Ракетні удари чи обмежене вторгнення. Як Росія може атакувати країни Балтії, щоб «протестувати» НАТО на статтю 5 — аналіз ISW

Фахівці ISW проаналізували версію кількох західних ЗМІ про те, що візит Реткліффа в Москву свідчить про ймовірний намір Росії вчинити акт агресії проти однієї з країн-членів НАТО у відносно близькій перспективі - зокрема і для того, щоб знецінити статтю 5 про колективний захист країн Альянсу.

Аналітики Інституту вивчення війни вважають «малоймовірним», що така російська атака передбачатиме повномасштабне конвенційне вторгнення на територію однієї з держав НАТО. Водночас вони підкреслюють, що вона може статися значно раніше, аніж у наступні кілька років. Адже прибуття Реткліффа до Москви на військово-транспортному літаку C-17 та використання ним американського кортежу є ознакою того, що США можуть вважати наявні в них розвідувальні дані досить терміновими, а не просто «попередженням про віддалену загрозу», підкреслюють в ISW

Якщо США дійсно намагаються стримати таку загрозу з боку РФ і ця версія про візит Реткліффа відповідає дійсності, то характер такої загрози «суттєво відрізняється від загрози повномасштабного вторгнення Росії в Україну наприкінці 2021 року», наголошують аналітики Інституту. Вони нагадують, що на момент, коли директор ЦРУ Вільям Бернс побував у Москві в листопаді 2021-го, російські війська вже інтенсивно нарощували техніку, особовий склад та інші військові потужності на кордоні з Україною. Тоді як наразі ISW не спостерігав жодних конкретних ознак того, що Росія готується до подібного масштабного вторгнення в країни Балтії. Як немає і жодних доказів схожого нарощування сил у прикордонній зоні Росії з країнами Балтії, констатують в ISW.

Водночас аналітики підкреслюють: Росія може діяти інакше і, наприклад, завдати ударів по конкретних цілях у країнах Балтії або здійснити обмежене наземне вторгнення невеликими силами. «Такий тип атаки не обов’язково вимагатиме значного, видимого нарощування військових сил, а тому не генеруватиме тих індикаторів [близького вторгнення], які аналітики спостерігали у 2021 році [перед нападом РФ на Україну]», — йдеться у звіті ISW. Наразі залишається неясним, чи Володимир Путін вже схвалив чи затвердив якусь операцію російських сил, однак візит Реткліффа «заслуговує на увагу і свідчить, що у США є індикатори того, що Росія готується до акту агресії швидше, аніж протягом наступних кількох років [як йшлося у публічних звітах розвідспільноти США]», наголошує Інститут вивчення війни.

Аналізуючи ймовірні сценарії детальніше, ISW припускає, що Росія може здійснити «повітряні, ракетні чи дронові удари або обмежене вторгнення проти однієї або кількох балтійських країн». А метою РФ може бути намагання «перевірити та спробувати зламати рішучість НАТО застосувати статтю 5 та відповісти [на акт агресії] згідно з нею». У такому випадку обмежений російський напад на країни східного флангу НАТО мав би на меті спробу де-факто нівелювати статтю 5 та створити ситуацію, коли Північноатлантична рада не зможе дійти згоди щодо того, чи слід реагувати на російський напад і як саме. Тоді як саме цей орган НАТО мав би одноголосно проголосувати за застосування статті 5 Північноаталантичного договору про взаємну оборону, нагадують аналітики. У такому випадку нездатність НАТО застосувати статтю 5 або відповісти на дії Росії спільно та рішуче значно зашкодило б довірі до НАТО та серйозно підірвало віру в статтю 5 зокрема — що є однією з головних давніх стратегічних цілей Путіна поза межами України, резюмують фахівці ISW.

Візит Джона Реткліффа до Москви — що відомо

25 серпня стало відомо, що до Москви таємно прибув директор ЦРУ Джон Реткліфф. Того ж дня ЗМІ повідомили, що США попросили Україну утриматися від ударів по Москві, Петербургу та півночі Росії на час перебування делегації, а видання WSJ припустило, що Реткліфф міг приїхати до Москви з попередженням для Путіна на тлі розвідданих про підготовку Росією мобілізації та можливу перевірку рішучості НАТО.

Водночас New York Times 27 серпня повідомила, що Реткліфф цього тижня мав намір озвучити Москві «похмуру» оцінку Вашингтона щодо військових та економічних реалії для Росії у війні проти України. За даним NYT, він також мав закликати росіян укласти угоду, поки їхня військова й економічна ситуація не погіршилася ще більше. Як ствеоджує видання, Реткліфф передав свої меседжі Олександру Бортнікову, голові Федеральної служби безпеки Росії, і не робив жодних погроз щодо можливих наслідків для російської сторони, якщо Володимир Путін проігнорує оцінку директора ЦРУ й вирішить продовжувати воювати.

Директор Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Росії Сергій Наришкін підтвердив зустріч із головою ЦРУ в Москві та заявив, що обговорювалися питання, «які належать до компетенції розвідувальних служб».

26 серпня президент США Дональд Трамп назвав візит директора ЦРУ в Москву «напіврутинним» і спростував чутки про те, що він був пов’язаний із загрозою удару РФ по Британії.

Після повернення до Вашингтона Реткліфф разом з міністром оборони США Пітом Гегсетом та головою Об'єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном відвідали Білий дім.

27 серпня керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що війна в Україні не була головною темою під час візиту директора ЦРУ до Москви.