Читайте NV у Google
Богдан Логвиненко: «Дитина щодня перебуватиме в когнітивному дисонансі між мовою вдома та реальним світом навколо» (Фото: wirestock_creators/Depositphotos)
Будь-яка публічна сфера, державна служба, сучасні медіа чи прогресивний бізнес вимагають вільного, органічного володіння українською
Батьки, які ухвалили рішення виховувати своїх дітей російською в Україні, мають усвідомити всього кілька речей:
1. Дитина щодня перебуватиме в когнітивному дисонансі між мовою вдома та реальним світом навколо, що неминуче гальмуватиме її інтеграцію та розвиток. Не тому, що існує кілька додаткових мов, а тому, що дві одночасно є побутовими й базовими.
2. Російськомовним дітям у майбутньому об'єктивно буде складніше навчатися, скласти НМТ та вступити до хорошого вишу. Навіть до московських вишів їх теж не візьмуть — бо російська в них залишиться розмовною.
3. Їм буде все складніше соціалізуватися в інтелектуальних і креативних колах, де російська майже не звучить і вже давно стала маркером маргінальності. В Україні вже не залишилося культурних діячів та інтелектуалів, які досі послуговуються російською.
Виправдання, що дитина знатиме на одну мову більше, — це самообман
4. Будь-яка публічна сфера, державна служба, сучасні медіа чи прогресивний бізнес вимагають вільного, органічного володіння українською, метафоризму, а не постійного перекладу в голові. Їм буде складніше, аніж тим, хто виростав з українською.
5. Вони неминуче потраплять у чужий інфопростір. Споживаючи імперські сурогати, буде складно відчувати причетність до країни, у якій вони народилися, та її сучасної культури, політики, громадського сектору. А якщо наперед готуєте їх до еміграції — краще одразу вивчайте з ними польську чи чеську.
6. З великою імовірністю, вони в майбутньому запитають: «Мамо, тату, а чому ви вчили мене мовою ґвалтівників та вбивць, які прийшли на нашу землю?» Краще підготуйте заздалегідь якусь вдалу відповідь.
7. Виправдання, що дитина знатиме на одну мову більше, — це самообман. Через мовну спорідненість це найчастіше призводить до каші в голові, суржику та нездатності грамотно комунікувати жодною з них без докладання додаткових зусиль. Справжні двері у світ, глобальні знання, доступ до світових культурних шедеврів в оригіналі та кар'єрні перспективи відкриває англійська, а не мова країни-ізгоя.
Але є один сценарій, коли все написане вище не працюватиме і ви зможете, потираючи руки, казати: «Я же говоріла». Це — якщо Україна програє. Тоді ви справді будете у виграші, тоді ваша ставка на російськомовність таки спрацює. Тоді ваші діти матимуть кращі перспективи. В окупації, прислуговуючи «старшому брату».
Текст опубліковано з дозволу автора