Про українську літературу — легко. Книга та курс, які раджу усім

Я сьогодні прямо під час вибухів — з прекрасним. Раніше, в юності, від української літератури у мене було єдине відчуття — суму. І ніби лише дві теми: «тяжка доля жінки-трудівниці» та «визвольна боротьба українського народу». Колись у школі я й гадки не мала, наскільки друга тема визначальна. І як може неочікувано розкриватися тема перша.

Зараз я відкриваю для себе стільки краси, смаку, гумору, вишуканості, сили, що є в українській літературі різних часів.

Якщо ви любите українську літературу, якщо ви, як і я, пізнаєте її зараз, якщо у вас немає стільки часу, скільки б хотілося, і вам потрібні орієнтири, щоб взяти тему чи ім'я — і далі відштовхнутися та самим читати й досліджувати, і щоб було не нудно. І щоб можна було з дітьми. Я несу вам прекрасне.

1. Книга Що воно таке? Українська література — авторка Анастасія Євдокимова, видавництво Ранок. Не знаю, як я пропустила цю книжку. Вона, окрім того, що інформативна, ще й сповнена гумору і дуже візуальна.

Зараз я відкриваю для себе стільки краси, смаку, гумору, вишуканості, сили, що є в українській літературі

Софія Мельник, яка її ілюструвала, — ще й художниця-мультиплікаторка. Книга створює відчуття динаміки, як у мультфільмі чи фільмі.

Я раділа, що в книжці є багато посилань на наших прекрасних сучасників — Григорія Фальковича, Олесю Мамчич, Сашка Дерманського, Володимира Арєнєва, Юлію Ілюху та інших прекрасних авторів і авторок.

Книжка розповідає, звучить, смакує — там є навіть про страви. А композиція твору пояснюється буквально на коті.

Моє мислення метафоричне, і в цій книжці дуже багато метафор та образів, які кодують і водночас розпаковують насправді досить складну інформацію.

Книга позиціонується для дітей середнього шкільного віку. Але, думаю, цілком можна старшим. І набагато старшим.

2. Відеокурс Укрліт як серіал, тільки курс від Катерини Смачило та Ренати Валюх. Його авторки пишуть: «Наша мета — розповісти про українську літературу легко й так, щоб у саме серденько». В серденько — 20 невеличких серій.

Я між роботами та зустрічами на невеличкому прискоренні дивлюся по серії, зараз на 9-й. Ділюся з рідними потім: «А знаєте?!»

Мені подобається, що на курсі постаті, які були «авторами книжок», стають наче приятелями чи приятельками, і ти розумієш більше за те, що було закладено у твори. І більше знаєш про час. І насправді про величезний внесок усіх цих людей. Я так багато не знала!

Для мене окреме відкриття — жіночі постаті в літературі.

Слухала сьогодні серію про заборону писати українською мовою. Пишу зараз під близькі вибухи. І думаю про «визвольну боротьбу українського народу».

Знати своє — ще одна форма спротиву.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Усі Блоги NV