Бий своїх, щоб чужі боялися. Як Путін мстить США
Як завжди, асиметричний удар Путіна у відповідь США переважно спрямований проти росіян, яких він вважає п’ятою колоною Заходу
З понеділка будь-який росіянин, який публікує посилання із закордонним медіаконтентом, може вважатися «іноземним агентом», а значить, на законних підставах систематично переслідуватися безстрашною бюрократією і правоохоронними органами. Закон, швидко ухвалений парламентом і підписаний президентом РФ Володимиром Путіним, послідував усього через місяць після того, як засуджена в США захисниця прав на носіння зброї Марія Бутіна повернулася в Москву. Бутіна відсиділа 15 місяців в американській в’язниці за те, що діяла як незареєстрований іноземний агент.
У Росії закон про іноземних агентів з’явився ще в 2012 році. Його використовували проти неурядових організацій, які отримували іноземне фінансування. Цим групам було заборонено участь у «політичній діяльності» (такій як моніторинг виборів), вони виявлялися мішенями надмірних урядових перевірок і змушені були супроводжувати всі свої зовнішні комунікації принизливим попередженням про свою «іноземність». Багато некомерційних організацій зламалися під урядовим тиском. Десятки скарг на цей закон було подано до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі, але за ними так і не винесли рішень.
Невелика кількість медіаорганізацій — поки що ті, що спонсорувались Конгресом США, такі як Голос Америки і Радіо Свобода — теж названі іноземними агентами.
Новий закон дозволяє ставити клеймо «іноземного агента» на людях, особливо тих, хто поширює контент зі ЗМІ або будь-яких інших організацій, що вважаються іноземними агентами і тих, хто отримує фінансування з іноземного джерела. Наприклад, співробітнику правозахисної групи Меморіал або просто одержувачу грошових переказів від родича, що живе за кордоном, залишається лише опублікувати в Facebook посилання на Радіо. Свобода, щоб до нього можна було застосувати цей закон.
Ця людина опиниться у спеціальному списку «агентів» і буде змушена зареєструватися як компанія, щоб його або її фінансування було видно державі. Російський журналіст, який працює для видання Голос Америки, теж стає іноземним агентом відповідно до цього закону.
Міністерству юстиції досить вирішити, що інші іноземні медіаорганізації — це агенти, щоб росіяни, які працюють там або діляться їхніми матеріалами, виявилися офіційними підозрюваними — і їх відповідним чином відзначили — для бюрократів з податкової, поліції та агентства інтернет-цензури, яке може блокувати вебсайти.
Такі порушення як відсутність реєстрації, відкритої компанії або публікація постів у соціальних мережах, якщо йдеться про іноземного агента, каратимуть штрафом. Утім, його розмір поки не визначений.
Андрій Климов, один з авторів цього закону, нещодавно розповів російській державній газеті Российская газета: «На відміну від іноземних візаві ми не передбачаємо кримінальної відповідальності. Ми не хапаємо людей, не кидаємо їх у камери тортур, як у деяких країнах, де на п’ять, де на п’ятнадцять років. Ми в змозі добитися результату за рахунок адміністративних заходів».
З його коментаря помітно, що російський закон — це відповідь на сплеск інтересу до реєстрації іноземних агентів у США. Раніше ця дивна вимога цікавила лише професійних лобістів, які брали участь у розслідуванні спецпрокурора Роберта Мюллера у справі допомоги Росії Дональду Трампу. Політтехнологів передвиборчої кампанії Трампа Пола Манафорта і Ріка Гейтса звинуватили в порушенні Акту про реєстрацію іноземних агентів 1938 року.
Бутіну звинуватили за іншим, але схожим законом, який теж вимагає від іноземних агентів реєстрації в США. Навіть американські чиновники іноді плутаються в них, і неспеціалісту складно зрозуміти, які саме дії зроблять його іноземним агентом відповідно до цих законів.
Бутіну, наприклад, засудили до 18 місяців в’язниці за спробу контакту з представниками Республіканської партії і членами Національної стрілецької асоціації США. Вона представляла інтереси чиновника Центрального банку Росії, який, можливо, намагався налагодити канал зворотного зв’язку між Кремлем і республіканської елітою в США.
Путіна обурила справа Бутіної. «Схопили, посадили дівчину за ґрати, а висунути ж нічого», — прокоментував він після винесення вироку.
Тепер настав час для удару у відповідь — як зазвичай у Путіна, здебільшого, спрямованого проти росіян, яких він вважає п’ятою колоною Заходу, а не проти американців. І як зазвичай у Путіна — відповідь асиметрична. Хоча новий закон використовує той же термін «іноземний агент», що і закони США, він не має того ж значення.
У США агент повинен здійснювати дії на догоду іноземній влади. У Росії — досить просто отримати гроші з іноземного джерела і поширити небажаний контент, щоб вас вже назвали агентом — це нововведення засудив російський конституційний юрист Ілля Шаблінський, аналізуючи новий закон.
Для мене, проте, закони про реєстрацію іноземних агентів здаються безглуздими в будь-якій з форм — як в американській, так і в російській. Шпигунство — це досить чітко визначений злочин, за що заслужено несуть важке покарання в усьому світі.
Але різні форми «легкого шпигунства» занадто розмиті і можуть використовуватися лагідно-послужливими чиновниками, щоб зробити політичну заяву або помститися в дусі «зуб за зуб». Параноя в США потурає російській мстивості. Це точно не круговерть чесноти.
Переклад НВ
Новое Время має ексклюзивне право перекладу і публікації колонок Леоніда Бершидського. Републікацію повної версії заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ