Зустріч президента Зеленського і європейських лідерів із президентом Трампом, яка відбулася 18 серпня у Вашингтоні, пройшла дуже непогано, всупереч великим і численним побоюванням. Не відбулося ні нового скандалу і конфлікту в Овальному кабінеті, ні агресивного примусу Зеленського до згоди на принизливі умови псевдо-миру. І президент України зробив все можливе, щоб нейтралізувати потенційні ризики.
І підтримка європейських партнерів нам дуже допомогла. Це вже саме по собі непогано, а крім того почалася робота над визначенням гарантій безпеки для України.
Відразу зазначу, що не варто чекати дива, ніхто не погодиться воювати разом з нами у разі нового російського нападу. Але певні умовні «гарантії безпеки», точніше, чинники стримування подальшої російської агресії (великий пакет «зброї стримування» для України, присутність європейського військового контингенту в Україні після завершення війни, тощо) нам можуть надати.
Трамп ще залишається під «чарами» Путіна
Здавалося б, після всього цього можна видихнути, трохи заспокоїтись. Загрози, які виникли під час зустрічі Трампа з Путіним на Алясці, нібито нейтралізовані. Але розслаблятися зарано. Трамп ще певною мірою залишається під «чарами» Путіна. До того ж російський диктатор запропонував нову пастку в подальшому переговорному процесі. У відповідь на пропозицію Трампа про тристоронній саміт (Трампа, Зеленського і Путіна), кремлівський начальник запропонував спочатку провести двосторонню зустріч між президентами України і РФ.
Думаю, що мало хто очікує, що така зустріч принесе позитивний миротворчий результат, скоріше, навпаки. Я взагалі важко собі уявляю, як вони будуть нормально спілкуватися, тим більше про щось домовлятися без модерування вмілого посередника. А якщо ще ця зустріч відбудеться в Будапешті, як подейкують деякі ЗМІ, то поганий результат буде просто запрограмований.
Путін явно робить ставку на провокування нової кризи в переговорному процесі. А Трамп знов все це наївно сприймає як реальний шлях до завершення війни. Правда, цілком ймовірно, що Путін не буде поспішати із цієї зустріччю і виставлятиме попередні умови, які має виконати Зеленський, щоб ця зустріч відбулася. А якщо президент України буде відмовлятися, то Путін апелюватиме до Трампа, що, нібито, Україна не хоче миру і зриває переговори.
Так що боротьба за Трампа і за подальшу логіку переговорного процесу триває. Точніше, все тільки починається.
Текст опубліковано з дозволу автора