Читайте NV у Google
Роман Мельниченко: «Зусилля майже завжди супроводжуються болем» (Фото: ThirtyPlus/Depositphotos)
Але важливо не впадати в крайнощі
Минулого разу ми говорили про біль як симптом. Про те, що біль часто вказує на проблему і спонукає нас щось змінювати. Але біль не завжди є чимось негативним і повʼязаним з тими чи іншими проблемами.
Іноді біль супроводжує зростання. Саме про це я хочу сьогодні поговорити.
Пам’ятаєте вислів Ніцше: «Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими»? Звичайно, це не завжди діє так буквально. Іноді важкі події можуть не загартувати, а навпаки — травмувати або навіть зламати людину. Але якщо говорити про розвиток, то важливо зрозуміти одну річ: біль — це не завжди погано.
Якщо біль як симптом підказує нам, що потрібно усунути причину страждання, то біль як зростання є частиною самого процесу розвитку.
Багато найважливіших речей у житті досягаються саме через нього. Через біль навчання. Через біль змін. Через біль виходу із зони комфорту. Через біль зусиль: інтелектуальних, емоційних, фізичних, моральних, вольових.
Уявіть людину із зайвою вагою і без фізичної підготовки, яка вирішила почати бігати. У перший день вона пробігає 50 метрів і відчуває, що зараз помре. Серце вискакує з грудей, легені горять, тіло протестує. Це біль.
Але який саме? Це біль зростання.
Людина поставила собі мету покращити своє життя і платить за це певну ціну. Ціна розвитку — це зусилля. А зусилля майже завжди супроводжуються болем.
Біль — це не завжди погано
Якщо сприймати цей біль лише як щось погане, то вже завтра людина не вийде на пробіжку. Не почне вивчати нову мову. Не наважиться освоїти нову професію чи запустити бізнес. Не ризикне знайомитися з новими людьми, вступати в інтимні стосунки, народжувати дитину.
Вона просто залишиться там, де була. І ніде.
Але якщо прийняти біль як частину розвитку, усе змінюється. Це життєва філософія для тих, хто хоче жити й крокувати вперед, розкриваючи власний потенціал. А це робить життя осмисленим і щасливим.
Сьогодні ти пробіг 50 метрів. Завтра — 100. Потім — 200. А через кілька місяців уже біжиш п’ять кілометрів і дивуєшся, що колись страждав через ті перші 50 метрів. Біль не зникає повністю — але він змінюється. Згодом людина починає отримувати задоволення від самого зусилля, від процесу подолання себе і від результату, який бачить. Тобто «поганий біль» перетворюється на «біль зростання».
Цікаво, що навіть навчання пов’язане з певним видом болю. Дослідження показують: коли ми напружено думаємо, вивчаємо нову інформацію, змушуємо себе концентруватися або вирішувати складні завдання, мозок переживає це як своєрідний дискомфорт.
Саме тому так часто хочеться відкласти книжку, вимкнути навчальний курс або перестати працювати над складною задачею. Розвиток вимагає енергії. А енергія потребує зусиль. Тому біль як зростання необхідно прийняти, і тоді ви зможете навчитися танцювати, побудувати кар'єру, написати книжку, опанувати нову професію, почати нові стосунки чи, можливо, закінчити старі — або просто стати кращою версією себе.
Біль зростання не потрібно любити. Його потрібно прийняти. Прийняти як одну з умов гри під назвою життя. Бо якщо я хочу кращого життя, мені доведеться докладати більше зусиль. А більше зусиль майже завжди означають біль зростання.
Водночас важливо не впадати в іншу крайність. Йдеться не про самокатування і не про культ страждання. Людина не повинна заганяти себе в емоційне вигорання чи фізичне виснаження. Спортсмен, який постійно перевантажує себе, рано чи пізно впирається в плато або отримує травму.
Тому розвиток має поєднуватися з турботою про себе. Ми маємо ставитися до себе з повагою і любов’ю, а не виснажувати себе заради чергового досягнення. Ми всі — не спринтери, а марафонці, і про це треба пам’ятати.
Сьогодні часто можна побачити дві крайності. Одна каже: «Терпи більше. Ламай себе. Лише через надмірні зусилля можна досягти успіху». Інша каже: «Ти вже ідеальний. Не потрібно напружуватися. Пливи за течією».
Як це часто буває, істина десь посередині. Розвиток вимагає зусиль. Але зусилля не повинні руйнувати людину.
Правова інформація. Ця стаття має винятково інформаційний характер і не замінює професійної психологічної консультації. NV не несе відповідальності за будь-які рішення, ухвалені читачем на основі матеріалів сайту.
Текст опубліковано з дозволу автора