Продовжуєте купувати книжки, які не встигаєте читати? Ось чому ви це робите
Мішель Спір: «Коли ми натрапляємо на щось, що обіцяє нам задоволення чи відкриття, у мозку активується система винагороди» (Фото: tonodiaz/Depositphotos)
Справа не в браку часу чи нестачі дисципліни
У ті періоди, коли я завантажена справами, у мене просто не виходить читати стільки, скільки мені хотілося б. Життя постійно заповнює кожну вільну хвилину роботою, зустрічами, електронними листами, хатніми справами, дорученнями та дедлайнами. Коли я опиняюся в одному зі своїх улюблених місць — книгарні — мене охоплює роздратування через те, що навколо стільки книжок, які я хотіла б прочитати, а часу на це немає.
Зазвичай я втішаю себе тим, що все одно купую якесь видання і додаю до невеличкого приємного стосу книжок, які чекають спокійнішого періоду, коли я, можливо, нарешті їх відкрию. Як не дивно, це приносить задоволення. Дехто може назвати це захаращенням, але у японців для цього є набагато вишуканіше слово: «цундоку» (tsundoku).
Цей термін описує звичку купувати книжки і накопичувати їх, не читаючи. Він поєднує ідеї складання речей у стоси (tsunde), відкладання чогось на потім (oku) та читання (doku). У результаті утворюється поняття, що втілює тихий оптимізм книжкових стосів.
Цундоку аж ніяк не є ознакою браку часу чи відсутності дисципліни. Це явище може розповісти дещо навдивовижу важливе про те,