У метро, на вулиці чи в офісі. Що робити, якщо людині поруч стало погано

На жаль, це може статися будь-де і будь з ким з нас: у вагоні метро, біля пішохідного переходу, в черзі за кавою, на нараді або вдома.

Людина раптом блідне, хапається за груди, сідає на підлогу, втрачає рівновагу або просто перестає відповідати. Прояви невідкладного стану можуть бути різними. І в такі моменти більшість із нас завмирає в паніці: «Що робити?», «А раптом я зроблю гірше?», «Я ж не лікар».

Тому фіксуємо: перша домедична допомога — це не складні медичні маніпуляції, а базова підтримка життєдіяльності організму. Це кілька простих дій, які можуть дозволити виграти час до приїзду медиків.

В Україні екстрену медичну допомогу викликають за номером 103, а також через 112 — єдиний номер для повідомлень про надзвичайні ситуації.

Крок 1. Не проходьте повз і оцініть безпеку

Перше правило: не створити ще одну надзвичайну ситуацію й не посилити небезпеку.

Завжди памʼятайте, що ваша безпека — понад усе. Якщо людині стало зле у метро — не підходьте до краю платформи, не намагайтеся самотужки тягнути людину, якщо поруч потяг або натовп. На вулиці — подивіться, чи немає машин, електросамокатів, скла, льоду, агресивних людей. В офісі — переконайтеся, що немає небезпеки від електрики, води, падіння предметів.

Далі важливо намагатися встановити контакт і зʼясувати, чи в свідомості людина. Підійдіть, нахиліться до людини і голосно, чітко запитайте: «Ви мене чуєте? Вам погано? Можна я допоможу?».

Якщо людина відповідає — це вже важлива інформація. Не тягніть її одразу, не піднімайте силою і не давайте «просто водички».

Крок 2. Покличте конкретну людину, а не «когось»

У натовпі часто працює ефект розсіювання відповідальності: усі бачать, що погано, але ніхто не діє. Тому говоріть адресно:

— Ви в синій куртці — викличте 103.

— Ви — знайдіть працівника метро.

— Ви — принесіть аптечку або АЗД, якщо він є.

— Ви — зустріньте швидку біля входу.

Моделюємо ситуацію: ви оцінили ситуацію, встановили контакт і зʼясувалось, що людина в свідомості. Посадіть, а краще покладіть людину так, щоб вона не впала і була надійно зафіксована на поверхні. Розстебніть тісний комір, шарф, ремінь — все, що може становити потенційний ризик для людини. Забезпечте повітря, попросіть натовп відійти. Говоріть спокійно: паніка навколо погіршує стан.

Запитайте коротко та голосно: що болить? Коли почалося? Оцініть, як людина говорить і чи є у неї при цьому задишка. Обовʼязково запитайте, чи є у людини діабет, епілепсія, хронічні хвороби і чи приймає вона якісь ліки. Уточніть, коли людина їла востаннє.

Ці відповіді передайте диспетчеру або медикам. Не пропонуйте в таких ситуаціях людині вставати, «пройтися», «подихати на вулиці».

Моделюємо складнішу ситуацію: людина не реагує на ваші звернення

Коли людина непритомна, або свідомість сплутана, потрібно одразу оцінити дихання: чи дихає людина взагалі, як часто робить вдих, чи чуєте ви хрипи.

Потрібно одразу оцінити дихання

Як це зробити? Спочатку відкрийте дихальні шляхи та перевірте дихання. У непритомної людини язик міг «запасти» й перекрити доступ повітря — тому при перевірці дихання рекомендується тримати голову постраждалого закиненою назад, а підборіддя піднятим, щоб щелепа піднялася і дихальні шляхи відкрилися. Подивіться, чи рухається грудна клітка, прислухайтеся до дихання, відчуйте повітря щокою. Не витрачайте на перевірку багато часу — приблизно до 10 секунд.

Якщо людина не реагує, але дихає нормально, покладіть у бокове положення — так зване recovery position. Це допомагає тримати дихальні шляхи відкритими й зменшує ризик захлинутися блювотою.

Важливо: якщо є підозра на серйозну травму голови, шиї або хребта — наприклад, людина впала з висоти, її збила машина, вона лежить після сильного удару — не рухайте її без крайньої потреби. Забезпечте дихання, викличте медиків і виконуйте інструкції диспетчера.

СЛР та дефібриляція

Заглиблюємось далі: з попередніх пунктів ми памʼятаємо, що вже викликали швидку і чекаємо на неї. Але якщо людина не реагує і не дихає або лише хапає повітря поодинокими агональними вдихами, потрібно негайно починати серцево-легеневу реанімацію і використати автоматичний зовнішній дефібрилятор, якщо він доступний.

Як робити компресії грудної клітки дорослій людині:

• покладіть основу долоні на центр грудної клітки;
• другу руку — зверху;
• тримайте руки прямими;
• тисніть сильно і швидко;
• орієнтир — 100−120 натискань на хвилину;
• глибина — приблизно 5−6 см у дорослого — памʼятаємо ритм пісні Bee Gees Stayin' Alive.

Не зупиняйтеся до прибуття медиків, появи ознак життя або поки вас не змінить інша людина.

Якщо ви не вмієте робити штучні вдихи — робіть компресії безперервно.

Чого точно не варто робити

Не бийте людину по щоках.

Не давайте людині чужі ліки «від серця», «від тиску», «заспокійливе» або «про всяк випадок». Ви можете не знати її діагнозів, алергій і взаємодій препаратів.

Не лийте воду в обличчя, не давайте пити людині без свідомості або напівпритомній.

Якщо судоми — не утримуйте людину фізично: це може призвести до травм. Натомість приберіть тверді та гострі предмети навколо, підкладіть щось мʼяке під голову (куртку, сумку), зафіксуйте час початку нападу. Після завершення судом покладіть людину на бік. Ще раз перевірте дихання й викличте 103.

Не намагайтеся «розтиснути зуби» при судомах або для оцінки стану дихальних шляхів. Не підкладайте нічого до рота під час судом (ложку, олівець тощо).

Не піднімайте силою після непритомності.

Не залишайте людину саму до прибуття допомоги або стабілізації стану.

Не знімайте людину на відео. Допомога — це не контент.

Алгоритм, який варто запамʼятати

Безпека → Реакція → Виклик 103/112 → Дихання → Допомога до приїзду медиків.

Якщо людина говорить — посадіть або покладіть, заспокойте, зʼясуйте симптоми, викликайте допомогу за потреби.

Якщо не реагує, але дихає — викличте 103/112, покладіть у стабільне бокове положення, контролюйте дихання.

Якщо не реагує і не дихає нормально — починайте компресії грудної клітки, шукайте АЗД.

У більшості випадків від нас не вимагається бути лікарями. Достатньо не пройти повз, не розгубитися остаточно і зробити перші прості кроки. Саме вони іноді вирішують, чи дочекається людина професійної допомоги.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за жоден діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

Усі Блоги NV