Вузьке коло президента. Хто сьогодні входить до маленької, але дуже впливової групи довірених осіб Зеленського

«Святе місце довго порожнім не стояло, з часом його зайняли новий очільник ОП Кирило Буданов та медіарадник президента Дмитро Литвин. Проте головним вигодонабувачем від звільнення Єрмака став Давид Арахамія, очільник парламентської фракції СН. У цьому переконана представниця опозиційної Євросолідарності Вікторія Сюмар, а також одразу кілька джерел NV в Раді серед «слуг народу».

«Чи в оточенні Зеленського зараз голос Арахамії є найгучнішим? Точно ні. Але чи він серед людей, які найближчі до президента? Точно так», — запевнив один із цих співрозмовників редакції.

Раніше Єрмак «душив» Арахамію, обмежував його вплив на Зеленського. І відбувалося це, на думку політолога Володимира Фесенка, на тлі конкуренції цих двох за контакти з американськими партнерами. «Єрмак накрутив Зеленського проти Арахамії, — зауважив експерт. — Але це було тимчасово, бо потім знову Арахамія знадобився, — треба ж голосувати різні законопроєкти у парламенті».

Тож за дев’ять місяців після звільнення Єрмака навколо Зеленського сформувалося нове коло неформальних, але впливових радників.

«Єрмака замінив колективний Єрмак», — з легкою іронією запевнив NV Ярослав Юрчишин, депутат від опозиційної політичної партії Голос.

Проте насправді лише трьома посадовцями впливове оточення президента не обмежується: існує ще кілька людей, думки яких очільник держави враховує.

Президент парламенту

Арахамія завжди був одним із небагатьох політиків, хто зберігав доступ до Зеленського навіть попри присутність на Банковій впливового керівника ОП. «Єрмак усе на собі замкнув, — пригадав впливовий співрозмовник NV із президентської політсили. — А Давид попри це тримав комунікацію. Через це його Андрій Борисович дуже не любив, бо ніколи не розумів, що той може сказати».

На певний час Арахамія був змушений обмежитися впливом на парламент, що виявилося для нього порятунком. Адже збирати голоси під президентські ініціативи самостійно Банкова була не здатна, тоді як керівник фракції СН знаходив аргументи навіть для опозиції.

«Коли я був представником президента у ВР [до грудня 2023‑го], то бачив, що Давид практично на всіх нарадах з усіх питань був присутній як керівник парламентської більшості, від голосування якої залежало дуже багато рішень», — пригадав Федір Веніславський, народний депутат від СН.

Колеги Веніславського по фракції, з якими на умовах анонімності спілкувалася редакція, додали, що Арахамія давно позиціонує себе як безальтернативний комунікатор із Радою. І в цій конструкції формальний керівник парламенту — представник СН Руслан Стефанчук — був та залишається радше ширмою.

Веніславський вважає, що Арахамії вдається знаходити спільну мову з різними фракціями у парламенті через власну креативність. Водночас джерело з оточення самого очільника фракції СН називає це «унікальними переговорними навичками», а також описує свого шефа як людину, яка швидко думає і пропонує різні варіанти.

Відставка Єрмака додала «креативному переговорнику» політичної ваги. Його, зокрема, повернули в команду перемовників.

І очільник фракції СН доволі швидко налагодив стосунки із зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером та спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом. Останній під час Українського сніданку у швейцарському Давосі на Всесвітньому економічному форумі в січні цього року навіть публічно поплескав Арахамію по плечу зі словами, що це мовляв, його новий друг.

Окрім того, нещодавно Зеленський долучив очільника парламентської команди «слуг» до поїздки у Вашингтон, на похорони американського сенатора Ліндсі Грема.

Але міжнародний трек — лише один із багатьох напрямів посилення Арахамії.

Як розповіли NV одразу три джерела у парламенті, включно з одним із наближених до Зеленського політиків, лідер фракції СН став одним із натхненників звільнення з Міноборони Михайла Федорова.

Як запевнив редакцію обізнаний співрозмовник з мандатом від СН, саме Арахамія переконував депутатів перед «кадровим переворотом», що Федоров «не святий», і наводив різні аргументи, щоб того «дискредитувати».

Інший співрозмовник редакції з-поміж представників СН причину поведінки Арахамії пояснив коротко: «Без контрактів на дрони не обійшлося». Проте навіть на умовах анонімності цей народний обранець не назвав якихось конкретних даних на підтвердження цієї тези.

Сюмар переконана, що Арахамія зараз «намагається впливати на силові структури, посилитися економічно через свої та партнерські компанії, в тому числі в оборонці». «І в нього є туз у рукаві — це якраз парламент, на який він має вплив. І реально, судячи зі складу більшості, навряд чи хтось інший зможе робити ту роботу, яку він робить, — пояснила представниця Євросолідарності. — У нього специфічний стиль. Але в нього дійсно є партнери».

«Бо Арахамія — президент парламенту, — жартома додав один зі співрозмовників NV серед депутатів від СН. — Але він не став другим Єрмаком, як дехто пише. Він зовсім інший: Давиду президент дає більше доручень, а з Єрмаком більше радився».

Джерело з оточення очільника фракції СН, зі свого боку, зауважило, що Зеленський радиться з Арахамією переважно з тих питань, що стосуються переговорного треку, американців і парламенту.

Сюмар вважає, що Арахамія хоче зберегти вплив і на майбутнє, а тому має інтерес до різних технічних політпроєктів та персоналій, здатних їх створити та очолити. Як приклад представниця Євросолідарності наводить ексочільника Миколаївської ОДА Віталія Кіма, який у новому уряді став міністром ветеранів, а також мера Харкова Ігоря Терехова.

Останній у липні зустрічався із Зеленським на тлі урядових кадрових перестановок. У той час низка ЗМІ називала харківського мера можливим кандидатом на посаду прем'єра. Однак, як розповіло NV джерело з оточення Зеленського, Терехов опинився на Банковій радше випадково. «Данило Гетьманцев [нардеп від СН, наближений до Арахамії] потім влаштував із цієї зустрічі двотижневе обговорення у своїх телеграм-каналах: мовляв, Терехова запросили на Банкову і той тепер нібито у вищий лізі», — розповів цей співрозмовник.

Насправді ж, за його словами, зустріч «зробили» під можливу партію Терехова і Кіма, над якою уже певний час начебто працює Арахамія. Саме така політсила потенційно може зібрати голоси тієї частини електорату, що раніше підтримувала проросійську ОПЗЖ.

«Цю ідею Арахамії підкинули харків'яни, зокрема мільярдер і екснардеп Ігор Абрамович, — запевнило джерело з команди Зеленського. — Він чисто по приколу схопився за це, а потім подивився, що воно працює».

NV звернувся до Арахамії, надіславши кілька запитань з приводу посилення його ролі у владі у постєрмаківські часи та можливого зв’язку його дій із відставкою Федорова. Ба більше, редакція поцікавилась, як Арахамії вдається збирати голоси в Раді на тлі того, що частину депутатів від СН — «групу Кісіля» — НАБУ підозрює у голосуваннях за хабарі.

Очільник фракції СН відповів на все це коротко: «З серпня 2019 року я є головою фракції політичної партії Слуга народу. За час роботи в команді моя посада, перелік завдань і обов’язків залишаються незмінними. Верховна Рада працює і ухвалює рішення в найскладніші часи, на нашу каденцію припали найважчі випробування і, на мою думку, цей парламент гідно з ними справляється».

Політолог Ігор Рейтерович назвав Арахамію одним із ключових політиків у країні, який значно наростив свій вплив. «Але я б його назвав баланс'єром, — додав аналітик. — Він — ключовий переговорник, але ніяким Єрмаком не стане від слова зовсім, тому що могутність останнього значною мірою базувалася на узурпації доступу до Зеленського».

Інші учасники тріо

Ще однією ключовою людиною у найближчому президентському колі політики та експерти, з якими розмовляла редакція, вважають Буданова.

Як пояснило впливове джерело у президентській політсилі, між колишнім керівником ГУРу та Зеленським є своє коло питань, які вони вирішують разом: військові та політичні. Однак новий очільник ОП діє абсолютно інакше, ніж його попередник. Якщо Єрмак їздив за Зеленським практично «хвостом» у будь-які відрядження, то Буданов цього не робить. Наприклад, коли у липні президент перебував у Парижі на зустрічі коаліції охочих, начальник його канцелярії залишався в Києві.

«Буданов не ходить як тінь за Зеленським», — підсумовує цей співрозмовник.

Сюмар вважає, що Арахамія певною мірою конкурує з Будановим щодо комунікації з парламентом, адже останній намагається її налагоджувати.

Веніславський розповів, що колишній начальник ГУРу особисто спілкується з багатьма депутатами від різних фракцій та груп Ради. І в тих немає жодних проблем з тим, щоби потрапити на Банкову, тоді як до Єрмака могли завітати лише обрані народні обранці. «Їх можна було перерахувати на пальцях однієї чи максимум двох рук, — пригадав цей представник СН. — Комунікація точно змінилася. І зараз, в тому числі коли тривають обговорення порядку денного чи необхідності ухвалення тих чи інших законів, вона дуже тісна». Буданову, за його словами, вдалося здобути авторитет навіть серед опозиції.

Рейтерович також відзначає вплив колишнього розвідника на президента. Однак, на його погляд, ці відносини можна описати радше як формальні.

Третьою ключовою людиною поряд із президентом одразу кілька нардепів та джерел редакції назвали Дмитра Литвина. Адже той щодня спілкується із Зеленським, отримує від нього доручення і перетворює їх на слова і тексти. А окрім того, ділиться своїми думками щодо актуальних подій.

«Позиція Дмитра — більше обслуговувати завдання Зеленського, ніж вирішувати питання, — вважає Юрчишин. — Але через відповідальність за комунікацію він, звісно, досить серйозно формує саму позицію [президента]».

Водночас Фесенко припускає, що з точки зору безпосереднього впливу на президента і його емоції найбільшу вагу в оточенні Зеленського має саме Литвин. Адже медіа­радник спілкується з гарантом Конституції щодня з огляду на свою посаду. Однак інституційний вплив у Буданова та Арахамії, на думку експерта, однозначно сильніший.

Військові та силовики

Окрім «головної трійки» навколо Зеленського зосереджені ще декілька людей, до думок яких очільник держави прислухається, коли йдеться про щось конкретне.

Зокрема, військовими питаннями очікувано опікується колишній комбриг Павло Паліса, який ще за часів Єрмака став заступником керівника ОП. Свого часу цей бригадний генерал, за даними джерел NV, опинився на Банковій, щоби бути альтернативним тоді ще головкому ЗСУ Олександру Сирському каналом інформації.

«Паліса вже давно казав, що ми далі в такій конфігурації [із Сирським] і в такій методиці ведення війни нікуди не поїдемо, бо ми це не витягуємо», — зауважило джерело редакції, обізнане із ситуацією.

До свого звільнення, тобто до 22 липня, сам Сирський також мав тісну комунікацію із президентом. Зараз його місце у всіх сенсах посів новий головком Михайло Драпатий.

Водночас Юрчишин нагадав, що значну вагу в оточенні Зеленського зберігає й Олег Татаров, заступник керівника ОП та колишній фігурант розслідувань НАБУ. Зокрема, той досі залишається на Банковій куратором правоохоронної та судової систем. «Він вирішує там проблеми, — пояснив представник Голосу. — Такий кризовий менеджер свого роду».

Також Зеленський, за даними редакції, симпатизує новому керівникові СБУ Олександру Покладу. «Президент шанує його специфічні якості», — розповіло NV обізнане джерело.

Юрчишин відзначив, що Покладу доручено вирішення багатьох питань, зокрема у сфері внутрішньої політики: йдеться про роботу з опонентами, аналіз і розуміння громадських рухів, «які все більше й більше стають впливовими». «Але Поклад фактично є продовженням позиції Татарова, який його порекомендував і активно з ним співпрацює», — додав представник Голосу.

Коло радників

Рейтерович описує сьогоднішню ситуацію навколо президента як наявність певної групи людей, яка має приблизно однаковий голос. «Тобто президент багатьох слухає, він з багатьма спілкується, — вважає політолог. — І він став [після звільнення Єрмака] взагалі більш відкритим до цього спілкування».

Як запевнив редакцію один із впливових «слуг», Зеленський, як і раніше, все одно ухвалює рішення сам. Однак, мовляв, помітно, що зараз президент намагається розширити коло тих, чиї думки його цікавлять.

«Те, що президент обрав [колишнього голову Нафтогазу Сергія] Корецького прем'єром, — це теж історія про те, що він хоче розширити коло людей, які будуть щось пропонувати і говорити, а не навпаки — слухати його», — запевнив цей співрозмовник.

«Я не можу сказати, що є хтось, хто одноосібно упав президенту на вухо і щось формулює, — додав він. — Мені здається, що Зеленський навіть внутрішньо після ситуації з Єрмаком хоче цього не допустити».

Цей матеріал опубліковано в журналі NV № 4 за серпень 2026 року, придбати його можна тут.