Червоні папочки та вікна можливостей. Про ракетну атаку по Києву

Так, у нас немає потрібної кількості ракет Пак-3 до Петріоту (а нам потрібно 300−400 на місяць). Тут немає що аналізувати, тому і збита була лише одна ракета з 31. Циркони вперше рознесли на дві області, додали Ростовську, і це вперше. Значить бояться скупчувати дві пускові на область, тому й було — по 2 ракети з області.

Днями я вже писав, що відповідно до всіх моїх аналізів, — до табуни в 4 хвилини крилатих ракет по західних областях України мала би бути балістика. Ну не гоже таку комбіновану атаку робити з 6 балістичними ракетами. І тільки вночі 1 серпня я зрозумів їхню логіку.

Червоні папочки.

Форми і дати доповіді. 29−30 липня вже були зроблені доповіді Путіну, що по Україні запущено понад 350 ракет різних типів, і в цій же червоній папці вказано — що це більше, ніж в минулому місяці. Росіяни доповіли, що масштаби, кількість цілей та запущених ракет ростуть. І тому, балістичну атаку в 31 ракету перенесли на 1 серпня.

Мінімум два тижні немає бути великої атаки крилатими ракетами

Щоб зробити більше ракет за місяць — треба було 70 ракет запустити, а такої кількості балістики одночасно за ніч вони не можуть запустити. Тому й підняли стратегічну авіацію, та запустили ракети по західних областях. В папочці має й бути доповідь про ураження всієї території України. Не лише Києва.

Розпочали місяць, другий місяць кварталу. Вересень має бути найпотужніший по обстрілах. Зараз же, мінімум два тижні немає бути великої атаки крилатими ракетами. Через 3−4 дні будуть запускати по 6−8 балістик, потім велика балістична атака на 25−30 ракет. Все циклічно, як і робили в липні. Червоні папочки в них ще багато десятиліть не будуть відміняти.

Тепер — про вікна можливостей. Наші, та їхні.

Коли в червні з’явились Хорнети, почалась робота корпусів та бригад по логістиці. Ми почали закривати Крим та робити черги на заправках. Це було наше вікно можливостей. Зараз же вони перебудували процеси, черги зникли, навіть ціни почали падати. Крим все ще страждає. Але головне — вікно у нас по трохи закривається. Тому, після десяти днів роботи по складах Вайлдберіз — ми знову повернулись до роботи по НПЗ. Вона і так проводилась, але зараз знову пішли удари по найбільших. На цьому тижні, думаю, знову постраждають Омськ і Тюмень. Рязань і Самара отримали привіти, але треба знову. Отримав Башкортостан.

Читайте також:

Олександр Коваленко

Удари по Києву, заходу України та прифронтових містах. У чому різниця

Ще вірогідно, що їхні НПЗ незрівнянно швидко (із словами деяких експертів) провели ремонти своїх первинних установок АВТ не через місяці, а тижні — бо у ворогів уже були закуплені такі установки. Не через санкції вони будуть їх шукати і ремонтувати місяцями, а вони уже в них були. По перше, кожен НПЗ будується, збільшується та розвивається. Кожна наступна установка АВТ стає більшою по об'єму переробки та отримує більшу цифру. у назві. Тобто, у них були заготовлені однозначно якогось об'єму установки, і тому і ремонти/заміни провели набагато швидше.

Висновок — тільки системність та постійна робота по колу по всіх НПЗ дасть відповідний результат. Не разовий, на три тижні черг, а саме стратегічне обезбензинення ворогів.

Стосовно логістики в близькому тилу та можливостей наших мідл-страйків — то вороги також не стоять на місці. Збільшення МВГ, маскування бензовозів, збільшення комплексів проти роботи наших старлінкольотів. Все це вони роблять, і наше вікно потрохи звужується. Тут знову потрібна швидкість роботи та адаптивність проти їхніх контрзаходів.

Їхнє ж вікно можливостей закрилось по Кинжалах, шахедах та крилатих ракетах. На перших нам уже і Петріотів не потрібно, ми на них допомагаємо іншими засобами. На інших — максимально розширили варіативність перехоплювачів. Росіяни давно не роблять атаки з 600 шахедів. Збиток їх давно не зменшується на 90%. По крилатих ракетах так взагалі «обидно». Ракета Х-101 у них найтехнологічніша — летить у складі місцевості, має купу автономних систем та на ній практично неможливо «повпливати», лише збити. І авіація з цим справляється також вище 90% збитку.

Навіть коли кілька днів тому вся авіація цілу ніч ловила табуни крилатих ракет у західних областях — росіяни не використали це вікно можливостей, щоб відправити одну хвилю ракет та велику кількість шахедів (в тому числі, і реактивних) на Київ. Ні балістики, ні шахедів — Київ більш-менш тихо пройшов ту ніч. Лише щогодини робились інформаційні хвилі, щоб кияни всю ніч не спали.

Читайте також:

Іван Преображенський

Удари по Wildberries і настрої росіян. Що змінилося

Ще вікно можливостей у РФ може закритись із важкою зимою для нас. Ми робимо, і маємо максимально розосередити об'єкти світла та тепла до зими. Тому й уже зараз — вони починають бити бо об'єктам критичної інфраструктури навколо Києва. Вони також розуміють це вікно, і не хочуть його закриття перед зимою. А ще ж має бути жарким серпень…

Замість висновку.

Нам щастить, що вони працюють на червоні папочки. Ми ж давно перейшли на іншу стратегію. А з приходом Михайла Драпатого я взагалі чекаю феноменальних змін у підходах роботи проти ворогів. Ще більшого розуміння вікон можливостей, що ми домінуємо лише в чомусь новому, до чого ще не пристосувались вони. Що будуть все більше слухати розумних та креативних, а не тільки відданих та з більшою вислугою. Ось тут я саме бачу відкриття нашого нового вікна можливостей, попри ті, які потрохи закриваються. Можна як відкривати нові, так і розширювати наявні.

Оригінал