У вареники чи у салат? Яка різниця між фетою та бринзою та куди який сир додавати
Читайте NV у Google
Сир фета, різниця з бринзою (Фото: depositphotos.com/serezniy)
Готуєте пиріг зі шпинатом і сиром, домашній хачапурі, салат по-грецьки чи баклажанові рулетики? Туди потрібно обрати солоний сир, і тут вибір стоїть між фетою та бринзою. Тож що краще і яка між ними різниця?
Часто на поличках супермаркетів ви побачите фелату, аналог фети, та бринзу на одній поличці поруч. І в голові закрадається питання: який із сирів обрати? Вони здаються дуже схожими: обидва мають свіжий, солоний смак та подібну текстуру. Також обидва виготовляють з овечого молока і мають приблизно однакову жирність. Але ці продукти різняться. Спробуймо розібратися у відмінностях та застосуваннях.
Бринза
Гуцульська овеча бриндзя (або бринза) — карпатський сир з овечого молока, сквашений сичужним ферментом, який має офіційну реєстрацію і отримав захищену назву з географічним зазначенням. Овечий сир став першим в Україні зареєстрованим продуктом. Саме поняття «гуцульська овеча бриндзя» означає делікатес, вироблений за єдиною технологією в декількох районах Чернівецької, Закарпатської та Івано-Франківської областей із молока місцевих овець.
Бринза має білий колір, який навіть наближається до блакитного, а її смак — помітно солоний, злегка гострий і пряний, трохи кислий. Цей сир достатньо м’який та ніжний, пастоподібний, але також може бути зернистим або грудковим. На це впливає якість молока, а також склад. Іноді овече поєднують з коров’ячим, вміст якого не повинен перевищувати 40%.
У порівнянні з іншими сирами бринза низькокалорійна та містить багато протеїну. У 100 г продукту містяться 19 г білків та близько 300 ккал, з яких 24 г жирів. Це робить бринзу чудовим продуктом для спортивної дієти та підтримки здоров’я. Бринзу доволі легко додавати у страви, оскільки вона не потребує додаткової теплової обробки і чудово смакує як самостійний продукт .
Оскільки це розсільний сир, він доволі вологий і доповнить більш «сухі» страви. Бринзу кладуть до баноша, вона смакуватиме у соусах та до сніданків на тарілці. Якщо ви планували приготувати легкий та водночас незвичайний соус для салату чи запеченої страви — перебийте бринзу з травами, томатами, йогуртом та спеціями. Бринза також додасть сендвічам свіжості та легкості, а крем-супам — яскравого акценту.
Фета
Назва «фета» походить від італійського слова «fetta», що означає «нарізати». Технічно, назва «фета» повинна використовуватися лише у випадку, якщо сир походить з певних регіонів Греції; на практиці сири з багатьох країн маркуються як фета. Грецька фета також є продуктом із захищеним найменуванням походження, але більшість виробників сиру та дистриб’юторів по всьому світу не визнає цього. «Фета» стала загальною назвою для різних видів білого розсипчастого сиру, що зберігається в розсолі або без нього. Справжня грецька фета повинна містити щонайменше 70 відсотків овечого молока і не більше 30 відсотків козячого. В Україні, щоб не порушувати законодавство, схожі сири прийнято називати «фелата». Її частіше виготовляють з коров’ячого молока та продають у розсолі.
Справжня хороша фета яскрава, ароматна, солона і трохи кислувата на смак, з невеликою терпкістю і ноткою лимона. Як і більшість сирів, фету можна витримувати, що концентрує та посилює смак. Залежно від того, наскільки добре сир відійшов від сироватки, його можна нарізати невеликими брусками та помістити у форми схожої конструкції. Після цього всі бруски фети виймають із форми, солять і зберігають у дерев’яних або металевих контейнерах протягом 24 годин для дозрівання.
Як і всі визрілі сири, фета калорійний продукт, хоча відносно інших — енергетична цінність невисока. 100 г сиру має близько 260 ккал. Через високий вміст солі фету слід їсти в помірних кількостях: близько 1116 мг натрію становить половину рекомендованої добової норми. Водночас фета має низький глікемічний індекс, вітамін B12 і невелику кількість заліза і може використовуватися як елемент дієти при боротьбі з анемією. Фета, як і бринза, багата на кальцій, що зміцнює кістки.
Цей сир народжений, щоб бути зіркою середземноморської кухні. Крім запікання з помідорами та оливками Каламата як закуски, ви можете збити його в гладке пюре та використовувати як соус для занурення або посипати ним салати та смажені овочі як начинку.
Її смак достатньо виражений, щоб насолоджуватися нею самостійно, водночас вона досить універсальна, щоб гармоніювати зі свіжими овочами, фруктами, ароматними травами та спеціями. Де використовувати сир фета як інгредієнт: соус з печеними овочами (томат і перець), салати з крупами та коренеплодами (сочевиця і буряк), яєчні на кшталт шакшуки чи омлетів.
Ключова різниця у використанні
Фета зазвичай м’якша, вологіша та кремовіша, легко кришиться й має делікатний солонувато-кислий смак. Фета зазвичай має більш округлий, вершковий смак, хоча хороша овеча фета теж може бути досить інтенсивною. Бринза, навпаки, щільніша й пружніша, часто сухіша та солоніша. Її смак може бути більш виразним, кисломолочним і насиченим.
Ці два продукти й поводять себе по-різному. Фету легко розкришити руками поверх салату, овочів чи пасти. Вона добре змішується з йогуртом, оливковою олією, зеленню, утворюючи кремові намазки та соуси. При запіканні фета розм’якшується, стає дуже ніжною, і зазвичай не перетворюється на тягучу масу. Тож якщо ви планували зробити із нею піцу чи гарячі бутерброди — залиште це для експериментів.
Бринза частіше зберігає більш виражену структуру. Її можна нарізати кубиками, кришити, додавати до начинок для пирогів, вареників, хачапурі, запікати з овочами і класти до баноша. Особливо добре вона працює там, де потрібно, щоб сир залишався помітним компонентом страви, а не розчинявся в ній. Якщо грецька фета виступає балансом у страві, то бринза — родзинкою та акцентом.
