«Точне харчування». Як Китай будує продовольчу стратегію, змінюючи спосіб виробництва їжі
Білкові гриби hericium erinaceusта мікрозелень (Фото: depositphotos.com/lithiumphoto)
Китай позиціонує альтернативні білки як частину майбутньої продовольчої системи. Вони мають стати основою для зміцнення продовольчої безпеки, покращення харчування та забезпечення сталого розвитку.
Згідно з попередніми директивами Президента Китаю Сі Цзіньпіна, Китай потребує пошуку харчування за межами традиційних сільськогосподарських джерел. За планами розвитку системи, що охоплює продовольчу безпеку, харчування, сталий розвиток та потреби споживачів альтернативні білки поєднуватимуть із синтетичною біологією. До процесу підключають штучний інтелекто (ШІ), «точне харчування» та інтелектуальне виробництво як технології, що можуть змінити спосіб виробництва та споживання їжі.
Професор Лі Чжаофен, проректор Університету Цзяннань, зазначив, що більша цифровізація та автоматизація можуть підвищити ефективність виробництва, контроль якості та безпеку харчових продуктів, надаючи виробникам більшу гнучкість для реагування на мінливі вимоги споживачів. Збільшення доступності їжі, однак, є лише однією частиною майбутнього рівняння харчування.
Лі визначив «точне харчування» як один з основних напрямків розвитку харчових продуктів у майбутньому. Точне харчування (Precision nutrition) — це науковий підхід, який налаштовує дієту людину на основі даних, унікальних для її організму, таких як ДНК, мікробіом кишечника, стрибки цукру в крові та метаболізм. Попередником такого харчування є так зване «персоналізоване» — це ширший підхід, який налаштовує дієту, використовуючи простішу, легко спостережувану інформацію: вік, стать, вага, особисті цілі та харчові переваги.
Професор Лі визначив точне харчування як один з основних напрямків майбутнього розвитку харчових продуктів. Це вказує на перехід від розробки продуктів для широких груп споживачів до розробки більш цілеспрямованих рішень у сфері харчування для окремих осіб. Такі біотехнології мають потенціал для кращого розуміння потреб у харчуванні та розробки продуктів з більш цілеспрямованою користю для здоров’я. «Однак, продукти майбутнього не слід оцінювати лише за їх смаковими якостями», — додав професор Лі. Він також описав надання «емоційної цінності» як характеристику майбутніх розробок їжі, припускаючи, що харчовий досвід та психологічне задоволення дедалі більше формуватимуться частиною створення продуктів поряд з харчуванням.
Мова про їжу майбутньго виходить за межі окремих категорій, таких як рослинне м’ясо або ферментація, позиціонуючи альтернативні білки як один компонент ширшої трансформації того, як їжа видобувається, виробляється, формулюється та споживається.
Сталий розвиток також вбудований у це ширше бачення. Професор Лі пов’язав майбутній розвиток продовольства з такими викликами, як обмеженість ресурсів, використання землі та води, а також тиск на навколишнє середовище, припускаючи, що нові технології виробництва можуть підвищити ефективність використання ресурсів, одночасно підтримуючи більш стійке постачання продовольства.