«Хороша пісня — це не завжди гучно». Микола Бровченко і Тетяна Гончарова — про концерт Тишком-нишком

Тишком-нишком — це вісім пісень наживо, а між ними — розмови про те, звідки береться мелодія, як із нею зустрічається слово і чому одні пісні швидко забуваються, а інші залишаються з нами на десятиліття. Концерт відбудеться у межах програми Спеціальні події скороченого формату фестивалю Книжкова країна — Дні Книжкової країни. Основну програму фестивалю перенесли на весну, однак спеціальні події 18−20 вересня залишилися в розкладі.

Микола Бровченко, якого ми ще не чули

Миколу Бровченка український слухач передусім знає як автора текстів. Його пісні виконували Тіна Кароль, Віктор Павлік, Kozak System, Злата Огнєвіч, Оксана Муха та інші артисти. Він також писав лібрето для Національної опери та Національної оперети.

Але в Тишком-нишком Бровченко вперше виходить до слухача ще й як композитор. У програмі — пісні, для яких він написав і слова, і музику. Найдавніша з них з’явилася ще 1991 року, найновіша — вже у 2026-му.

Вісім композицій не намагаються вміститися в один жанр: тут є софт-рок, фолк, джаз і блюз. Дві пісні написані на музику Сергія Круценка — композитора та багаторічного співавтора Бровченка, якого не стало у 2023 році. На концерті вони прозвучать як данина його пам’яті.

Та головна особливість вечора — не лише репертуар. Між піснями Бровченко говоритиме про те, як вони створювалися, і спробує разом із глядачами розібратися у, здавалося б, простому питанні: що взагалі робить пісню піснею?

Хто виконавці

Вісім пісень виконає Тетяна Гончарова — вокалістка, засновниця Goncharova Project та переможниця Alfa Jazz Fest Street.

За аранжування і звучання Тишком-нишком відповідає Костянтин Іоненко — джазовий басист і композитор, чиї альбоми виходили в Японії та Іспанії. У проєкті він також грає на контрабасі.

До складу музикантів увійшли Олег Богуш — клавішні, Олександр Леонов — гітара та Роман Яковчук — ударні.

Концерт задуманий камерним — невелика зала, слухачі поруч із музикантами і повністю живе виконання. Водночас один вечір не стане кінцевою точкою проєкту: концерт запишуть, а згодом відеоверсія Тишком-нишком з’явиться на YouTube.

Микола Бровченко, Тетяна Гончарова та / Фото: Валерія Мезенцева

Напередодні виступу ми попросили Миколу Бровченка і Тетяну Гончарову відповісти на кілька коротких запитань — про пісні, сцену, мрії та те, навіщо взагалі приходити на камерний концерт.

Микола Бровченко

— Тишком-нишком одним реченням — це про що?

— Про те, що хороша пісня — це не завжди гучно, але завжди влучно.

— Яку пісню з програми ви б першою дали послухати людині, яка нічого про вас не знає?

— Напевно, Магія. Або Причаїлася.

— Що останнім часом вас щиро здивувало?

— Можливості ШІ у створенні пісень. Сподіваюся, подив людства скоро мине. І все, що робиться hand made у музиці, буде на вагу золота.

— Три речі, без яких не сідаєте писати?

— Тиша. Думка — три ноти або три слова. Надія.

— Доповніть: Приходьте, якщо ви…

— …маєте годинку на підзарядку чистою енергією музослів'я.

Тетяна Гончарова

— Момент у підготовці Тишком-нишком, який ви точно не забудете?

— Сповіщення на сайті Українського культурного фонду про те, що ми отримали фінансування на проєкт.

— Яка з восьми пісень найбільше про вас?

— Усі. Бо я буваю дуже різною.

— Пісня, яка завжди повертає вам сили?

— Цвіте терен.

— Сцена чи студія?

— Сцена. Бо це кульмінація студійних сесій.

— Тобто студія — процес, а сцена — результат?

— Результат.

— Про що ви мріяли у 20 років? І чи збулося?

— Щось збулося, щось ні. У деяких питаннях я досі мрію так само, як у 20.

— Що для вас означає «дійти до мрії»?

— Видих. Заради того, щоб вдихнути й рухатися до нової мети.

Коли і де

Коли: 18 вересня 2026 року, початок концерту о 19:00

Де: ВДНГ, павільйон № 6, простір Book.ua

Вхід вільний з 18:00. Кількість місць обмежена.

Майданчик забезпечений укриттям.