коли президент у вигнанні Микола Плав’юк передав державні клейноди Леонідові Кравчуку. Значення цього символічного правонаступництва ми досі не до кінця усвідомили.

Павло Гудімов, куратор і засновник артцентру Я Галерея, музикант:

Георгій Нарбут прожив коротке життя, але пройшов шляхом перетворення від послідовників [художнього об'єднання] Мір іскусства до пошуку й знаходження потужного національного стилю, без якого важко уявити собі Україну.

Ігор Абрамович, артдилер, куратор, засновник і керівник волонтерської організації Фронт Арт:

Лесь Курбас — режисер, який зробив справжній європейський авангардний театр Березіль. Експериментував із формою, виховав ціле покоління акторів та режисерів, які потім визначали обличчя українського театру десятиліттями.

Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Бізнес-школи УКУ:

В історії залишиться назавжди, що Леонід Кравчук мирно демонтував Радянський Союз, це дало нам 30 років, щоб стати собою. В історії залишиться назавжди, що Кравчук програв вибори й передав владу наступному обраному президенту, заклавши основи політичної культури.

Володимир Фесенко, політолог, директор Центру політичних досліджень Пента:

В’ячеслав Чорновіл — людина, яка одночасно боролася і за незалежність України, і за її демократичний розвиток. Політик і державний діяч, який став родоначальником національно-демократичного руху в різноманітній ідеологічній палітрі сучасної української політики.

Євген Головаха, директор Інституту соціології НАН України:

Василь Стус уособлює стійкість та незламність українського національного духу. Це була рідкісна людина, яка не знала, що таке компроміс.

Сергій Гайдай, політтехнолог, директор зі стратегічного планування агентства Гайдай.Ком:

Після тріумфальної перемоги київського Динамо під керівництвом Валерія Лобановського над мюнхенською Баварією 1975 року український футбол став надзвичайним явищем. Лобановський продемонстрував футбол світового рівня, а світ дізнався про існування Києва.

Цей матеріал опубліковано в журналі NV № 4 за серпень 2026 року.